Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Фото: Getty Images


Немає мови немає нації. Сьогодні, на фоні російської агресії, цей вислів набув вкрай важливого сенсу.

Повномасштабне російське вторгнення в Україну вплинуло на мовну самоідентифікацію громадян. Так, однією з цілей російського нападу, яку ще з 2014 року декларує путін та оточення, є начебто захист прав російськомовного населення в Україні. Проте, своїми діями російські окупанти на чолі з Кремлем роблять усе, щоб все більше російськомовних українців свідомо відмовлялися від російської та переходили на українську мову спілкування.

Як свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», все менше українців говорять вдома виключно російською. Зокрема, у 2012 році близько 40% громадян України використовували російську в побуті, наприкінці 2021 року цей показник знизився до 26% і продовжує неухильно падати.

Так, на початку повномасштабної війни вже лише 18% людей спілкувались мовою окупанта, а наприкінці квітня показник опустився до 15%. Натомість «перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних». Соціологи відзначають, що дві третини з 32% двомовних готові повністю перейти на українську та спілкуватися нею вдома.

Водночас для російськомовних українців створюють сприятливі умови, щодо вивчення державної мови та покращення мовних навичок. Зокрема, організовують безоплатні очні курси та навчання онлайн з української мови. Йдеться не лише про вивчення граматики чи лексикології, а й про й культурні, історичні, психологічні та інші аспекти. І, як бачимо, такі навчання мають попит.


Чому мова важлива – думка українського захисника


У мирному житті музикант, поет та громадський діяч, а сьогодні комбат Збройних сил України Павло Вишебаба, який захищає Україну на Донеччині, у мережі вкотре нагадав про важливість мови.

Так, за словами бійця, українська мова рятує життя на передовій, адже завдяки їй можна розрізнити, хто свій, а хто чужий.

«Розкажу вам одну історію для міркувань. Ви знаєте, що бійці одягають на рукав скотч певного кольору, щоб розрізняти „свій-чужий“. А що робити вночі, адже кольорів не розрізнити навіть за допомогою тепловізора. Що є оберегом, який захищає тебе від пострілів своїх?

Таким оберегом є українська мова. Навіть ті, хто вдень говорить російською, після заходу сонця переходить на українську. Бо це твоя безпека, бо це твоє життя.

Ну бо уявіть, що якщо хтось вночі буде йти на тебе і скаже: „Стой! Кто ідьот?“– то це, напевно, будуть його останні слова. Знаєте, тут вже трохи всі на нервах: ворог близько, виживають швидші та спритніші», — пояснює Вишебаба.

Захисник додав, коли по рації хтось звертається російською, всі напружуються, а головний черговий говорить: «Повтори державною». Тоді чутно — свій чи ні в ефірі.

Також він запропонував змоделювати ситуацію вже у післявоєнний час, коли українці відкинуть окупанта за кордон, але він все одно нікуди не зникне.

«Тому треба вже вчитися жити так, щоб використовувати всі інструменти, які послаблюють ворога, але посилюють Україну.

Я вважаю, що одним із таких інструментів є українська мова. Ми ні на кого не нападаємо, ми не катуємо та не ґвалтуємо. Єдине, що нас „єднає“ з ворогом — російська мова».

Водночас, на думку українського захисника, російська мова є інструментом ворога у війні, а тому закликає українців перейти на рідну мову.

До слова, Павло, який виріс у російськомовній сім’ї у Краматорську, декілька років тому перейшов на українську мову.

«Ми маємо позбутися цього. І зробити це легко. Повірте. Я не з-під Львова. Я з Краматорська, вчився у російськомовній школі, жив і ріс у російськомовному середовищі.

Я 28 років (Павлові 36 років, – ред.) розмовляв російською. А потім захотів перейти на українську. І зробив це — і це легко. Все інше — відмазки. Досить відмазок.

Перейти так перейти!», — закликав захисник.

