"Ми розуміли, що нас можуть розстріляти": переселенка, яка знайшла прихисток на Івано-Франківщині, про життя в окупації

Через повномасштабне російське вторгнення в Україну чимало громадян змушені покинути домівку, рятуючи себе та рідних.

Західні регіони країни стали не лише військовим тилом, але й прихистком для сотень тисяч постраждалих від російської агресії.

Про пережите внаслідок російського нападу, журналістці Фіртки розповіла мешканка Енергодару — Любов Чабанюк.

Далі подаємо пряму мову:


«Без кінця бомбили місто та атомну електростанцію»


Після початку повномасштабного російського вторгнення, коли все більше й більше окупанти почали бити по нашому місті, їх круг звужувався - почали захоплювати місто.

Били по дачах, де люди працювали, по "людських" гаражах. Без кінця-краю бомбили місто та атомну електростанцію. Про це було всім відомо, адже в різних ЗМІ це висвітлювали та говорили про це. Але я ще пригадую, як 5 серпня, окупанти вдарили по високовольтній лінії й було чути відголос вибухів на все місто.

Ми бігали при кожній тривозі, загрозі, ходили в укриття в Молодіжний центр. Він від нас недалеко. Всі мешканці з прилеглих будинків також мали сховок там.  

У нашому місті немає спеціальних підвалів, є лише такі з трубами, де необхідно згинатися, але вони не передбачені для сховку: там сиро, вода постійно капала, щури бігали.

У Коломиї ми побачили хороші укриття, а в Енергодарі будинки з укриттям не будували.


«Російські військові почали шастати по квартирах»


Очільник міста Дмитро Орлов, наголошував, щоб люди сиділи в коридорах або ж у ванній, щоб дотримувались "правила двох стін". А ми виходили у загальний коридор, який був у нас в будинку.

Російські військові почали шастати по квартирах, шукали українських воїнів, тих, хто мав проукраїнську позицію, лідерів.

Ми на двері у наше приміщення поставили замок. Хоч двері й не металеві, але хоч якась та й була перепона — й просто так неможливо було зайти. Тільки після цього змогли спокійно спати у коридорі, бо знали, що просто так загарбники туди не увірвуться.


«За проукраїнську позицію забирали в катівні»


Міський голова наголошував, щоб мешканці менше знаходилися на вулиці та ні в якому разі не спілкувалися з бойовиками. Адже окупанти постійно провокували людей, говорили нам, щоб ми їм віддавали наші документи, могли забрати мобільні телефони.

Якщо знаходили в телефоні щось проукраїнське, то могли забрати людину в підвали або "на ями". Для розуміння, це такі катівні, де знущались з енергодарців.

На атомній електростанції, де я свого часу працювала, думаю, такі катівні теж були. Бо місцевого водолаза в одній із таких катівень вбили, адже той не хотів зливати басейн. А ці басейни охолоджували реактори, їх зливати не можна. Рашисти так його били, що в реанімації чоловіка врятувати не змогли. Крім того, стежили за воїном АТО, підхопили момент, коли той повертався з роботи, — і вдома розстріляли.


«Вони вдерлися з важкою технікою, а містяни проти них стали з українським прапором»


Люди виходили й перешкоджали руху важкої російської техніки. Окупанти до нас вдерлися з танками, броньованими високими машинами, а наші люди проти них - з прапором України. Міський голова теж там був, намагався з ними домовитись, щоб було все мирно й без загрози для життя мирних людей.

Чоловік, який теж був в натовпі, підійшов до бойовиків із прапором, намагався щось донести, але у відповідь почув:

«Ми вас зараз будемо окуповувати».

Містяни перекрили дорогу величезними смітниками, загарбники почали по них стріляти. Чоловікові, який пішов до них з прапором, підстрелили ногу. Дмитро Орлов, закликав всіх негайно розійтися по домівках, ховатися та шукати прихисток у безпечніших регіонах.


«Під звуки повітряної тривоги ми цілу ніч в підвалі молилися»


Страшно згадати, як російські окупанти заїжджали в Енергодар. Ми тоді були в укритті й люди почали молитись: хто, як міг та хто, як вмів. Просили Бога, щоб загарбники не рознесли наше місто, бо ми знали, що допомоги немає звідки чекати.

Цілу ніч в підвалі молилися під звуки повітряної тривоги. Там було дуже багато людей, тварин. У всіх була паніка.

В укритті було дуже мало місця, не було ліжок чи розкладачок, люди спали «одне на одному», палили цигарки. Вбиральні не було, лише відро за шторкою. На ніч задля безпеки ми закривались.

А після «сну» люди хотіли вийти, подихати свіжим повітрям, але адміністрація закладу нам повідомила, що не можуть нікого випускати, бо неподалік ще ходили снайпери. Вони були переодягнені в цивільних одяг й прикидались, що вони місцеві мешканці. Вислуховували, що кажуть люди, де можуть бути українські бійці та люди з проукраїнською позицією. Після того, як відкрили підвал, всі страшенно боялися, адже бачили, що відбувалось у Бучі. Ми розуміли, що вони можуть зараз всіх разом розстріляти.


Більше читайте у матеріалі.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1619
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

926
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1393
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2619 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3714
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3199 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

751

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

405

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

341

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

977
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5133
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10511 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8979
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7523
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

801
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1001
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1281
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15760
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

160
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1325
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1733
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1628