Пройти військово-лікарську комісію стане легше: Рада ухвалила два законопроєкти

Військовослужбовці та військовозобов'язані зможуть проходити військово-лікарську комісію при цивільних лікарнях та витрачатимуть менше часу на бюрократичні процедури.

Верховна Рада підтримала два відповідні законопроєкти на початку травня, наразі вони очікують на підпис президента.

Аналітики Центру спільних дій розповіли, як ці закони полегшать життя нашим захисникам, пише Фіртка.

Чому законопроєкти на часі?

Військово-лікарські комісії визначають, чи придатна людина до служби. Якщо військовий отримав поранення, саме ВЛК дає висновок, що боєць потребує реабілітації, або ж встановлення інвалідності. Наказ, який затверджує порядок проходження ВЛК, був підписаний ще у 2008 році. З початку повномасштабного вторгнення роботу комісії кардинально не змінювали, хоча потреба в цьому виникла ще у 2014-му році. 

Після повномасштабного вторгнення людей, яким потрібно пройти ВЛК, стало значно більше. Навантаження посилилося в рази, тож і військовим довелося витрачати більше часу на проходження комісії. 

Зросла також кількість поранених і система до цього не була готова. Навіть для здорової людини пройти огляд у потрібних лікарів непросто. Доводиться обійти не один кабінет та простояти чимало часу в чергах. Для поранених військових ця процедура ще обтяжливіша. Незалежно від важкості поранення, вони змушені проводити багато часу в чергах.   

Що зміниться? 

Ухвалений закон дасть можливість відкривати ВЛК не лише у закладах  Міноборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, а також при інших державних та комунальних лікарнях. Уряд уже ухвалив постанову, яка дозволяє Нацслужбі здоровʼя підписувати договори із комунальними закладами охорони здоровʼя. За один медогляд вони отримуватимуть 883 гривні, а запланована середня кількість таких оглядів не може бути більшою за 150 на місяць. Залучення державних та комунальних закладів значно допоможе розвантажити ВЛК та пришвидшити проходження комісій. 

Для поранених бійців проходження комісії — це лише початок. Дотепер вони мали надати висновок ВЛК своїй військовій частині. Військовослужбовець може лікуватися десь у Львові, там пройти комісію, а потім мусить їхати через всю країну в Донецьку область, аби надати командиру документи. Якщо ж йому рекомендували відпустку за станом здоровʼя, то доведеться чекати день-два на відпускний квиток і повертатися на відновлення.  

Другий закон, який вносить зміни до Статуту внутрішньої Служби ЗСУ, змінює принцип подання документів. Тепер бійцю не потрібно самостійно везти висновок комісії про необхідність відпустки для відновлення чи звільнення через непридатність. Відповідні документи до військової частини має направити медзаклад чи територіальний центр комплектування в електронному вигляді. 

Також змінюються правила отримання довідки про обставини травми, яка необхідна для отримання лікування. Ще до евакуації військового із зони бойових дій начальник медичної служби бригади повинен скласти таку довідку. Але якщо вчасно зробити це неможливо, бригада має її надіслати до військового закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування пізніше. Документи можуть пересилатися як у паперовій, так і в електронній формі. 

Обидва закони спростять військовим та військовозобовʼязаним проходження військово-лікарських комісій та пришвидшать роботу з документами. Вони не просто на часі — їх потрібно було ухвалювати значно раніше, бо країна воює вже девʼять років. Завдання держави — створити гідні умови для тих, хто лише йде захищати країну чи вже отримав поранення в боях. І добре, що ці ініціативи врешті стали законами. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Нові правила взяття на військовий облік: прикарпатцям розповіли про зміни

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці


22.05.2023 Тіна Любчик 879
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1600
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

914
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1380
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2607 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3701
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3177 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

723

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

388

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

332

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

966
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5120
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10501 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8964
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7517
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

788
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

988
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1270
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15749
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

127
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1312
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1721
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1617