Семен Глузман: Сьогодні мені страшно

 

Я научился прощать, ничего не забывая. Именно поэтому я остался жить в стране, назвавшей меня особо опасным государственным преступником за мое такое простое и понятное человеческое желание говорить правду. Именно поэтому я легко, без подступающей к горлу ненависти, общаюсь с людьми, сопровождавшими на мучения и смерть моих тюремных товарищей Васыля Стуса и Валерия Марченко. Но у моего желания и умения прощать есть границы, именно поэтому я не стал поддерживать бывших советских политических узников Левка Лукьяненко и Евгена Пронюка в их стремлении увидеть президентом Украины генерала Марчука, руководившего прежде тем самым «политическим» Пятым управлением КГБ.

 

Фото: Макс Левин

 

Давно знаю: ненависть разрушительна. За каждым совершенным актом возмездия следует нарастающая эмоциональная пустота. Удовлетворенная ненависть мешает жить. Но существует иллюзия: виновник твоей боли должен быть наказан, тогда и твоя боль станет легче. Увы, месть действует как наркотик, требует все большего повышения дозы. Несколько дней тому назад телевизионная камера зафиксировала эпизод профессиональной охоты на кроликов. Хорошо экипированные люди с самым современным стрелковым оружием и дорогими оптическими прицелами стреляли по медленно двигающимся мишеням. По безоружным мишеням. Это были не кролики. Люди. Славная была охота, около ста поражений за день. Увидев на экране телевизора только один эпизод отстрела невооруженных людей, я понял: прощать нельзя. Государство, практикующее такие «воспитательные» отстрелы меньшинства с целью коррекции поведения большинства, есть преступное государство. Президент, возглавляющий такое государство, не имеет права на прощение.

 

Но я знаю и такое: этот президент был рукоположен во власть половиной населения моей страны. Что с того, что я за него свой голос не отдал… Мои сограждане захотели сделать его президентом. А он, наш президент, сделал часть моих сограждан профессиональными охотниками, метко стреляющими по движущейся мишени. По любой мишени.

 

Моральная инфляция – естественный закон деспотизма. Случайно, незаслуженно полученная независимость мало изменила нас. Сегодня я знаю: монополия деспотической власти не может быть устранена частично. Вчера это казалось мне возможным. Жестокость общественной системы во многом зависит от того, в какой мере живущие в ней люди убеждены в ее жестокости. Мы, жители Киева, Врадиевки и Львова сегодня в этом убеждены. В отличие от некоторых других наших сограждан мы также убеждены в том, что не следует заменять критерии морали холодными критериями пользы. В связи с этим я задаю себе вопрос, прежде для меня не существовавший: где границы прощения? Нет-нет, я не буду просить ответа у генерального прокурора страны, у первосвященника церкви, у главы государственного комитета по общественной морали, отнюдь не являющегося антиподом «Беркута»… Я должен ответить на этот вопрос самостоятельно. Отчетливо понимая: ненависть действительно разрушительна. И еще: месть – низменное чувство. И такое: в моей стране все еще жива традиция раболепия и страха.

 

Где же они, границы прощения? Или иначе, языком философии: как практиковать терпимость по отношению к взглядам и поступкам нетерпимости?

 

***

 

Мне не было страшно в дни противостояния Майдана и авторитарной власти. Хотя я и не верил в скорую победу справедливости и законности. Я видел, как меняется моя страна, мой народ. Было ясно: прежний режим уходит. Болезненно, агрессивно, кроваво. Победил Майдан. Не политики, присосавшиеся к нему.

 

Сегодня мне страшно. Все те же залгавшиеся ничтожества определяют будущее моей страны. Все те же разнообразные депутаты, озабоченные лишь одним – своим личным участием в будущих выборах. Мстительные, безнравственные ничтожества, легко и просто присосавшиеся к чужой победе. Горькой победе, где в пятнах крови на асфальте и брусчатке не было ни капли депутатской крови.

 

Напрасная победа? Напрасно отданные жизни? Судя по происходящему в парламенте, все именно так. Горько и страшно. Возникшие из политического небытия Рудьковский и Ляшко, Фарион и Мартынюк опять определяют будущее моей страны. Страшное, горькое будущее.

 

 Левый берег


24.02.2014 855 0
Коментарі (0)

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1613
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3051 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1451
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1723 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2603
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

4156

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

419

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1375

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3109

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1216
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3459
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9196
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2703
19.03.2026

До спільної молитви запрошують, зокрема, родини захисників і захисниць, молодь та всіх небайдужих.

928
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4375
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10235
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20210
18.03.2026

Коментуючи нагороду, Юрій Андрухович підкреслив важливість активної участі митців у суспільних і політичних дискусіях.  

688
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

389
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

664
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

1119
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2351