Від пострілу снайпера загинув 19-річний прикарпатський студент

«Вижила під обстрілами та стала волонтеркою»: історія донеччанки, яка знайшла дім в Івано-Франківську

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.

1604

Незаконні рубки на Івано-Франківщині: хто стоїть за знищенням лісів

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.

3042 1

«Театр сьогодні — лікарня для душі»: акторка Надія Левченко про сцену, кіно та мистецтво під час війни

09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.

1449

«Здавалося, що всі готові боротися. Виявилося — ні»: ветеран Максим Кремінь про службу, адаптацію та системні проблеми підтримки військових

04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1712 1

«Ніколи не вагався, якщо треба було летіти»: історія життя та подвигу полеглого полковника Повітряних сил Юрія Погорілого

01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.

2602

Від наркозлочинів до терактів: підліткова злочинність на Івано-Франківщині під час війни

22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.

4153

Коментарі (25)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

АРАТТА 2014.02.21, 08:57

Російські силовики вже відкрито демонструють свою присутність в Україні. Всі снайпери і люди в чорному з жовтими повязками - це нелюди росіських спецслужб. Ненависть до Росії зростає. На мітингах треба привселюдно палити росіські правори і опудала Путіна. Це він все заварив. Їхній план - віншматумати собі частину України. Смерть російським окупантам!!!

просто мама 2014.02.21, 09:46

ні, вже такого звірства украіна і украінці потворам у владі ніхто не пробачить! ніхто і ніколи! плачемо за синами украіни разом з іхніми матерми. молимося за іхні невинні патріотичні душі. і памятаємо усе!!!!!! такого пробаати не можна!!!!

kergudu 2014.02.21, 10:26

Вічна пам'ять вам, герої наші. Вірю і знаю, що та тварюка, що сидить на золотому унітазі, відповість за ваші смерті.

Михайло 2014.02.21, 11:01

Дякую Героям Майдану! Ви боролись і віддали своє життя за наше майбатне. Схиляю перед Вами голову. Вічна Вам пам'ять! Земля Вам пухом!

Надія 2014.02.21, 12:30

Ми залишились живими,простіть нас...Вічна Вам пам"ять і вдячність і слава

гімназисти 2014.02.21, 13:35

Випускникові Івано-Франківської гімназії N2 -- вічна пам'ять.

українка 2014.02.21, 13:38

Краще би я померла замість Тебе.

Леся 2014.02.21, 13:51

Вічна пам"ять Роману Гурику....цьому ангелу, що віддав своє життя за нас з вами..за вільну, незалежну Україну!! Серце обливається кров"ю..і невіриться, що його вже нема.... Батькам і рідним низький уклін за те, що виховали такого сина, що не пошкодував свого життя..пішов під кулі.... Дякуємо Вам....

Правда 2014.02.21, 14:20

Вічна пам'ять героям України!

уляна 2014.02.21, 17:14

Вічна пам'ять героям, хай земля буде пухом.

Ірина 2014.02.21, 23:28

Яке горе!.. Господи, Царство їм Небесне! Вічна пам'ять Героям!!! Хіба буває в світі більшим біль, Коли навіки йде дитина?.. І до могилки буднями неділь Веде протоптана стежина... Там серед квітів і вогню свічок Десь загубились сміх і втіха. Заплуталось вузлом поміж стрічок У наших душах чорне лихо. Мій Боже, він такий ще молодий!!! В такі роки живуть, кохають… У Тебе, Господи, наш син – живий… Хай в небо лине вічна пам’ять. Присипана квітками матіол Ота протоптана стежина. Хіба буває більшим біль, ніж той, Коли батьки ховають сина?.. (с) Ірина Зінковська

Борис Голодюк 2014.02.22, 01:12

ВІЧНАЯ ПАМЯТЬ й слава всім полеглим майданцям а окремо нашому 19річному РОМЧИКУ Гурику юному герою з Франківська http://www.youtube.com/watch?v=UsFvO5cPPpw&feature=c4-overview&list=UUx_DYuR_KteV2arXaEs1EFQ Співчуття друзям й родині ! Не зрадьмо ....борімося й вірмо у воскресіння й Перемогу ! Слава Христові й Україні http://blog.i.ua/user/4400999/ Слава Нації!

Вікторія 2014.02.22, 21:58

Тисячу болячок всім тим, хто причетні до цих вбивств і їхнім рідним! Хай гниють заживо!!! Хай відчують той біль що зараз відчувають матері, котрі ховають своїх дітей!!!

