Юридичному інститутові ПНУ – 20!

 

Валентина Васильєва: Обличчя навчального закладу – його випускники.

 

20-ліття Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника відзначатимуть невдовзі його професорсько-викладацький склад, студенти, випускники й загалом громадськість краю. Цей відомий та авторитетний на Івано-Франківщині й за її межами вищий навчальний заклад розпочинався в далекому 1992-му з правничого відділення при історичному факультеті названого ВНЗ. Відтоді він двічі міняв вивіску: спершу на «факультет», а відтак на «інститут». Однак це не були формальні перетворення – зміни назв свідчили про відповідне змістовне зростання, ускладнення внутрішньої структури навчального закладу. Як результат – нині в інституті діють наукові лабораторії, аналітичні дослідницькі центри, юридичний коледж, який випускає молодших спеціалістів, юридична клініка тощо. А вичерпніше про здобутки і перспективи вишу-ювіляра розповідає директор Юридичного інституту Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, завідувач кафедри цивільного права, доктор юридичних наук, професор Валентина ВАСИЛЬЄВА.



- Пані Валентино, як би Ви одним словом підсумували 20-літній шлях ВНЗ, котрий очолюєте, що б виділили як основне?



Головне, що відбулося наше становлення не лише де-юре, а й де-факто. Причому Прикарпатський юридичний інститут нині знаний в Україні своєю самобутністю: працівниками-особистостями, відповідними зв’язками, іміджем,  Коли спілкуєшся з колегами з різних ВНЗ України, давніших від нашого, й тебе ідентифікують саме з Прикарпатським юридичним, то безумовно приємно, що нам вдалося за такий порівняно короткий час досягти належної популярності, що нас образно кажучи, впізнають здалека.



- Водночас інститут ще досить молодий як на ті досягнення зокрема в кадровому забезпеченні, про які схвально відгукуються компетентні в таких справах фахівці. Чим саме тут можете похвалитися?



Одним з основних здобутків інституту стало зростання його наукового потенціалу, створення умов для розвитку наукової діяльності. Маю на увазі не лише те, що в нас працюють добре вишколені викладачі, доценти і професори, що при навчальному закладові діє аспірантура, а й те, що наші аспіранти мають змогу захищати дисертації у стінах альма-матер. Фактично інститут сам забезпечує себе висококваліфікованими кадрами, значна частина яких його й закінчувала. Однак не вважаємо, що досягли бажаного рівня розвитку. А маємо нові й дуже важливі починання, які дозволяють далі рухатися вперед і відкривають перед викладачами та студентами широкі перспективи. Один із таких векторів – партнерство з університетами інших країн. Скажімо, нині співпрацюємо з Колорадським університетом (США) в галузі екології. Зокрема наші викладачі спільно з професорами цього ВНЗ виконували проект з підготовки експертних висновків і аналізу українського законодавства щодо вивчення можливостей видобутку сланцевого газу на Прикарпатті.



Ще одним з найважливіших наших досягнень стало співробітництво з різними установами, які дають нашим студентам можливість проходити практику і підтримують їх власними стипендіями, сприяють у виданні потрібної нам наукової літератури. Маємо вже низку таких договорів із юридичними компаніями, першою з яких була «Моріс груп», що, до речі, виступає нашим меценатом і підтримує всі іміджеві для інституту проекти, що виходять за рамки кошторису університету. Звичайно, найголовніше, що ці компанії допомагають нашим студентам підготуватися до самостійної правничої діяльності шляхом практичної участі в їхній роботі. Тому наші випускники – це вже юристи, які не лише бачили первинні процесуальні документи, а й самі їх складали.



- А «підтримують власними стипендіями» вони всіх ваших студентів?



Ні, а лише тих, у кого належний рейтинг. У цьому зв’язку ми навіть розробили положення про рейтинг студента. Його визначає не лише успішність у навчанні, а й те, наскільки студент активний в науковій діяльності та у громадському житті, зокрема чи то в студентському самоврядуванні, чи у спортивних змаганнях, творчих гуртках тощо. Це все сукупно й дає загальну картину активності студента. І  найкращі за цим рейтингом отримують щомісячні стипендії, найвища з яких сягає 1200 гривень. До речі, ми рекомендуємо до них здебільшого студентів, які навчаються на комерційній формі навчання. Оскільки «державники» отримують стипендію від держави, то ми прагнемо цим стимулювати до навчання також платників, щоби серед них не побутувала думка, мовляв, я заплатив і мені достатньо трійки.



