Під час виконання домашніх завдань дитина опрацьовує не лише навчальний матеріал, а й одночасно опановує навички оформлення записів, дотримання правил і послідовності дій. Через це їй може бути складно зосередитися безпосередньо на розв’язанні задачі.
Про це розповіла дитяча психологиня Ірина Волощук, пише Фіртка.
За її словами, навіть проста математична задача вимагає від дитини виконання багатьох операцій. Потрібно правильно записати номер завдання, оформити умову, дотриматися відступів у зошиті, позначити дії та записати відповідь.
«Для нас це легко і просто. А для дитини кожна ця дія — це новий навик. Вона не робиться автоматично», — пояснила Ірина Волощук.
Поки дитина вчиться правильно оформлювати завдання, її мозок витрачає значні зусилля на опанування цих дій. Через це їй може бракувати ресурсів для одночасного аналізу змісту задачі.
«Тому над змістом задачі дитина вже не може думати так, як ми собі це уявляємо, тому що її мозок поки що обробляє інформацію про те, як оформити цю задачу», — зазначила психологиня.
Чому важливо не квапити дитину
Щоб пояснити цей процес, Ірина Волощук навела приклад із навчанням водіння автомобіля. На початку водій має свідомо контролювати кожну дію: стежити за дорогою, перемикати передачі, зупинятися та пропускати інші автомобілі. Згодом ці операції стають автоматичними й потребують менше зосередження.
Так само відбувається і під час навчання. Коли дитина звикає до правил оформлення завдань, їй легше спрямовувати увагу на їхній зміст.
«Може бути питання не в математиці, не в якихось інтелектуальних здібностях чи неуважності дитини, а в тому, що багато операцій потрібно здійснити мозку. Щоб робити це ефективно, мозок розділяє ці задачі. Він не може робити це зразу», — наголосила Ірина Волощук.
Чому деяким дітям складно розв’язувати текстові задачі
Психологиня також розповіла про труднощі, які можуть виникати під час розв’язування математичних задач із текстовою умовою. За її спостереженнями, у дітей, яких вона раніше готувала до школи, іноді були відмінності в тому, як вони виконували приклади й задачі.
Зокрема, деяким хлопчикам було легше працювати з прикладами, ніж із текстовими задачами, тоді як у деяких дівчаток спостерігалася протилежна ситуація.
Ірина Волощук припускає, що це може бути пов’язано з особливостями сприйняття інформації. Вона зауважила, що йдеться не про всіх дітей, а лише про окремі випадки.
«Коли хлопчик вирішує задачі, оці всі слова — “полетіла пташка”, “сіла на дерево”, “до неї ще прилетіло вісім пташок” — усі ці пташки, які літають, можуть відволікати від цифр», — пояснила психологиня.
На її думку, у таких випадках дітям може допомогти візуалізація умови задачі.
«Для цього треба малювати їм схеми, щоб вони це чітко бачили, і тоді їм буде найпростіше розв’язувати задачі», — зазначила Ірина Волощук.
На завершення психологиня закликала батьків запастися терпінням і витримкою, адже навчання потребує часу, а навички формуються поступово.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
