«Київ – Варшава спільна справа!». Таким гаслом 8 грудня в польській столиці розпочався Марш Солідарності з українським народом, в якому взяло участь близько 2 тисяч осіб, серед яких не тільки українці, але й поляки, білоруси.
Колона рушила з Замкової площі центральними вулицями Варшави в напрямку Посольства України в Республіці Польщі.
Перед мітингувальниками виступили депутат Європарламенту Павел Коваль та багато свідомих поляків, які протягом цих днів підтримували нас на Варшавському Євромайдані. Депутат польського сейму Міхал Щерба звернувся до українців у Варшаві телефонним режимом, бо зараз перебуває на Київському Євромайдані, де разом з українським народом відстоює наше право бути європейською державою. Польські активісти згадали гасло «За вашу і нашу свободу», яке під час Листопадового повстання 180 років тому поляки та українці в складі царської армії вигукували на Замковій площі, на якій ми сьогодні всі зібралися. Депутат польського сейму Марчін Свєнціцкі не тільки виступив, але й протягом всього маршу ішов з українським прапором на плечах, вигукуючи «Слава Україні! – Героям Слава!». Чи депутат російської думи вкрив би свою спину нашим стягом і кричав би «Слава Україні!»? – Ні, ніколи.
Підтримка наших сусідів-поляків заставляє вкотре переконуватися, що недарма кожен з нас зараз стоїть на своїх майданах, хто в Івано-Франківську, хто в Києві, а хто у Варшаві. Адже сидіти перед телевізором чи комп’ютером в той час, коли наша ненька Україна потребує національного єднання, не можна. Саме зараз творяться сторінки української історії, а творцями є ми – український народ, який розкидало в силу певних причин по цілому світі. Сьогодні в колоні пліч-о-пліч ішли студенти, аспіранти, викладачі, журналісти, програмісти, економісти й прості робочі, які приїхали до Польші шукати кращого життя. Але ми вийшли на вулиці Варшави з українськими прапорами та українською піснею, ми заспівали її так голосно, що нас справді почула вся польська столиця, і ми будемо так довго співати і кричати про свої права разом з українським народом, доки влада в Україні не зміниться, доки ми не будемо частиною Європейського Союзу, доки ми будемо жити, працювати і вчитися на своїй Батьківщині, доки гідне майбутнє для наших дітей буде вдома, а не на чужині.
Так, на майдані холодно, але коли ти йдеш з українським стягом і співаєш український славень вулицями чужої столиці, а у відповідь чуєш підтримку, сигнали машин та помахи руками з автобусів від польських громадян, то серце палає від радості і гордості за свою націю. Євромайдан дав можливість згуртувати українців і заявити цілому світові про те, що українці – це свідома нація, яка має свою позицію і не готова коритися диктатурі; що українці – це культурно багатий народ, який має право бути частиною Європейського Союзу, а не українофобської Московії, яка віками придушувала нашу національну свідомість; що українці – це дружній народ, який вміє єднатися і відстоювати свою думку у всіх куточках світу.
Республіка Польща чи не найбільше підтримує український народ в її євроінтеграційних прагненнях, про це свідчить і той факт, що «тітушки» Януковича напали на консульство Польщі в Києві. Днями головна та найвища будівля польської столиця Палац Культури і Науки підсвітили синьо-жовтими кольорами, так як і стадіон у місті Вроцлав, а вулиці польського міста Кельце прикрасили польськими та українськими прапорами на знак солідарності з українським народом. Подібні акції відбуваються й в інших містах світу. І мені дуже приємно, що протягом цих двох тижнів, наш народ так гучно залунав на шпальтах світових газет та телеканалів. І я з гордістю всім промовляю: «Так, я Українка, і цим все сказано!».
Наталія Щербій
Депутат Тисменицької районної ради
Для "ФІРТКИ" з Варшави
