Хто з депутатів Івано-Франківської облради виявився найзатятішим прогульником?

 

 

Чи то з настанням весни, чи може депутати Івано-Франківської облради вже засиділися в своїх кріслах, та все ж вони почали все рідше відвідувати сесію. Через це обласні обранці тільки з четвертої спроби змогли провести 35 сесію. Адже раніше їм банально не вистачало кількості депутатів, щоб приймати будь-які рішення.

 

Кореспондент Бліц-Інфо вирішив проаналізувати відвідуваність депутатів на сесії комісії обласної ради від початку їхньої каденції та до кінця 2014 року. Останні місяці говорять самі за себе. Бо якщо на 34-ту бюджетну сесію з’явилось більше 80 депутатів, то на 35 було трохи більше 60. Та й то тільки у першу годину засідання. Очевидно, далі обранці втомлювались та покидали залу. Так тричі засідання було провалене через відсутність кворуму. Тим не менш, наприкінці цього тижня 35 засідання таки вдалось завершити, адже до зали прийшло близько 75 депутатів. Можна припустити, що такий результат дало оприлюднення списку депутатів-прогульників третього засідання у обласній газеті.  

 

Тож, якщо аналізувати дані зі звіту голови Івано-Франківської облради Василя Скрипничука найбільшими прогульниками є депутати  фракції «Партії регіонів». Адже «регіонал» Юрій Калестин пропустив 53 засідання із 55. За ним йде його колега по фракції Володимир Бартощак, що пропустив сесію 39 разів. Варто зауважити, вони єдині, хто залишився у цій фракції після Кривавих подій на Майдані. Напевне, саме через те, що не відвідують сесію і не змогли її покинути.  

 

Та не тільки вони саботують роботу облради. До прикладу, серед позафракційних лідер за кількість пропусків депутат Василь Вівчарик. Його «результат» 45 із 55. За ним йдеВасиль Яремчук із результатом 42 із 55. Багато не відстають і колишні «регіонали»Олександр Фелик (37 із 55), Богдан Гдичинський( 35 із 55) та Михайло Вишиванюк(33 із 55).

 

Є рекордсмени й у фракції «Воля». Зокрема, Василь Матійчик пропустив 38 засідань із 55. Не відстає за іншими прогульниками й «ударівець» Арсен Сідаш, що має 35 пропусків із тих же 55 засідань. За ним депутат «Волі» Михайло Гнип, що має цілих 30 пропусків із 55. Дихає йому у спину член фракції Народної партії Василь Брус, що пропустив 29 засідань із 55.

 

У решти кількість пропусків не настільки вражаюча. Тим не менш, можна зауважити, що серед депутатів Народної партії немає жодного, хто б пропустив засідання менше одинадцяти разів.  Серед прогульників і фракція «Удару». Із шести депутатів троє мають понад 15 пропусків. Серед них і один із «найрейтинговіших» саботажників Сідаш (35 із 55).

 

Далі йде фракція «Українська». Із одинадцяти депутатів всього троє пропустили сесію менше десяти разів. А лідер фракції за кількістю прогулів депутат Наталія Дуб ( 23 із 55).

 

 Зі схожим результатом йде фракція «Фронту змін». У них також одинадцять депутатів і тільки четверо з них мають менше десятка пропусків. Найбільше пропусків із «фронтовиків» має Андрій Романчук (25 із 55). У фракції «Воля» дев’ять депутатів, серед яких два прогульники-рекордсмени Василь Матійчик (38 із 55) та Михайло Гнип(30 із 55). Із 15 депутатів фракції «Батьківщина» всього троє пропустили засідання сесії облради більше десяти разів. Щоправда, один із них Василь Будз, який прогуляв 25 із 55 засідань. У фракції ВО «Свобода» наприкінці 2014 року було 18 депутатів, серед яких 6 мають трохи більше десяти прогулів. Щоправда, двох із них ще до кінця 2014 виключили з фракції саме за порушення дисципліни. А саме Ігоря Івасюка та Миколу Різника. Із фракції політичної партії «Наша Україна», що налічує десять депутатів, двоє мають трохи більше 10 пропусків. А найменше пропусків має фракція «Народний рух України». Троє її депутатів пропустили разом всього чотири засідання.

 

Натомість позафракційних депутатів до закінчення 2014 року було 20. Серед них лідирують Василь Вівчарик (45 із 55) та Василь Яремчук (42 із 55). По 37 пропусків уОлександра Фелика та Романа Мулика, 36 у Богдана Гдичинського. Загалом, половина із позафракційних депутатів має не менше десяти «прогулів».

 

Тож, можна констатувати, що близько половини обласних обранців не серйозно ставляться до взятих на себе зобов’язань, чим фактично саботують роботу облради. Залишається надіятись, що виборці зроблять висновки та не голосуватимуть більше за таких невідповідальних депутатів.


25.04.2015 514 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1116
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

874
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1015
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7019
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1656
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2431

Некромантія - це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно - чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

114

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

502

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1540

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

794
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1010
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

511
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

879
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1185
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

745
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1308 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

905
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37239 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

940
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1225
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

731
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2829 13