Надежда 2014.02.23, 00:17

Біль, сльози, та важкізь на душі. Я буду молитись Богу, за ВАС....

оля 2014.03.02, 16:02

Вічна слава Героям Майдану

Оля 2014.03.02, 16:04

Не зрадьмо тих, хто відав своє життя за нас!!!

Владимир 2014.03.04, 17:38

Верхнее фото типичный жид. ТУДА И ДОРОГА

Павло 2014.02.21, 00:17

Вічна пам'ять героям,хай земля їм буде пухом.

Гість 2014.02.21, 00:32

ПРОСЬБА У меня было в жизни два ярких ощущения гнусности. Их было , разумется, больше. Но это то, что ближайшее время может коснуться нас всех. Хочу поделиться, буду коротко, так как есть что делать.Думаю, что это важно. И в Киеве, и везде. Может даже везде - важнее. Первый раз было, когда мы привезли в Киев тело Василя Стуса. (Стасик Чернилевский, у которого сейчас два пулевых, тяжело ранен, велся себя тогда, к слову сказать, геройски,в поселке Чусовом Пермской области на лагерном кладбище). Вышли из аэропорта Борисполь полуживые. А, как сейчас помню, слева от входа стояла уже трибунка, прожекторчики, пресса, и пиарились там совсем другие люди. Потому что пока нас обещали там закопать живьем, тут уже Кравчук политику поменял, и тараканы начали быстро из щелей, и национальную символику на себя, и на трибуночку. Потом я помню, как стоял в составе штурмовой группы на парапете Кабмина в 2005-м, и друг как-то неувереннно сказал: а о наших детях они позаботятся, если что? и штурм отменили, потому что решение Конституционного суда изменило ситуацию. И мы еще до Майдана не дошли, как на трибуну пачками полезло всякое дерьмо, клянясь в верности Вите и Юле. Кто меня знает, мне всегда были пофиг любые медальки за правильное поведение, так что не обессудьте, я не про себя.Я про вас. Тысячи людей, сотни тысяч были и есть настоящими героями. Это вы все, мои друзья. Мне до слез обидно, что лично не смог никого защитить от смерти, простите меня, погибшие, что не был рядом. Но у нас, живых, завтра или послезавтра, будет очень сложный день. Все те же тараканы побегут на ваш свет , на свет победы, из щелей. Они будут пиариться на памяти мертвых и на отходчивости живых. Они будут обнимать вас так жарко и искренне, и говорить такие высокие слова, что сами при этом испытают оргазм. И нас будут на это укатывать. А давайте мы ничего им не забудем. Пожалуйста.

Патріот 2014.02.21, 00:42

Ми Вас ніколи не забудемо. Низько схиляємо голови. Вічного життя Вам і всім загинувшим у Царстві Небеснім та спокою Вашим душам.

Вічна пам'ять героям! 2014.02.21, 00:56

В ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташинкою вдарюсь твою. Прийду на світанні в садок із росою, А, може, дощем на поріг упаду. Голубко, не плач. Так судилося, ненько, Вже слово, матусю, не буде моїм. Прийду і попрошуся в сон твій тихенько Розкажу, як мається в домі новім. Мені колискову ангел співає I рана смертельна уже не болить. Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває Душа за тобою, рідненька, щемить. Мамочко, вибач за чорну хустину За те, що віднині будеш сама. Тебе я люблю. I люблю Україну Вона, як і ти, була в мене одна. Оксана Максимишин-Корабель Вічна пам'ять героям!

Вмерти за Отчизну -найбільш 2014.02.21, 00:59

Вмерти за Отчизну -найбільше щастя! Михайло Грушевсьий Михайло Грушевський у своїй промові біля Центральної Ради під час похорону крутянців сказав таке: «Dulce et decorum pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно! Се затямили вони — і не опустили тієї рідкої нагоди, яку давала їм нинішня велична хвиля відбудування нашої держави і охорони вільностей і прав нашого трудящого люду. Вони стали грудьми за свою батьківщину і мали щастя полягти головами в цій святій боротьбі. Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї свободи! От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ. Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров'ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо! Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за отчизну! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку!» — сказав тоді Голова Української Центральної Ради УНР Михайло Грушевський.

Патріот 2014.02.21, 01:33

Давай зброю!!!!!!!!!!!! Хочу воювати та помстись за героїв!!! Закатаю снайперів!

Патріот 2014.02.21, 01:37

Давай зброю! Помста буде!!!

Микола 2014.02.21, 01:58

Ми за вас помстимося. Вічна Вам пам"ять!