Бажаючим побачити справжнісінький вулкан не варто поспішати у далекі закордони. Є виявляється свої вулкани і в Україні, а один навіть у Західній Україні – у селі Старуня неподалік Івано-Франківська. Зараз один із його кратерів постійно палає завдяки систематичним викидам метану.
Звісно, йому не зрівнятися з Везувієм чи тим же вулканом Ейяфьятлайокудль, який навів страх на всю Європу на початку 2010 року, – ні потужністю викидів, ні велетенськими розмірами. Адже старунівський вулкан – грязьовий.
Розшукати його доволі непросто. Їдучи по трасі, Старуню потрібно минути, а потім вже перед Гвіздом повернути праворуч. При появі перших хат вдалося натрапити на першого «язика».
«Там буде поворот наліво, то в жодному разі наліво не повертайте, а потім поверніть… наліво», – з доброзичливою усмішкою бубоніла місцева бабуся.
Аби розшифрувати прихований зміст цієї фрази довелося проїхати вглиб села і побачити, що по дорозі до вулкану ще буду чимало розвилок.
Пощастило, що в попутному напрямку їхав місцевий і показав дорогу. Вже біля самого вулкану, який в полях можна знайти орієнтуючись на лінію електропередач, побачили, подружжя, яке теж приїхало оглянути диковинку.
«Ви на вулкан? Ми щойно звідти. Нафтові кратери тут повсюди, найцікавіший – той, що горить», – поділилися вони враженнями від побаченого.
По дорозі до «вічного вогню», який живлять викиди метану та соляна вода, натрапляємо і на численні чорні болітця, від який чути запах бітуму. На початку минулого століття з цих свердловин добували нафту та озокерит. Кажуть, деякі з кратерів досі вивергаються грязями, висота Виверження може сягати 3 м.
«Зараз вже ці родовища вже ніяк не використовують, тільки туристи приїздять подивитися на наш грязьовий вулкан, – розповідає сільський голова Іван Мосюк. – Він активізувався після виверження вулкану у Румунії у 1977 році , почав стріляти потоками глиняної маси».
В одному з кратерів залишилась труба, яку ще під час буріння поставила бельгійська фірма. З неї здіймається вогонь, який горить постійно. Оскільки суміш метану та підземних вод насичена йодом та сіллю, внаслідок згорання довкола утворюються візерунки з соляних кристалів.
«У 1907 році на місці добування нафти і озокериту натрапили на трьох забальзамованих мамонтів, згодом – на прадавнього волохатого носорога. Ми у селі відзначали 100-річчя з часу цих відкриттів. Зараз ці тварини – у музеях Польщі, а один мамонт – у природничому музеї Львова. А розмови про те, що ці болотисті кратери засмоктують худобу, яка часом сюди приходить з пасовиська – то неправда, наша худоба тут не гинула», – запевни Іван Мосюк.
Сільський голова додає, що керівництво області обіцяло допомогти селу облаштувати дорогу, аби поближче до вулканів могли доїхати навіть автобуси з туристами. Після того, як наше авто долає чергову ямку, ловиш себе на думці, що це б і справді не завадило.
А на виїзді із Старуні розташований ще одна місцева гордість – криниця з соленою водою, вміст солі сягає 70%. За словами сільського голови, цю воду вивчали українські та польські вчені, і виявили, що вона має лікувальні властивості.
«Вона нічим не гірша, ніж моршинська чи трускавецька, – стверджує Іван Мосюк. – Наразі воду з криниці люди беруть поливати сінаж для худоби, а також використовують в інших господарських потребах. Тоді як під час експериментів фахівців з медакадемії, ця воді помогла 78 людям», пишуть "Паралелі".
