Фото: society.lb.ua
Агенція Новин "Фіртка" вже повідомляла про те, що Рада Івано-Франківської обласної організації партії «Наша Україна» вирішила підтримувати на президентських виборах 25 травня координатора медичної служби Майдану Ольгу Богомолець.
Цю інформацію тоді підтвердив голова обласного осередку партії Зіновій Шкутяк. «Готуємо офіційне обгрунтування, чому ми прийняли таке рішення, і повідомимо пізніше. Тому що є різні думки в різних людей…».
А щойно на адресу "Фіртки" прийшло обіцяне обгрунтування мотивацій обласної "Нашої України" щодо підтримки Ольги Богомолець:
«26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС і сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році». Так написано про катастрофу Чорнобиля.
Чи хто тоді звернув увагу, що серед того пекла в Прип’яті була Ольга Богомолець, лейтенант медслужби? Напевно, що ні. Але це свідченням є того, що вона була там, де найважче, де треба було рятувати людське життя. Це був її обов’язок. Та її Душа назавжди ввібрала біль землі, яка гинула на сотні років. Душею бачила «мертві села, незачинені двері, незбагненні яблучні килими під ногами, сплетені гілки до землі чи до неба… і відлуння правди». І це вже назавжди.
Рік великих роковин Тараса Шевченка Ольга Богомолець почала на Майдані. Бо знову святий обов’язок рятувати життя людини, робити операції серед диму та вогню покликав її. Стояла до кінця зі своїм народом, який прозрів, став на захист своєї честі та гідності.
Хто та жінка, від якої йде промінь світла? Чому вона будить Душу свого народу задля його добра та волі?
Так, вона лікар. Але лікар у п’ятому поколінні, доктор медичних наук, заслужений лікар України, спадкоємець славетної лікарської династії, правнучка академіка Олександра Богомольця.
Іменем Олександра Богомольця, відомого у світі вченого та президента АН УРСР, у Києві названі Інститут фізіології НАН України, Національний медичний університет, вулиця, парк. Олександр Богомолець народився в Лук’янівській тюрмі. Його маму, Софію Богомолець (дружину земського лікаря), революціонерку-народницю засудили до смертної кари в 1881 році. Але згодом смертну кару замінили на вічну каторгу. За два тижні після пологів вона піде в кайданах етапом до Сибіру. Хлопчика взяла на виховання родина Богомольців (його батько в той час також був арештований за революційну діяльність). Коли дні життя Софії були лічені (захворіла на сухоти), родина Богомольців отримала дозвіл на зустріч із Софією. Так 11-літнім хлопчиком Олександр вперше і востаннє бачив свою маму. Всього три дні тривала зустріч. На прощання отримав від мами подарунок – «Кобзар» Шевченка у зробленій каторжанкою Софією власними руками обкладинці – тюремна мішковина з вишитою на ній волошкою. «Кобзар» з волошкою став заповітом нащадкам Богомольців: працювати для народу, шанувати Слово Тараса. Олександр Богомолець у сталінські часи був переслідуваний за «псевдовчення» та як «ворог народу». А його правнучці Ользі, коли вона закінчила медичний інститут ім. Олександра Богомольця відмовили у працевлаштуванні. Це була спроба принизити славну родину інтелігентів. Та не дочекалися. Ольга надіслала тези своєї кандидатської на Всесвітній конгрес дерматологів. Її запросив на навчання один із провідних світових дерматопатологів Бернард Акерман із Філадельфії. Тепер вона член Американської академії дерматології, Нью-Йоркської Академії наук, координатор дерматології у Східній Європі. Заснувала клініку лазарної медицини. Вона знає шляхи порятунку від катастрофи української медицини, шляхи відродження медицини шляхом викорінення корупції та її модернізації.
Праправнучка керівниці київських народовольців Софії, правнучка Олександра Богомольця, похресниця шістдесятників Надійки Світличної та Євгена Сверстюка Ольга Богомолець має високий дар торкатися до людини променем світла. Бо світиться її Душа. Вона глибоко розуміє, що знищення національної культури за час совєтизації принесло для українського народу втрату етичного почуття життя, яке нівелює розуміння честі, пам’яті, гідності. Її пошуки змінювати Україну привели до творчості Ліни Костенко, до двох Майданів. Не випадково Ольга Богомолець співає пісні на вірші Ліни Костенко, о. Ярослава Лесіва, Олени Теліги, Василя Стуса, Миколи Вінграновського. Співала і в Лук’янівській тюрмі, де народився її прадід. Її концерти благодійні (гроші йдуть на лікування дітей з судинними пухлинами ). Вона бореться проти епідемії туберкульозу в Україні. Ще в 2009 році організувала Всеукраїнський марафон здоров’я.. Разом зі своїм лікарським штатом Ольга Богомолець провела безкоштовний огляд понад 65 тис. дітей-сиріт, дітей з малозабезпечених родин, в сиротинцях, у школах-інтернатах. У Криму та Луганщині місцева влада чинила опір цій акції. І не дивно. Бо саме там виявлено найгірші соціальні показники.
Щоденна праця для людини, для тої, якій важко, дає Ользі Богомолець силу та енергію долати труднощі. Вона втілює в життя ідеали високої культури, тим самим заперечуючи безчестя, невігластво, вакханалію політиків, деградацію суспільства.
Чи не тому Ольга Богомолець зібрала великі колекції старих домашніх ікон, які вона називає намоленими. Перед такими іконами молилися вранці та ввечері українські родини, просячи в Бога здоров’я. На таких іконах дотик рук цілих поколінь. Ольга Богомолець чимало врятувала ікони, яких нищила більшовицька ненависть. Вони обвуглені, викинені, прострілені. Але промовляють-просять триматися своєї віри як пам’яті роду. Це як застереження поета-політв’язня Зеновія Красівського, сказаного в 1990 році біля могили Наталії Кобринської: «Зрада Батьківщини починається зі зради релігії».
Виставки ікон та альбоми про них Ольга Богомолець назвала «Вікнами в позапростір» (цю назву взяла у Василя Стуса).
Виявила руйновище української папірні в Радомишлі, що сягає 16-17 століть. Вивезла цілі тонни сміття. Тут буде етнопарк «Радомиська папірня» родини Богомолець-Шереметьєвих і музей з унікальною колекцією старовинних домашніх ікон та раритетів родини… І оживе перлина історичної пам’яті. А поки що вже стоїть пам’ятник архімандритові Києво-Печерської лаври Єлисею, засновнику цієї першої папірні (паперової фабрики) в Центральній та Східній Україні…
Ось така Ольга Богомолець, мати чотирьох дітей, наймолодша донечка якої називається Софією. Ольгу чекає багато великих справ. Вона чує внутрішній голос свого роду, світло якого йде з 19 століття, від осяйного імені Софії, від Слова з «Кобзаря» з вишитою волошкою на обкладинці. Це світло сягає 16-17 століть, коли найвищою цінністю була свобода і гідність людини.
За дорученням Ради Івано-Франківської обласної організації
політичної партії «Наша Україна»
голова Болехівської міської організації Союзу Українок,
член партії «Наша Україна» Лариса Гавц"
