Схоже, в Києві от-от зрушиться лід. Заарештовані виходять на волю, лідери опозиції провідують у в’язниці Юлію Тимошенко і їдуть на зустріч з канцлером Ангелою Меркель. Москва намагається стримати хід подій.
В Україні відлига. Кліматична і політична. Тануть київські барикади, збудовані з мішків, заповнених льодом і снігом, а влада випускає ув’язнених опонентів. «В п’ятницю було звільнено останню групу з-поміж 234 осіб, затриманих в зв’язку з січневими сутичками в Києві та інших містах країни», - проінформував штаб Майдану. Цю новину підтвердив Генеральний прокурор Віктор Пшонка.
Ці виразні поступки влади, яка раніше заявляла, що амністія вступить в дію тільки у тому випадку, якщо демонстранти до понеділка звільнять зайняті урядові будівлі та очистять вулиці Києва від барикад. Протестуючі не виконали цієї вимоги, та не зважаючи на це, ув’язнені вийшли на волю (хоч звільнення і не означає закриття справ).
Це – сигнал про те, що влада України, можливо, пом’якшується, і що сесія парламенту, запланована на вівторок, матиме важливі наслідки. У Києві запахло переламом.
Арсеній Яценюк – лідер «Батьківщини» - партії Юлії Тимошенко, минулої середи вперше від початку протестів отримав згоду влади на відвідини екс-прем’єра у в’язниці, де вона знаходиться уже близько трьох років. Це – символічне повернення ув’язненої Юлії Тимошенко в українську політику.
Яценюк – кандидат від опозиції на посаду прем’єр-міністра, після зустрічі проінформував, що отримав офіційне благословення колишньої прем’єра. Тимошенко уповні підтримує стратегію опозиції, хоча ще тиждень тому в своєму листі до партії вона закликала до припинення будь-яких перемовин з Януковичем та початку радикальних дій.
А до того, як розпочнеться сесія парламенту, запланована на вівторок, опозиція знову кличе людей на Майдан. В неділю в Києві відбудеться велике Віче, на якому, а словами опозиції, буде оголошений подальший план «мирного наступу». Натомість на вівторок Самооборона Майдану планує блокування урядового кварталу.
Гарячкова активність і консультації тривають і в міжнародній політиці. В гру за Україну вступила Німеччина.
Днями стало відомо, що канцлер Ангела Меркель зустрінеться з провідниками опозиції – Арсенієм Яценюком і Віталієм Кличком. Офіційно для того, щоб ознайомитися з їхнім баченням необхідних конституційних змін. Насправді німецька очільниця хоче з перших вуст почути програму майбутнього українського уряду, і саме її має представити під час зустрічі опозиція.
Знаменний і час цієї зустрічі. Спершу німецький „Bild” повідомляв, що вона відбудеться у вівторок, однак пізніше речник німецького уряду Штеффен Зайберт заперечив, що українські політики побачаться з канцлером Меркель в понеділок. Тобто, в переддень сесії українського парламенту. Це вказує на те, що лідери опозиції мають бути в вівторок в Києві для координації в момент ключових подій.
Перспектива зустрічі канцлера Меркель з лідерами української опозиції доводить, що старання Москви, яка в часі дводенних розмов з міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайером намагалася переконати Берлін не ангажуватися в український конфлікт на стороні Майдану, були марними.
«Ми маємо попрощатися з уявленням про те, що Україна є частиною геополітичної гри в шахи. Ми наразі з обох боків маємо підтримувати конфліктуючі сторони, для того, щоб вони знайшли політичне розв'язання кризи, і дати можливість Україні прийти в себе після постійного тиску, спрямованого на те, щоб країна ухвалила рішення на користь одного або іншого партнера», - заявив Штейнмейер на останній прес-конференції в Москві після дводенних зустрічей з міністром Сергієм Лавровим.
Російський політик відповів твердо: «Європейський союз намагається створити власну сферу впливу через тиск на Україну в справі вибору європейської інтеграції і ціною стосунків з Росією. ЄС наполегливо запрошує Україну, і при цьому застерігає, що вона має зробити вибір одного з двох партнерів – або ЄС, або Росії. Це і є створення власної сфери впливу – це очевидно і красиві слова цього не змінюють».
Звинувачуючи ЄС у діяльності на користь створення власної сфери впливу Лавров вкотре вказав на основну мету російської політики стосовно України: зробити все, щоб ця країна ніколи не вийшла з російської сфери впливу. Але на це Росія не має ані сил, ані засобів. Кілька днів тому Володимир Путін заявив, що епоха, відзначена зростанням російської економіки за рахунок видобутку енергоресурсів, завершується. Тепер двигуном має бути експорт промислових товарів. Проблема в тому, що Росія виробляє замало товарів, які можуть знайти збут в інших країнах. ЗА винятком зброї, яку Москва експортує все більше.
Вчорашня рішуча заява Штейнмайера та перспектива берлінського візиту Яценюка і Кличка остаточно кладуть край спекуляціям на тему стратегії влади в Берліні щодо української кризи. Багато експертів переконувало, що коаліційний уряд СПД-ХДС дослухається до Москви і махне рукою на Київ, визнавши за доцільне невтручання у справи, які відбуваються в «російській сфері впливів».
Перший виразний сигнал того, що ці прогнози є хибними, з’явився два тижні тому, коли Штейнмайер заявив, що ЄС має запровадити санкції проти представників українського уряду, якщо той ще раз застосує силу проти Євромайдану. Тиждень тому свого міністра підтримала і канцлер Ангела Меркель. Загроза санкцій з боку Німечини має особливо турбувати представників української еліти влади і грошей, адже саме через німецькі банки пропливають засоби українських олігархів, у тому числі, сина Януковича.
На недільному Віче в Києві опозиція планує спитати людей, чи хочуть вони створення «уряду Майдану». Відповідь безсумнівно буде позитивною, і Яценюк та Кличко поїдуть до Німеччини з потужним мандатом для розмов. В Берліні вони, напевно, питатимуть, чи може нова українська влада розраховувати на фінансову допомогу від Німеччини і усього ЄС. Бо так легко Росія з своєї сфери впливу Україну не відпустить, і обов’язково закрутить крани з газом і грошима.
Мирослав Чех для «Газети виборчої»
