Семен Глузман: Сьогодні мені страшно

 

Я научился прощать, ничего не забывая. Именно поэтому я остался жить в стране, назвавшей меня особо опасным государственным преступником за мое такое простое и понятное человеческое желание говорить правду. Именно поэтому я легко, без подступающей к горлу ненависти, общаюсь с людьми, сопровождавшими на мучения и смерть моих тюремных товарищей Васыля Стуса и Валерия Марченко. Но у моего желания и умения прощать есть границы, именно поэтому я не стал поддерживать бывших советских политических узников Левка Лукьяненко и Евгена Пронюка в их стремлении увидеть президентом Украины генерала Марчука, руководившего прежде тем самым «политическим» Пятым управлением КГБ.

 

Фото: Макс Левин

 

Давно знаю: ненависть разрушительна. За каждым совершенным актом возмездия следует нарастающая эмоциональная пустота. Удовлетворенная ненависть мешает жить. Но существует иллюзия: виновник твоей боли должен быть наказан, тогда и твоя боль станет легче. Увы, месть действует как наркотик, требует все большего повышения дозы. Несколько дней тому назад телевизионная камера зафиксировала эпизод профессиональной охоты на кроликов. Хорошо экипированные люди с самым современным стрелковым оружием и дорогими оптическими прицелами стреляли по медленно двигающимся мишеням. По безоружным мишеням. Это были не кролики. Люди. Славная была охота, около ста поражений за день. Увидев на экране телевизора только один эпизод отстрела невооруженных людей, я понял: прощать нельзя. Государство, практикующее такие «воспитательные» отстрелы меньшинства с целью коррекции поведения большинства, есть преступное государство. Президент, возглавляющий такое государство, не имеет права на прощение.

 

Но я знаю и такое: этот президент был рукоположен во власть половиной населения моей страны. Что с того, что я за него свой голос не отдал… Мои сограждане захотели сделать его президентом. А он, наш президент, сделал часть моих сограждан профессиональными охотниками, метко стреляющими по движущейся мишени. По любой мишени.

 

Моральная инфляция – естественный закон деспотизма. Случайно, незаслуженно полученная независимость мало изменила нас. Сегодня я знаю: монополия деспотической власти не может быть устранена частично. Вчера это казалось мне возможным. Жестокость общественной системы во многом зависит от того, в какой мере живущие в ней люди убеждены в ее жестокости. Мы, жители Киева, Врадиевки и Львова сегодня в этом убеждены. В отличие от некоторых других наших сограждан мы также убеждены в том, что не следует заменять критерии морали холодными критериями пользы. В связи с этим я задаю себе вопрос, прежде для меня не существовавший: где границы прощения? Нет-нет, я не буду просить ответа у генерального прокурора страны, у первосвященника церкви, у главы государственного комитета по общественной морали, отнюдь не являющегося антиподом «Беркута»… Я должен ответить на этот вопрос самостоятельно. Отчетливо понимая: ненависть действительно разрушительна. И еще: месть – низменное чувство. И такое: в моей стране все еще жива традиция раболепия и страха.

 

Где же они, границы прощения? Или иначе, языком философии: как практиковать терпимость по отношению к взглядам и поступкам нетерпимости?

 

***

 

Мне не было страшно в дни противостояния Майдана и авторитарной власти. Хотя я и не верил в скорую победу справедливости и законности. Я видел, как меняется моя страна, мой народ. Было ясно: прежний режим уходит. Болезненно, агрессивно, кроваво. Победил Майдан. Не политики, присосавшиеся к нему.

 

Сегодня мне страшно. Все те же залгавшиеся ничтожества определяют будущее моей страны. Все те же разнообразные депутаты, озабоченные лишь одним – своим личным участием в будущих выборах. Мстительные, безнравственные ничтожества, легко и просто присосавшиеся к чужой победе. Горькой победе, где в пятнах крови на асфальте и брусчатке не было ни капли депутатской крови.

 

Напрасная победа? Напрасно отданные жизни? Судя по происходящему в парламенте, все именно так. Горько и страшно. Возникшие из политического небытия Рудьковский и Ляшко, Фарион и Мартынюк опять определяют будущее моей страны. Страшное, горькое будущее.

 

 Левый берег


24.02.2014 979 0
Коментарі (0)

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.

2498
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

2019
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3081
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2308
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2231
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2422

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

354

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1250

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6222

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

724
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5630
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10259
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11052 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1493
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8172
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1084
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13389 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3249
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

396
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

801
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

668
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1110