«Маруся Чурай», яка не відпускає: Ліна Костенко зустрілася з командою Франківського драмтеатру (ФОТО)

У Києві відбулася зустріч Ліни Костенко з творчою командою Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, яка представила виставу за поетичним романом «Маруся Чурай».

До заходу також долучилися видавець Іван Малкович, письменник Сергій Жадан, музикант Святослав Вакарчук, кінорежисер Олесь Санін та інші представники культурної спільноти.

Про це йдеться в матеріалі LB.ua, пише Фіртка.

Під час зустрічі учасники обговорили створення вистави, значення роману «Маруся Чурай» для української культури та його актуальність у час повномасштабної війни.

Режисер Ростислав Держипільський розповів, що ідея постановки виникла під час відпочинку в Хорватії. Спочатку він планував працювати над твором Тараса Шевченка, однак згодом вирішив звернутися до роману Ліни Костенко.

«Море принесло мені Ліну Костенко і "Марусю Чурай"», — згадав режисер.

Ростислав Держипільський та Ліна Костенко

За його словами, спочатку він сумнівався, чи готовий до роботи з таким масштабним твором, однак згодом вирішив реалізувати задум. Для постановки зібрали команду акторів та митців, які працювали над сучасним сценічним прочитанням роману.

Вистава Франківського драмтеатру вирізняється новаторським підходом. У ній поєднали сучасні сценічні рішення, відеопроєкції та незвичні інтерпретації персонажів. Зокрема, роль судді виконує жінка, а сценічні образи відрізняються від традиційних уявлень про героїв XVII століття.

Ліна Костенко не заперечує проти такого прочитання свого твору. За її словами, вона зазвичай не втручається в роботу представників інших видів мистецтва й дозволяє їм самостійно інтерпретувати її тексти.


«Не став Гамлета, якщо не маєш Гамлета»

Окрему увагу під час зустрічі приділили акторам, які втілили персонажів роману на сцені.

Виконавиця ролі Марусі Чурай Марія Стопник розповіла, що спочатку вагалася перед пропозицією зіграти головну героїню. Водночас робота над виставою стала для неї можливістю долучитися до твору, який, за її словами, значно перевершує кожного з учасників постановки.

Ростислав Держипільський назвав Марію Стопник справжньою знахідкою для вистави.

Заслужена артистка України Наталія Половинка, яка грає Чураїху — матір Марусі, розповіла, що роман Ліни Костенко вплинув на її професійний вибір. Вона побачила постановку ще на початку незалежності України, після чого вирішила присвятити себе акторській справі.

Акторка наголосила, що пісня є однією з основ української культури, а образ Марусі Чурай у творі Ліни Костенко поєднує народну мудрість, мелодику та мовні особливості минулої епохи.

Під час зустрічі Наталія Половинка разом із Марією Стопник виконали пісню «Ой у вишневому саду».

Народна артистка України Надія Левченко, яка зіграла у виставі суддю, подякувала авторці за можливість щоразу відкривати нові сенси у творі, над яким працює вже багато років.

Надія Левченко та Ліна Костенко


Ліна Костенко розповіла про історію створення роману

Під час розмови поетеса згадала обставини, за яких писала «Марусю Чурай». Робота над романом припала на 1970-ті роки — період радянського політичного тиску та переслідування українських дисидентів.

Ліна Костенко розповіла, що завершила твір приблизно у 1973 році, однак спочатку його відмовлялися друкувати, називаючи націоналістичним. За її словами, позитивна рецензія Миколи Бажана допомогла врятувати роман і відкрити шлях до публікації.

Вперше «Марусю Чурай» видали у 1979 році. У 1987 році Ліна Костенко отримала за цей твір Шевченківську премію.

Поетеса також розповіла, що під час написання роману думала про українських дисидентів, зокрема Івана Дзюбу та Євгена Сверстюка. Їхні долі відобразилися в окремих образах і сюжетних лініях твору.

За словами Ліни Костенко, можливість писати допомагала їй переживати складні часи. Вона наголосила, що й нині продовжує працювати над текстами, зберігаючи їх на флешці, аби написане не зникло в разі її загибелі під час війни.


«Текст не відпускає»

Актор Олег Панас, який виконує роль Гриця, зізнався, що персонажі та репліки вистави залишаються з акторами навіть поза сценою. За його словами, учасники постановки досі спілкуються фразами зі спектаклю в повсякденному житті.

Ліна Костенко пояснила, що в романі свідомо поєднала кілька мовних пластів: природне мовлення того часу, канцелярську та суддівську мову, пісенну традицію і власну поетичну мову. Вона вважала важливим зберегти ці особливості української мови.

Актори також провели паралелі між історичними подіями, описаними в романі, радянським поневоленням України та сучасною російською агресією.

Акторка Ольга Комановська, яка грає Бобренчиху — матір Гриця, розповіла про власне прочитання персонажки. Вона прагне показати її не лише як жінку, стурбовану матеріальним добробутом сина, а і як матір, яка переживає за його долю. На думку акторки, цей образ сьогодні особливо відгукується в історіях матерів, чиї сини воюють.


«Війну ми виграємо, тому що вистоїмо»

Під час зустрічі учасники говорили й про те, що допомагає зберігати внутрішню стійкість у час війни.

Кінознавець Сергій Тримбач поділився враженнями від вистави. За його словами, під час перегляду він відчув гордість за українську культуру та впевненість у здатності українців вистояти.

Він наголосив, що література, театр і мистецтво допомагають зберігати національну ідентичність та об'єднують суспільство.

Музичне оформлення вистави створив Святослав Вакарчук. Він зазначив, що вважає участь у такому проєкті великою честю.

Зустріч завершилася словами вдячності Ліні Костенко, режисеру Ростиславу Держипільському, акторам та всім, хто працював над постановкою. Учасники наголосили, що «Маруся Чурай» залишається твором, який допомагає осмислювати українську історію, культуру та сучасність.

Гості Ліни Костенко

Нагадаємо, що 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представив прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Театр — це катарсис для тих, хто не готовий йти до психолога», — Ростислав Держипільський про мистецтво, що лікує під час війни

«Театр сьогодні — лікарня для душі»: акторка Надія Левченко про сцену, кіно та мистецтво під час війни


Коментарі ()

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.

2521
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

2033
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3093
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2321
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2240
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2430

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

385

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1262

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6249

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

726
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5641
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10272
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11062 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1503
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8182
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1096
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13399 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3257
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

408
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

812
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

678
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1121