- Що дає випускникам юридичного практика «подвійних дипломів», яку інститут недавно започаткував спільно з Краківською академією?


Річ у тім, що після завершення бакалавратської підготовки в інституті, всі охочі студенти можуть продовжити навчання в магістратурі Краківської академії за спеціальністю «Судове управління». Тобто вони одночасно здобувають магістерські дипломи як Юридичного інституту, так і Краківської академії. Інакше кажучи – отримують і вітчизняний диплом, і документ європейського взірця, який визнають у всьому світі. Це дає їм можливість працювати в Україні або ж влаштуватися на роботу за кордоном як спеціалістам із дипломом престижного ВНЗ країни ЄС.



- Наскільки відомо, кульмінацією ювілейних урочистостей у Юридичному стане вручення подяк школам та батькам, які виховали й підготували найкращих студентів для інституту, чиї імена відомі далеко за межами Івано-Франківщини. Кого б Ви назвали з таких випускників?



До 20-річчя ми якраз започаткували проект «Відомі правники Прикарпатської юридичної школи». Наразі ще ведемо пошук видатних, на нашу думку, правників, які свого часу закінчили Прикарпатський юридичний, тож у комплектування відповідного стенду з фотографіями ще не завершено. Проте чимало імен уже знає, мабуть, кожен. Зокрема це – голова ОДА Михайло Вишиванюк, голова обласної ради Олександр Сич, народний депутат Ігор Зварич, начальник відділу представництва при виконанні судових рішень Генпрокуратури України Юрій Циган, заступник голови ОДА Василь Брус, начальник Державної податкової інспекції в Івано-Франківську Юрій Романюк, керуючий партнер юридичної компанії «Моріс Груп» Андрій Романчук, заступник голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила і багато інших. Без перебільшення, найкращі випускники Юридичного формують іміджеве обличчя навчального закладу. Це стосується не тільки тих, котрі вже покинули його стіни, а й тих, хто ще лише, можливо, обирає прикарпатську правничу школу для здобуття фаху.



- Цього року, як подейкують, зменшать обсяги держзамовлення на спеціальність юриста. Крім того, збільшиться зі 124 до 140 прохідна кількість балів у сертифікаті з історії України як профільного для правничих спеціальностей предмету. Як це відіб’ється на вступній кампанії в Юридичному інституті?



Я сподіваюся, що нам, навпаки, навіть збільшать державне замовлення. Що ж до зростання кількості балів… Мені імпонує думка міністра освіти і науки, що необхідно ставити жорсткі рамки і в імперативному порядку формувати еліту та відроджувати престижність навчання у вишах. Адже не обов’язково мають отримувати вищу освіту всі з тих, хто спроможний заплатити за її здобуття. Таке рішення, звісно, може болісно вдарити по певних навчальних закладах. Але думаю, що ті ВНЗ, які мають гарну базу і дають студентам варітсні наукові та практичні знання, не відчують браку вступників.



Я не боюся за цьогорічний набір до Юридичного. Впродовж усіх років ми набирали повний ліцензований обсяг – 150 осіб із 800–900 поданих заяв. Більше того, навіть умовах кризового за кількістю випускників 2011-го нам вдалося істотно розширити географію абітурієнтів. Якщо ще п’ять років тому в нашому закладі здобували фах юриста переважно галичани, то нині тут навчаються й тернополяни, львів’яни, закарпатці, хмельничани. Є в нас студенти навіть з Вінниці, Житомира та Рівного. Й особливо приємно, що це ті регіони, де є свої ВНЗ, в яких готують юристів.


15.06.2012 1566 1
Коментарі (1)

Гість 2012.09.20, 10:39
Звучить красиво, але на практиці все дуже вже непрозоро
10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2250 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6060 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080