Fіїnka та Віктор Павлік запалюють серця новим звучанням пісні "Білі черемхи"

Легендарна пісня, що з'єднала покоління, набула нового звучання через унікальний творчий союз.

У час, коли українська музика стає найпотужнішим голосом нашої національної ідентичності, народжуються проєкти, здатні торкнутися найпотаємніших струн душ та серденька чи не кожного українця.

Саме таким став неймовірний дует Fiїnка та Віктора Павліка, які подарували нове життя культовій пісні "Білі черемхи".

Ця співпраця – не просто музичний експеримент, а справжній творчий діалог, що демонструє невмирущу силу української пісні. Коли талановита артистка з карпатським корінням зустрічається з легендою української естради, народжується музична магія, яку неможливо передати словами – її можна лише відчути серцем.

"Я тремтіла, коли вперше запропонувала Віктору Франковичу створити дует", – зізнається Fiїnка, - "Для мене ця пісня завжди була символом весни, оновлення, чистого кохання.

Тримаючи в серці ці відчуття з дитинства, я мріяла подарувати їм нове дихання, щоб молодь також могла відкрити для себе цю красу. У нашому світі, коли все навколо хитається, українська пісня залишається тим якорем, що тримає нас на зв'язку з нашим корінням".

А історія цієї музичної колаборації розпочалася з щирої підтримки Віктора Павліка саме прикарпатської виконавиці під час Національного відбору на Євробачення, коли він несподівано для всіх виконав пісню Fiїnка "Культура".

"Коли люди в соцмережах почали жартома називати мене "головою фан-клубу Fiїnка", я посміхався. Але в цьому жарті була велика правда — я справді відчув у цій молодій виконавиці ту саму щирість і відданість українській музиці, яку завжди намагався нести сам", -  ділиться Віктор Павлік, -  "Пісня 'Білі черемхи' народилася дуже природно -  з великого бажання створити щось світле, ніжне й весняне.

Ми з Fiїnка одразу відчули емоційний зв'язок із цією мелодією. Писали й працювали над нею з великою любов'ю, вкладаючи частинку душі в кожен рядок".

До нової інтерпретації легендарного хіта Fiїnка написала два абсолютно нові куплети, а сучасне аранжування, створене на івано-франківській студії union records, дало пісні свіже дихання, зберігаючи при цьому її первісний емоційний потенціал.

"Найскладніше було знайти баланс між повагою до оригіналу і створенням чогось по-справжньому нового", -  розповідає Fiїnка. -  "Коли ми з Віктором Франковичем вперше заспівали разом у студії, я відчула, як по шкірі пробігають мурашки.

Це був момент, коли я зрозуміла: ми створюємо щось важливе не лише для нас, але й для всіх українців".

І саме у часи, коли світ переживає трансформацію, а Україна продовжує боротися за свою свободу та ідентичність, така міжпоколіннєва музична співпраця стає чимось більшим, ніж просто пісня. Це -  маніфест незламності української культури, її здатності єднати людей різного віку та відроджуватися в нових формах.

"Щоразу, коли українська пісня здобуває нове життя, наша національна душа тільки міцнішає", -  підкреслює Віктор Павлік. -  "Це особлива робота, бо вона про щирість, кохання і трохи ностальгії. Думаю, багато хто впізнає себе в цій пісні".

Для Fiїnка ця співпраця стала не просто професійним досвідом, а й глибоко особистою історією:

"Маю великий гонір співати легендарні "Білі черемхи" в моєму баченні з не менш легендарним Віктором Павліком," — зізнається виконавиця", - "Найприємніше в роботі з Віктором Франковичем - все дуже швидко і професійно.

Ми дуже збігались в думках і поглядах, і тому працювалось на одному диханні".

Презентація нової версії пісні "Білі черемхи" стала символічною подією для всієї української музичної спільноти — доказом того, що справжня мистецька цінність не підвладна часу, а лише набуває нових граней у руках талановитих творців різних поколінь.


01.06.2025 21:55    1372
10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2255 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

918
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2255 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5277 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4087 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5189

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

720

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

616

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1444

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4301
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9201 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6068 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6701
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

987 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1942 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1563
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8423
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1249
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

529
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

490
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1499 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1085