Що їдять на ланч у різних країнах світу

Обідня перерва може багато розповісти про корпоративну культуру країни, вважає оглядачка BBC Capital, яка розпитала людей різних національностей про те, як виглядає їхній звичайний робочий ланч.

Мумбаї, Індія

Обідня перерва в Мумбаї останнім часом скоротилася, розповідає Мукул Парех, який має на ланч приблизно півгодини і їсть зазвичай за своїм робочим столом.

Пан Парех працює офіс-менеджером в бухгалтерській фірмі. Він пояснює брак часу на обід заторами на дорогах, які змушують мешканців Мумбая заощаджувати на обідній перерві та їсти швидко.

Парех зазвичай бере їжу з дому, але в Мумбаї є також чудова альтернатива - доставка гарячих обідів з ресторанів або домашньої кухні розношувачами їжі, яких називають dabbawalas.

Вони користуються унікальною системою кодів, яка дозволяє відстежувати сотні тисяч замовлень із неймовірною точністю - помилки зазвичай складають менше трьох з половиною на мільйон замовлень.

"У багатьох родинах доставка обідів є багаторічним сімейним бізнесом, секрет її ефективності не розголошується і передається від батька сину", - пояснює 63-річний Парех.

Мбале, Уганда

 

Ще одна країна, де обідають швидко, - це Уганда, розповідає Сара Гімоно, яка працює менеджеркою в некомерційній організації у місті Мбале.

Хоча часу на ланч зазвичай дуже мало, пропускати його тут не прийнято.

"Обіду в Уганді надають більше значення, ніж вечері, оскільки людям потрібно відпочити від роботи", - каже 27-річна жінка, яка виходить на ланч до сусіднього ресторану.

"Корпоративна культура в Уганді є досить різноманітною. В одних компаніях заведено обідати в офісі, в інших - всі разом ідуть до найближчого ресторану", - додає вона.

Пані Гімоно часто працює за межами офісу.

На щастя, вулична їжа в Мбале є недорогою та смачною, як-от цей рол - згорнутий лаваш з начинкою із яєць та смаженої цибулі з томатами, який можна з'їсти прямо на ходу.

Нью-Йорк, США

 

40-річна Ванесса Монурі, яка заробляє собі на життя вигулом собак, каже, що в Нью-Йорку можна всю обідню перерву простояти в черзі за сандвічем.

Тому вона зазвичай перекушує енергетичним батончиком та іншими сухими закусками, які бере з дому.

"Мені простіше добре поснідати вдома, а потім протягом дня щось потроху перехоплювати".

Їсти часто і помалу - здоровіше, ніж наїдатися тричі на день, до того ж після великої порції їжі часто хочеться спати, каже дівчина.

"Їсти швидко - зручно, але не варто захоплюватися фаст-фудом, бо він - шкідливий", - додає вона.

Американці в середньому витрачають менше часу на ланч, ніж мешканці інших країн.

У 2016 році міжнародна корпорація Edenred опитала співробітників своїх філій у 14 країнах світу і з'ясувала, що працівники американського офісу в середньому витрачали на ланч від 15 до 30 хвилин, тоді як, приміром, французи - понад 45 хвилин.

Макаті, Філіппіни

 

Десь років п'ять тому в Макаті набули популярності закусочні на колесах - jollijeeps. Їх відкрила міська влада з метою врегулювати вуличну торгівлю, пояснює Фейт Рагаас, менеджерка інвестиційної компанії.

Її улюблене кафе цієї мережі розташоване лише в трьох хвилинах ходи від офісу.

"Останнім часом деякі закусочні почали пропонувати здорові страви замість традиційної жирної їжі в пластикових коробках, яку продають вуличні торговці", - пояснює жінка.

Це дає можливість з'їсти здоровий домашній обід, не відвідуючи дорогих ресторанів чи кафе.

Оскільки філіппінці надають велике значення повноцінному харчуванню тричі на день, обідня перерва захищена трудовим законодавством, пояснює пані Рагаас.

Протягом восьмигодинного робочого дня кожен філіппінець має право на одну годину перерви на обід.

Париж, Франція

 

Відомий факт, що обід у Франції, навіть під час робочого дня, - це святе. 43% респондентів в опитуванні компанії Edenred зазначили, що витрачають на обід не менше 45 хвилин, а 72% - обідають у ресторані принаймні раз на тиждень.

Дизайнер і художник Франсуа Пеллан із Парижа зазвичай купує їжу в найближчому супермаркеті та їсть разом із колегами на кухні в офісі.

Але хоча б раз на тиждень вони вирушають до ресторану в Булонському лісі. Під час обідньої перерви колеги багато розмовляють, обмінюються думками та творчими ідеями.

"У Франції обід - це важлива соціальна подія", - пояснює 35-річний чоловік.

Обідня перерва у французів, які 2014 року випили 11,3% всього спожитого у світі вина, має ще один приємний бонус.

"По п'ятницях, коли обстановка в офісі більш розслаблена, під час обіду з колегами ми випиваємо трохи вина чи пива", - каже Франсуа Пеллан.

Каїр, Єгипет

 

"Я - за здорове харчування і не їм фаст-фуду. Тому я або готую собі обід вдома, або купую щось на виніс у ресторані поруч", - каже 31-річна Тамара Кассабіан, яка працює менеджеркою в одному з найбільших торговельних центрів Каїра Citystars Heliopolis.

Пані Кассабіан розповідає, що з'їдає поживний сніданок досить пізно, і тому обід відкладається на третю-четверту годину дня, а вечеря може бути о 21-ий годині чи навіть пізніше.

"Багато компаній мають обідні перерви з першої до другої години дня, але багато хто використовує половину цього часу, щоби випити кави та з'їсти другу частину сніданку, а потім пізніше вдень бере ще півгодини на обід", - говорить вона.

Жінка розповідає, що останнім часом працівники почали замовляти їжу в мережах харчування типу Yumamia, яка рекламує себе, як "доставка здорової їжі в офіси".

Сан-Паулу, Бразилія


Директорка з комунікацій в інформаційному агентстві в Сан-Паулу Еліза Рінальді готує собі обід прямо в офісі з інгредієнтів, які приносить з дому.

Її партнерка по бізнесу Наташа робить так само, "це дозволяє заощаджувати гроші і правильно харчуватися", - каже 34-річна жінка.

Пані Рінальді, однак, додає, що така практика в Сан-Паулу - радше виняток, оскільки обід тут вважають головним прийомом їжі протягом дня.

"У соціальному пакеті багатьох компаній передбачені квитки на обід, тому люди виходять поїсти в кафе чи ресторані".

"У Сан-Паулу зазвичай працюють з дев'ятої ранку до сьомої вечора, тому година на обід та можливість відпочити за межами офісу є цілком виправданими", - додає вона.

Хоча бразильці намагаються подолати звичку затримуватися на роботі понаднормово, в корпоративній культурі все ще панує ідея, що той, хто не залишається в офісі допізна, працює недостатньо старанно.

 

bbc.com


15.01.2018 3936 0
Коментарі (0)

24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5817
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1534
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5191
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7165 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2994
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1755

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2727

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

596

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2713

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1182
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5034
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1029
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2418
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17895
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12298
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1327
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8248
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

2131
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

758
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1322
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1172
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1630