Повний зрив Мінських угод та початок публічного божевілля Путіна

 

Розмови та прогнози щодо ескалації конфлікту після 9 травня, точилися давно. Факт того, що атака на Мар’їнку стала найбільшим загостренням ситуації на Донбасі після так званого перемир’я, вже визнаний. І ще один безумовний доказ того, що Росія не виконує "Мінські домовленості".

Загострення ситуації на Донбасі остаточно підтвердило, що Мінські домовленності не виконуються ані Росією, ані бойовиками. Водночас, самопроголошені ватажки так званих "республік" ще раз нагадали, що умови Мінську-2 їх не влаштовують і почали "працювати" з перспективою на третій раунд переговорів. 

Мар’їнка, як початок "третього Мінську"

На думку політичного експерта Євгена Магди, першочерговим було створення інформаційного приводу для адептів паніки в українських соціальних мережах. Друге завдання – провокування Збройних Сил на застосування артилерії, яка мала бути відведена у відповідності з Мінськими домовленостями.

Однак, при цьому, угода ґатунку Мінськ-2 не влаштовує Путіна і бойовиків, які хочуть замороження конфлікту на умовах автономії Донбасу. Але автономно цей регіон існувати не може – він залежний з усіх сторін і сам себе не забезпечує.

Варто згадати і про ухвалений Верховною Радою закон про статус Донбасу, де ці території визнаються окупованими і який у Кремлі сприйняли, як особисту образу.

"Тобто, ніде, ані в других Мінських угодах, ані в українських документах, немає жодних згадок про так звані ЛНР і ДНР. Певно, що бойовикам і Путіну потрібен перегляд цих угод і "Мінськ-3" в цьму контексті - це цілком можливий сценарій", - припускає політолог Олеся Яхно.

Фото: Reuters

Однак, очікувати на швидку та консолідовану реакцію Заходу не доводиться, вважають експерти.

"Путін у такий спосіб вчергове йде на загострення ситуації з Заходом, насамперед зі Штатами, які заявили, що виконання Мінських домовленостей недостатньо для скасування санкцій проти Росії", - вважає Євген Магда.

"Підвішений" стан

За попередньою інформацією, наступні зустрічі контактної групи по Україні мають відбутись у Мінську 16 і 23 червня. Не зважаючи на відставку спецпредставника ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Гайді Тальявіні, в організації припускають, що остання "відпрацює два тижні" і братиме у них участь.

Фото: AP

Проте сам факт її небажання продовжувати переговори з Росією та Україною щодо деескалації конфлікту вже говорить про перспективи того, що можливий не лише "третій Мінськ", а й четвертий і п’ятий. Вона, до слова, так і сказала, мовляв "переговори важкі, кінця і краю їм не видно".

В українському МЗС вже зазначили, що зміна представника на певному етапі ймовірно призведе до певного уповільнення діалогу.

Щоправда, експерти вважають, що "тягнути вже немає куди". 

"Відставка Тальявіні, скоріш за все, дійсно не мала під собою прямого тиску. Це її рішення, ухвалене на підставі відчуття тиску, який тільки наближається. Адже в ЄС вже не раз висловлювали претензії до ОБСЄ, а Тальявіні ще з часів війни у Грузії вважається прихильною до Кремля", - вважає Яхно.

Дійсно, тоді в доповіді міжнародної комісії під керівництвом Тальявіні, провину за початок війни в Грузії 2008 року поклали на Тбілісі.

За словами Яхно, заміна Тальявіні, ймовірніше піде на користь Україні, а сам процес у тих умовах, що склалися, вочевидь пришвидшать. Адже підстав затягувати цю "пісню", враховуючи те, що Україна і ЄС вбачають у виконанні Мінських угод єдиний реальний спосіб врегулювання конфлікту на Донбасі, немає.

Тим більше, відсутність Росії на саміті, який рік тому перетворився з G8 на G7, неймовірно дратує Путіна. Він знов "розкатав губу" на Мар’їнку. І не виключено, що його "дратівливіть" змусить світ вивчити назву ще не одного українського села.

Військовий шантаж

Час нападу на Мар’їнку, зранку 3 червня, за словами експертів, був обраний не випадково. Напередодні, 2 червня, російська сторона зірвала зустріч тристоронньої контактної групи, яка мала відбутись в Білорусі. Представник Росії Азамат Кульмухаметов залишив зал засідань. Таким чином, Росія фактично піддала ревізії Мінські домовленості. Такий фортель Кульмухаметова вже на ранок 3 червня виглядав, як знак для бойовиків починати атаку.

І вони її почали. Почали напередодні прес-конференції президента України, напередодні саміту G7, напередодні саміту Росія-ЄС, який має відбутись наприкінці червня.

До слова, пізніше, вже під вечір 3 червня, коли до Мар’їнки була прикута увага всього світу, в Росії заявили про можливість екстреного зібрання Ради Федерації. Однак, воно так і не відбулось. Згідно графіку, сенатори мають зібратися 24 червня.

За словами Олесі Яхно, настільки суттєве посилення обстрілів на сході – це результат "образи" Путіна. Він у паніці через те, що його вплив на Захід щодня зменшується. Особливо, якщо просто подивитись на події, які вже відбулись.

"Захід починає відповідати на "гібридну" війну "гібридними" санкціями. Наприклад, нещодавно Росії знов не вдалось домогтися відкладення запровадження Україною європейських стандартів сертифікації. Далі скандал з ФІФА і Блаттером. Очевидно, що все це б’є по іміджу Москви. Крім того, наприкінці червня має відбутися саміт ЄС-Росія, після якого, навіть без подій у Мар’їнці, санкції на Кремль мали б бути посилені. Розуміючи все це, Москва просто у військовий спосіб почала шантажувати Європу та Київ", - вважає Яхно.

Фото: EPA

Вона також зазначає, що раніше Захід часто закривав очі на корупцію в Росії, розуміючи, що це - пострадянська країна і швидко її змінити не вийде.

"Давали можливість самим виправитись. Тепер політика ЄС та США щодо Росії стала жорсткішою. І на будь-які дії Москви Захід може знайти відповідь "з архіву", на зовні випливають "старі гріхи", - думає Яхно.

 

Анастасія Точилова


08.06.2015 987 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2329 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1030
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2301 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5327 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4141 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5240

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

766

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

659

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1480

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4350
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7207
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9249 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6094 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

637
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

879
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1030 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1977 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

617
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

574
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

522
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1535 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1125