19-річний Микола Мушинський з Коломиї, що на Івано-Франківщині, упродовж двох тижнів, з 31 липня до 15 серпня, разом з іншими українськими рятувальниками гасив лісові та торф'яні пожежі у департаменті Жиронда у Франції.
Він був наймолодшим надзвичайником у складі українського загону ДСНС у Франції. У закордонне відрядження хлопець вирушив після двох місяців служби. У поїздці, каже, набув нового досвіду, а також чув багато слів вдячності від місцевих жителів.
Загалом до групи, яка працювала у Франції, долучилися 15 прикарпатських рятувальників, каже речниця ДСНС в області Христина Перцович. Українські надзвичайники не лише допомагали колегам, а й розповідали, як працюють в Україні в умовах війни.
З якими труднощами і загрозами вони зіткнулися під час відрядження, як місцеві люди виявляли вдячність і чому ця поїздка допомогла іноземцям краще зрозуміти Україну йдеться у матеріалі Суспільного, пише Фіртка.
Микола Мушинський серед 70 українських рятувальників був наймолодшим. З його слів, протягом двох тижнів вони працювали у межах департаменту Жиронда, поблизу населених пунктів Ле-Порж та Ла-Бред.
«Ми їхали в ліси, гасили пожежі, торф горів. Складнощі полягали в тому, що було дуже спекотно. І відкриті місцевості, й великі площі, що іноді доводилося йти пішки на локацію на велику відстань.
Люди також виходили, казали нам, де горить, ми теж туди їхали. Працювали кожного дня від ранку до пізньої ночі. Французи в нас питалися, як ми так можемо, бо вони працюють від певної до певної години. Питали, чи ми спимо, як ми відпочиваємо взагалі», — розповідає Микола Мушинський.
Після завершення навчання в коледжі у 2026 році хлопець пропрацював рятувальником два місяці. Коли дізнався про можливість поїхати у відрядження до Франції, то одразу зголосився.
Речниця Держслужби з надзвичайних ситуацій в області Христина Перцович каже, що під час відрядження у Францію Микола отримав звання сержанта.
«І я розпитую: як тобі вдалося, що ти поїхав саме сюди в закордонне відрядження. Він говорить: "Я так хотів, думав, як це має відбутися, тому що в мене ще дуже мало досвіду, але є саме оце бажання поїхати й допомогти".
І я кажу: це бажання в тебе тут не зникло, тому що в нас був дуже насичений графік виїздів. Він відповідає: "Ні, ви бачили, як підходять місцеві жителі й дякують? Я зрозумів, що ми тут потрібні"», — каже Христина Перцович.
Микола Мушинський пригадує, як місцеві жителі виявляли вдячність українським рятувальникам.
«До нас місцеві підходили, питалися, як ми взагалі, нам воду підносили, всякі солодощі, щось їсти. Дякували нам дуже сильно. Коли ми їхали з пожеж, то також дуже багато людей дякували, сигналили.
Діти підходили з малюнками, дякували. І навіть коли ми поверталися з пожежі, на автобусі був малюнок із серцями і "дякую", тобто "мерсі". То було дуже приємно», — згадує Микола Мушинський.
Зі слів речниці Христини Перцович, загалом у відрядження поїхали 15 прикарпатських рятувальників. Вона додає, що українським надзвичайникам вдалося налагодити співпрацю з французькими колегами.
«Так, ми говорили на різних мовах, але у нас було одне завдання. Ми розуміли з пів слова, що маємо робити, практично з погляду, тому що нам треба було якнайшвидше ліквідувати пожежу.
Дуже багато було різних локацій. Це могла бути пожежа на площі 1 гектар, могла бути на площі декілька сотень квадратних метрів. Тобто кожного дня це були різні цифри, різні локації, різна складність і різна площа», — говорить Христина Перцович.
За її словами, масштабні лісові пожежі на південному заході Франції виникали через аномально спекотну погоду, а також через умисне паління сухої трави і листя.
Упродовж цієї поїздки українські рятувальники розповідали іноземним колегам та журналістам про роботу в умовах війни. Частині з них це допомогло краще зрозуміти, з чим українці стикаються щодня.
