Ринок праці: кому в Україні платять 40 тисяч гривень та більше

Через російську агресію чимало українців стикнулись зі зменшенням заробітної плати або втратою роботи. Однак, є сфери, де зарплатня навіть сьогодні є привабливою.

Зокрема, як свідчать дані кадрового порталу Work.ua, в Україні можна знайти роботу та отримувати зарплату в розмірі 40 тисяч гривень та більше. І мова йде не лише про сферу IT, передає Фіртка.


Кому платять від 40 тисяч гривень?


За середньої зарплати в 15 тисяч гривень в Україні таки є сфери діяльності, працюючи в яких можна заробляти в рази більше навіть за умов воєнного часу.
Наприклад, роботодавці наразі шукають таких спеціалістів із наступною зарплатнею:
  • геофізик — 54 000 гривень;
  • трейдер — 45 000 гривень;
  • водій міжнародних перевезень — 42 500 гривень;
  • фінансовий директор — 40 000 гривень;
  • ендодонтист — 45 000 гривень;
  • директор по маркетингу — 40 000 гривень;
Також високу зарплату в Україні отримують медіабайєри та стоматологи.
  читайте також: Як змінився ринок праці України з 2000 року — дослідження

До слова, для підтримки України та наближення перемоги вкрай важливо працювати в тилу, який забезпечує, зокрема, матеріальні потреби фронту. В Івано-Франківському міському центрі зайнятості продовжують шукати кадри.

Так, найчастіше мають попит робітничі професії. Найбільша потреба наразі у швачках, слюсарях-ремонтниках, кухарях, в’язальниках схемних джгутів, кабелів та шнурів, лікарях, кондитерах та інших. Є багато вакансій для роботи на залізниці. Шукають навіть сапера для розмінування.

З повним переліком вакансій можна ознайомитись за посиланням.

Зазначимо, що в Івано-Франківську на кожну вакансію в середньому припадає чотири претенденти.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Креативні індустрії — сучасна галузь, яка може затримати молодь в країні», — Віктор Вінтоняк про розвиток Івано-Франківської області


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1614
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

925
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1392
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2618 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3712
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3196 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

739

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

404

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

340

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

975
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5131
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10510 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8977
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7522
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

799
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

999
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1279
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15759
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

145
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1324
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1731
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1627