Як повідомив нам начальник міського управління туризму Володимир Устинський, насправді приміщення ратуші поки що нічиє. Одразу після процедури дарування «родзинка міста» претендувала «піти в невістки» до міського управління культури. Але цього так і не сталося, бо не вся надана документація відповідає дійсності. І досі папери блукають коридорами Бюро технічної інвентаризації. А тому повноцінного власника споруда не має. Регіональний туристично-інформаційний центр, фотостудія та туристична фірма, котрі перебувають у приміщенні ратуші, працюють там на умовах оренди приміщення. Термін їхньої оренди закінчується на початку наступного року. У міському управлінні туризму плекають надії на розміщення в ратуші аналогічних структур міста. Кажуть, що розглядають «перлину міста» лише як об’єкт культурно-туристичного спрямування. Хоча й не виключають, що тут можуть мирно співіснувати як міський, так і обласний центри туристичної інформації. Як-то кажуть, одне другому не зашкодить.
Ратуша лише один раз на рік стає центром уваги – під час святкування Дня міста. Проте вже в останні два роки тут не проводився офіційний прийом іноземних делегацій. Причина банальна – кількість міст-побратимів збільшилася, а тому зала на третьому поверсі ратуші не може вмістити стільки люду. Тепер у ратуші можливі тільки індивідуальні офіційні зустрічі делегацій та церемонії підписання важливих міжнародних документів. На разі ніхто не вбачає доцільності поселяти міську владу у приміщення ратуші.
«Подарунок» від обласної влади був не просто красивою обгорткою. Всередині ратуші перебуває Обласний краєзнавчий музей. Під час дарування місто отримало застереження: Обласний краєзнавчий музей має право на безстрокове використання своїх приміщень. А тому посягати на територію музейних приміщень, котрі розташовані тут на трьох поверхах, місто, очевидно, не має права. Тим часом у центральній споруді на площі Ринок є ще й підвальні приміщення. Наразі міська рада не вирішила, як правильно використовувати цю територію. Хоча тут переконують, що планів є достатньо.
Незадіяні на сьогоднішній день підвальні приміщення міської ратуші мають площу 380 квадратних метрів. А тому є усі шанси розгорнути там цілий виставковий комплекс, про що і мріють в управлінні туризму. Але для реалізації таких сміливих планів не вистачає тільки одного – фінансів. Для прикладу Володимир Устинський називає підземелля ратуші у місті-побратимі Жешув (Польща). Але при цьому наголошує, що там не виділялися кошти із місцевого бюджету. Чиновники все ще сподіваються, що знайдуться добрі люди, для яких буде справою честі зробити корисну справу для міста. Як приклад доброї волі меценатів, начальник управління туризму називає «Бастіон». «Тепер нам заздрять туристи, бо кажуть, що такого немає ніде. Повірте, що на реконструкцію «Бастіону» пішло понад 5 мільйонів доларів. Але, думаю, це того варте», – зауважує пан Володимир.
Музей історії міста у підземеллі ратуші може стати черговою туристичною принадою міста з елементами авантюризму для шукачів екстриму. За деякими із версій тут свого часу одну ніч сидів у в’язниці Іван Франко. То було його перше знайомство із містом. Автори ідеї створення музею задумалися: «А чому б нам не зробити так, щоби можна було один день посидіти у в’язниці?!».
Поки що зупиняються на варіанті музею історії міста та стилізованого під старовину кафе, цілком можливо, що навіть із елементами колишньої в’язниці. Створення такого музею дасть змогу покращити туристичну привабливість міста, переконують ініціатори.
Міська ратуша міста Івано-Франківська належить до пам’яток архітектури національного значення. Крім того, це єдина ратуша в Україні збудована у стилі модерн. Теперішня ратуша була побудована у вигляді польського військового ордена Virtuti Militari (вид зверху). Цей орден давали бійцям армії Галлера за ліквідацію ЗУНР. Івано-Франківська ратуша — єдина світська споруда в Україні, яка має позолочений купол. Також вона занесена до Книги рекордів України.
Цього року міська ратуша стала також об’єктом зацікавлення і громадської організації «Галицький історико-політологічний центр». Їхній проект щодо облаштування на вежі ратуші оглядового майданчика переміг на міському конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства. На першому етапі для цієї мети передбачено виділення коштів на суму 15 тисяч гривень.
«Ми маємо чим похвалитися у плані архітектури. Тому й виникла ідея створити такий майданчик, що допоможе більш яскраво презентувати наше місто. Ратуша і є одним із тих місць, котрі треба зробити більш презентабельними», – каже автор ідеї оглядового майданчика Сергій Адамович.
Поки що ніхто не деталізує, як мав би виглядати сам майданчик, адже проект перебуває на стадії проектно-пошукових робіт.
Директор Краєзнавчого музею Ярослав Штиркало не захотів спілкуватися на цю тему, мовляв, нехай розказують про плани ті, хто займався передачею будівлі із обласної у міську власність. «Не для преси» він дав зрозуміти, що проект оглядового майданчика не вселяє довіри, оскільки із дирекцією музею ніхто поки що на цю тему не спілкувався. А само собою зрозуміло, що усі потоки охочих помилуватися містом зверху мали би проходити через музей.
Що стосується оглядового майданчика, то, за словами Володимира Устинського, це вже не новий проект. Ідею створення такої атракції на висоті дев’ятиповерхового будинку у центрі міста він виношував ще десять років тому. Планувалося, що до 350-річчя міста такий атракційний майданчик під куполом ратуші запрацює. Але цього не сталося. Чи вдасться так просто реалізувати і втілити в життя задум громадської організації, Володимир Васильович також сумнівається. Депутати міської ради планують передбачити у бюджеті на наступний рік кошти на реалізацію цього проекту. За деякими підрахунками, для того, аби оглядовий майданчик на ратуші міг нормально функціонувати, потрібно як мінімум 400 тисяч гривень. «Потрібно усе робити виважено і правильно, і що найважливіше – подбати про безпеку тих туристів, котрі підійматимуться на ратушу», – застерігають в управлінні туризму.
Зауважимо, що свого часу на міській ратуші був оглядовий майданчик. Він здебільшого служив дозорним пунктом. Тоді вартові сповіщали мешканців міста про наближення якоїсь біди. Тепер у європейських містах це стало доброю туристично-промоційною традицією, пише ЗК.