Фото: Getty Images


Українізація війноюдумка культуролога


Про лагідну українізацію в час війни, чи варто вимагати переходити на українську та як полегшити перехід на державну мову – журналістка Фіртки розпитала у культуролога Євгена Савіська.

Так, за словами експерта, саме під час війни й доцільна лагідна українізація.

«Дуже багато російськомовних громадян України вже почали переходити на спілкування українською мовою. Хай з помилками — це минеться. Трохи більше мовної практики й все буде гаразд.

Найголовніше, що люди свідомо почали спілкуватися та листуватися державною мовою».

Євген Савісько відзначає позитивну тенденцію: російськомовні українці не лише масово переходять на українську мову, а й активно діляться цим на своїх профілях у соціальних мережах.

«Наприклад, багато вихідців з України, які давно живуть за кордоном, почали свідомо писати дописи у соцмережах саме українською мовою. Та що там дописи — значна частина з російськомовних поетів та прозаїків, які живуть або жили в Україні й стверджували, що не володіють досконало українською, почали публікувати твори державною мовою.

І що ми бачимо? Вони творять на гідному рівні. І мова творів — багата, мелодійна, розмаїта та цікава».

Також, за словами культуролога, не варто вимагати переходити на українську, але доцільно пропонувати переходити на державну мову та пояснювати, чому це важливо.

«Наводити доречні та переконливі аргументи. Потрібно розуміти, що люди мають переходити на українську не з примусу, а свідомо, з цілковитим усвідомленням правильності свого вчинку.

Водночас примусова українізація буде малоефективною. Про це свідчить й невдала спроба українізувати вітчизняний музичний радіо- і телепростір (законопроєкт українських посадовців про заборону музики російського окупанта — ред.)».

Фахівець підкреслює, що для того, аби подолати мовний бар’єр та перейти на спілкування українською мовою потрібне насамперед бажання.

«Також ключову роль відіграє підтримка оточення, моральна, психологічна чи матеріальна.

Зокрема, запитайте близьких, можливо, вони теж ніяк не наважаться перейти на українську? Якщо знайдете однодумців, то зможете спільно набувати знання з української мови завдяки системній мовній практиці».

Савісько рекомендує покращувати мовні навички, виписуючи найуживаніші слова, фрази та ідіоми, їхню транскрипцію та значення. Культуролог підкреслює, якщо є можливість, то варто порадитись з фахівцем, але, якщо такої можливості немає, то можна організувати процес самостійно.

«Вкрай важливо безпосередньо спілкуватись українською, адже так легше запам'ятовувати та вивчати невідомі слова.

Звісно, словниковий запас та рівень знань лексики в усіх різні, тому треба підбирати базовий словниковий запас індивідуально.

Розширити словниковий запас також допоможуть українська музика, кіно та література».

Фото: Getty Images


Уроки історії переконали, що добре захищена державна мова, про яку варто дбати насамперед, є одним з гарантів незалежності держави.  

Російська пропаганда навчилась вміло маніпулювати мовним питанням. Українцям же потрібно розуміти, що мова — зброя, яку століттями намагаються вибити з рук, аби безмовний народ швидко перетворити на покірну масу та повністю зросійщити.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Як зберігати холодний розум під час війни: поради українки, яка стала свідком російської агресії


Коментарі ()

31.07.2025
Павло Мінка

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

433
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

1901 4
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

1868
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

867
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3548
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21514

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

743 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

416

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

1062

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2421
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2186
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

439
16.07.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

12082
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

181
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

719
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

390
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1034
23.07.2025

Програма промоції читання «Текстура» спільно з «Видавництвом Старого Лева» запрошують на розмову довкола абетки-енциклопедії «Антонич від А до Я» — книжки, що розповідає про поета, закоханого у світ, сонце й слово.  

311
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році. Про це він повідомив у Truth Social, пише Фіртка.   «Щойно мені повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця (липень 2025-го року, &

286
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

1878 1
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

638
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1652 7