Фіртка вже повідомляла про те, що частина колекції ретро-транспорту, яку свого часу зібрав владика Микола Сімкайла виставлена на продаж.
З цього приводу на ресурсі Острів Галичина з'явилася думка Ігоря Кравця з Коломиї.
"Нещодавно всі прикарпатські ЗМІ облетіла інформація з церковного життя міста Коломиї: там влаштували розпродаж ретро мотоциклів, машин та велосипедів з колекції покійного владики Миколая Сімкайла. Акцію розпіарили як виключно благу справу, звісно на "користь" Бога та України.
Владика М.Сімкайло виявляється останні п’ять років колекціонував ретро транспортні засоби з метою влаштувати автопробіг Україною — від кордону до кордону, по всіх областях України. Цікаво, що серед всіх священиків митрополії УГКЦ, центр якої знаходиться в Івано-Франківську, не знайшлося жодного продовжувача справи владики Миколая. Ніхто вже більше намагається вкладати кошти в цю справу, ніхто не збирається вже більше їздити на ретро атівках від кордону до кордону. Все, на що здатні сьогоднішні спадкоємці владики Сімкайла – продати ретро техніку.
Гроші від продажу начебто підуть на навчання… бідних студентів багатої (нещодавно обкладеної коштовним мармуром) греко-католицької семінарії в Івано-Франківську.
Виявляється, якби не вмер владика, то гарували б нещасні спудеї в мармурових палацах. А тепер їм наче б то має стати легше.
Спадкоємці владики Сімкайла не знали, або навмисно забули головне життєве правило Миколи Сімкайла. Він завше нагадував: «Що купив – те знайшов, що продав – те загубив!» Сьогоднішні церковні власті ласі виключно на гроші: їм вже не потрібні акції, благодійні заходи, спортивні змагання, які влаштовував владика Миколай. Сьогодні в єпископських палатах Івано-Франківська та Коломиї надають перевагу виключно… банкнотам. Напевно так греко-католицькі лідери зрозуміли теперішнє послання папи Франциска про спрощення церковного життя. Тому й взялися продавати все, що можна, та накопичувати грошові активи. Так і про око людське краще, і більш надійніше та зручніше: гроші вони й в Африці гроші. Щоправда, не вдалося коломийським церковникам продати всю колекції ретро автомобілів, бо частина з них записана на племінника владики Миколая Володимира Сімкайла, який на відміну від дітей та родичів церковних деканів, не став священиком. Він займається мирськими заняттями і продовжує справу, яку задумав владика Миколай.
Цієї неділі Володимир повернувся зі Львова, де відбувалася змагання з ретро автомобілів, і де він успішно презентував рідне Прикарпаття. До слова, варто мабуть додати, що ретро автомобілі це ще не все що було у власності владики Миколая. Він колекціонував гуцульські ікони та унікальні хрести, і мріяв про музей гуцульського сакрального мистецтва. Цікаво, чи ікони також підуть з молотка, чи їх уже прихватизували нові церковні керманичі? Сьогодні як не дивно, не залишилося продовжувачів справи владики Миколая. Його майно, численні подарунки від знаменитих людей, його колекції, книги, картини, ікони – все це непомітно тоне в помешканнях сучасних прагматичних церковних діячів. І це в кращому випадку. Гірше, коли всі цінності традиційно будуть вивезені та продані за кордон.
Сьогодні родичі владики Сімкайла не можуть домогтися повернення приватних сімейних реліквій: фотографій, портретів владики, його вишиваних сорочок, які вишивала його мама. Навряд чи ці речі становлять цінність для Церкви. Для родини це має велике значення: адже вони не просто родичі владики: його рідний брат Василь, який став інвалідом, його невістка, ризикуючи власною безпекою в буремні роки греко-католицького підпілля, влаштовували таємні богослужіння владики Павла Василика, Владики Софрона Дмитерка. Василь Сімкайло возив обох владик ночами по селах на своєму мотоциклі з коляскою, втікаючи від міліції та кегебістів.
Проте вся ця історія схоже більше нікому вже не потрібна і не цікава: для нинішніх «будівників» Церкви та України потрібні тільки грошові знаки: гривні, долари, фунти, євро. Все решта… суєта суєт".
