Сьогодні Україна і весь православний світ, який живе за Юліанським календарем, відзначають Святвечір, або Багату кутю. Цього дня завершується Пилипівський, або Різдвяний піст.
На столі має бути 12 пісних страв, на честь 12-ти апостолів. Обов'язковими на передріздвяній вечері має бути кутя та узвар. Постують далеко не всі українці, але накривати на стіл 12 пісних страв на Святвечір вже стало традицією для всієї України.
А з першою зіркою вже можна колядувати. За біблійним переказом, саме вона вказала волхвам місце народження Ісуса.
Обряд колядування має ще дохристиянські коріння, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Коли приходять колядники, важливо першим до хати впустити хлопця. Згідно зі звичаєм, він принесе в домівку мир та добробут.
Увечері, в храмах почнуться урочисті богослужіння, що нагадують про велику подію, з якої почався відлік нової ери, пише ОБОЗРЕВАТЕЛЬ.
Головна різдвяна страва – кутя. Інші 11 мають бути пісні: без м'яса, молока, яєць та жиру. Тільки на олії. Так, на Різдво крутять голубці з пшоном, готують заливну рибу, вінегрет, корейську моркву, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну і рибну юшку, смажать гриби з цибулею.
Щороку Лідія Олександрівна варить кутю у банячку, що його спеціально береже для святкової страви. Цей посуд дістався їй від покійної мами.
Кутю зазвичай готують із пшениці, рідше – з перловки або рису. Крупу добре промивають, заливають холодною водою і залишають на півгодини, щоб набухнула. Потім відціджують, заливають окропом і годину варять на невеликому вогні. У готову кашу додають розтертий у макітрі (або у дерев'яній ступці) мак, розмочені родзинки і курагу, мелені м'ясорубкою горіхи. Все заливають виноградним соком, додають по ложці меду та церковного вина "Кагор".
У столиці Святвечір не має того ритуального значення, як у західноукраїнських містах. На Буковині та Івано-Франківщині, наприклад, у Святвечір під стіл кладуть сіно, "щоб худоба та вівці водилися". Стіл посипають зерном, потім застилають білою скатертиною, а на кожний кут кладуть часник. Кажуть, він оберігає від злої сили та хвороб. Перед вечерею запалюють свічку за померлих і читають "Отче наш".
Другою стравою після куті на Буковині вважають густий узвар із сушениці – з груш, яблук, слив. Дехто додає чорноплідну горобину, малину, вишні. На стіл подають картопляний пісний салат із цибулею, квасолю "толочену", тобто відварену та перемелену через м'ясорубку, домашній хліб, пироги та кисіль.
Перелік 12 страв, котрі готують на Святвечір, щоб кожен місяць у новому році був щедрим:
1. Кутя.
2. Узвар.
3. Риба смажена.
4. Пісний борщ.
5. Тушкована капуста з грибами.
6. Голубці з рисом та тушкованою морквою і пастернаком.
7. Пшоняна каша з грибною приправою на олії.
8. Салат із буряка и чищеного оселедця.
9. Салат із солоних огірків, кислої капусти та цибулі.
10. Квасолеві млинці.
11. Гостра приправа із товченого часнику, чорного перця, зеленого кропу, томатної пасти та олії. 12. Варена картопля, змащена товченим часником з олією.
