Пророцтва збуваються тільки тому, що це комусь потрібно. Кінцева мета будь якої "потрібності" з огляду на всі конспірологічні припущення - це зменшення населення землі, з огляду на те, що вже сягнуло за 11 мільярдів.
Для цього є грип (пташиний, свинний, пташино-свинний, африканський, китайський, гібридний), для цього є мережеві портали, війни, ринки, одним словом - все працює на ліквідацію.
Логічним є запитання: чому? Відповідь проста - людина хоче більше жити. Більше, не в сенсі кількісному чи тривалості, а скорше в силі виживання.
Виживання є суттю цивілізації, будь якої, окрім хіба Східної, але то не цивілізація в посткласичному розумінні, скоріше культура.
Що потрібно для виживання? Класична формула : постійно готуватись до війни. Окей. Формула посткласична : завершення війни є більшою загрозою за сам феномен війни.
Що є рятівним в цьому відношенні - знову ж таки формула традиційна з міжнародної дипломатії: зробити надзусилля для уникнення війни та її наслідків. А якщо уникнути неможливо? Якщо це модулі, сценарії, системи і програми пролонговані в часі?
Будуть запевняти, що війна - це також мова міжнародної дипломатії, де все вирішується на полі бою. З позиції сили. Механіка "сили" ще за часів Ньютона керована 3 базовими законами, тільки Лаплас грався в метафізику й імовірність надзаконів. Силу можна визначити силою протидії. Отже, не будемо згадувати шкільну програму, яка і так є зараз вже формою дистанційного загравання, а повернімося до теперішньої картини геополітичної.
Чому картини, ви запитаєте? Бо її майстерно малюють різні так би мовити "живописці" з різних шкіл. А сама війна є Театром бойових дій.
Чому театром - ви запитаєте? Бо є закулісся. І закулісся це є формою також неофіційної дипломатії, так би мовити човникова дипломатія. Човникова дипломатія може бути візуально прихованою і знову ж таки конспірологічно отруєною" теорією змови" чи ще якось грантоїдною маячнею.
Казали, що грантоїдство вже має китайське донорство. Це просто про гроші і заробітки. Культура така складна, особливо китайська культура рису чи бамбуку. Взагалі Китай це проблема. Проблема - є двигуном цивілізації й людства. Проблема мотивує й надихає. Китаєць надихається не тільки рисом, але мізерною зарплатнею та світанками. Китаєць хоче жити. То нехай воює. В них своя війна, так би мовити "проксі", тобто вони типові канібали, жеруть не свіжину, а обглодууть трупи, некроманти з синіми драконами в червоному небі.
Проксі війни це про гроші. Вони йдуть прямо і непрямо, лінійно і звивами. Класично - все можна купити. Тактика Сполучених Штатів - просто купити, як скажімо, купити Гренландію за 50млрд. чи Кубу за 25. Чи купити Канаду. Не обов'язково foot on the ground, чого так не хоче Трамп.
Можна той "foot" використати неофіційно, тобто приховано. Можна хизуватись власним вундерваффе чи експедицією на Марс. Цікаво чи полетіли китайці на Марс? Вони б його населили швидко. А можливо вони вже там є, як і на Алясці?
Майстри корупції й зради, некромантики сліпої волі.
Нам про це скажуть, як завжди просто фактом.
Гадаю китайців посунуть на їхнє місце.
Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory, але не до кінця, тобто потрібно знову "foot", але він того уникає. Міг би купити, але є речі, які не продаються. Скажімо, не можна купити провидіння, долю, так би мовити. Ну, звісно, якусь її частину, але не напрям.
Дипломатія, як і будь що в житті будується знову ж таки за законами Ньютона - тобто взаємопов'язаний ланцюг...ти мені, я тобі, "deal".
В Трампа просто: drill або deal.
Сподіваюсь, що все ж таки якісь паростки совісті є в тій схемі і він в один прекрасний день прокинеться й скаже , що Зеленський good guy та має big ballz, - дуже вірю про цей феномен на початку листопада.
Можливо Трамп вдруге буде сам атакувати Капітолій, й сам в себе стріляти - час акторів й дивакуватих колізій. Він би і пекло купив й збудував би там Tower. Прислужники диявола - вони такі талановиті.
Отже , віра є тим, що є базисом існування. Так, можнв бути рабом, але p саме рабства породився найсильніший Конан.
Хоча є методологія світлого воїна, лицаря, бунтівника - вся архетипна палітра Карла Юнга.
Чекаємо на світанок, але без Синього дракона... або ж з ним.
