В четверту суботу дистопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів.
Вже традиційно, десятий рік поспіль, студенти і викладацький колектив Інституту туризму і менеджменту Прикарпатського національного університету приходять у меморіальний сквер, щоб помолитися і запалити свічку за душі невиноубієних українців, що померли у ті роки.
Зробили це втуденти і цьогоріч. Вчора біля каплички у меморіальному сквері всечесні отці відслужили панахиду за душами померлих, а студенти поставили свічки до меморіального хреста жертвам тоталітарних режимів.
Як розповідають організатори, такий захід проводиться не тільки, щоб пригадати ті страшні події в історії українського народу, але й для того, щоб пам'ять про них жила в майбутніх поколінь, щоб виховати у дітей толерантність і свідомість.
"Протягом десяти років, без винятку, ми вшановуємо пам'ять загиближ у трьох голодоморах в Україні. Це не політична акція, це виховання. Ми маємо пам'ятати свою історію і вшановувати тих, хто поклав свої життя за незалежну Україну. Такі заходи дають нам свідомість того, що ми українці", - говорить заступник директора Інституту туризму із наукової роботи Василь Шикеринець.
Участь у заході взяли більше 300 студентів. Кожен із них прийшов свідомо, бо кажуть що це їхній обов'язок, право називати себе українцями не тільки на слові, але й на ділі. Навіть попри те, що західна Україна постражадала від голоду менше, ніж її центарльні та східні регіони, такі сторінки в історії, на їхню думку, повинні об'єднювати усіх.
"Ми живемо в єдиній державі і те, що ми вшанвуоємо цей день означає наше розуміння і єднання із іншими українцями. Ми - єдиний народ і якщо є якась проблема, то це наша спільна проблема... Це рівень нашої культури, честі і гідності.", - зауважила студентка другокурсниця Людмила.
До слвоа, у XX столітті Україна пережила три голодомори: 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., проте Голодомор 1932-33 рр. був наймасовішим і найжорстокішим. Розпочався голодомор наприкінці літа 1932-го, свого піку досяг навесні 1933-го і завершився на початку літа. Головною причиною Голодомору історики називають політику тоталітарного сталінського режиму щодо українців. Коли люди голодували, влада не лише не припинила примусове відбирання їжі, навіть не приймала допомогу інших країн, а навпаки - кинула всі сили на те, щоби ізолювати голодні райони. За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% свого населення, втрачаючи його по 9588 людей в день, по 399 — на годину, по 6 — щохвилини.
Довідка Фіртки:
День пам'яті жертв голодоморів - Запроваджений згідно з указом Президента України Леоніда Кучми № 1310/98 від 26 листопада 1998 року як «День пам'яті жертв голодоморів».
Указом Кучми № 1181/2000 від 31 жовтня 2000 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій».
Указом Кучми № 797/2004 від 15 липня 2004 року встановлювалася назва «День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій».
Указом президента Віктора Ющенка № 431/2007 від 21 травня 2007 називається «День пам'яті жертв голодоморів». В Указі сказано: «На підтримку ініціативи громадських організацій, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України постановляю: Установити в Україні День пам'яті жертв голодоморів, який відзначати щороку у четверту суботу листопада».
У квітні 2010 року ПАРЄ ухвалила постанову, в якій привітала рішення Української влади встановити національний день пам'яті жертв Голодоморів, та закликає владу інших постраждалих країн встановити аналогічну пам'ятну дату для вшанування жертв режиму.
