Коли дитина ходить на терапію: психологиня з Івано-Франківська пояснила, яких помилок припускаються батьки

Коли дитина починає працювати з психологом, багато батьків очікують швидких результатів і часто розчаровуються.

У цьому процесі важливо розуміти, як саме відбувається робота над емоційним станом дитини, а також — яких помилок слід уникати.

Про це Фіртці розповіла дитяча психологиня Ірина Волощук.

За її словами, одна з найпоширеніших помилок — завищені очікування. Батьки часто вважають, що вже після кількох занять поведінка дитини має суттєво змінитися.

Наприклад, якщо дитина проявляє агресію, апатію, невпевненість або має труднощі в соціалізації, то дорослі хочуть бачити очевидний прогрес після кожного візиту до психолога.

«Перше, що я раджу батькам — відпустити очікування. Якщо ви довіряєте спеціалісту, довіртесь і процесу. Психолог знає, що робить», — пояснює фахівчиня.

Особливо це стосується роботи з молодшими дітьми — дошкільнятами та учнями початкових класів. У таких випадках фахівці рідко говорять із дитиною напряму про її проблеми.

Натомість використовують казки, театр, арттерапію, розповіді та приклади. Це допомагає обережно підійти до складних тем і не викликати захисну реакцію.

Психологиня радить утриматися від таких запитань у присутності дитини, як-от: «Ну що, як наші справи?», «Стає краще?» або зауважень: «Він знову бився». Це може зашкодити терапевтичному процесу.

«Уявіть, що ви віддали дитину на музику чи спорт. Ви ж не очікуєте, що після кожного заняття вона зіграє цілий твір або виконає удар без помилки. Тут так само — потрібен час.

Можливі сплески емоцій або навіть крок назад. Грамотний психолог розуміє ці процеси й може пояснити їх приватно, без дитини», — наголошує фахівчиня.

Утім, Ірина Волощук зазначає, що акцент тут не на дитині. Акцент — на батьках. На їхніх реакціях.

«Дуже цінно, коли ви зустрічаєтеся з психологом і проговорюєте свої реакції: «А як ви реагуєте, коли дитина робить ось так?», «А як — коли вам вчитель щось розповідає?», «А як ви вчите дитину дружбі?» тощо.

І тут важливо бути відвертим. Бо часто ми не знаємо, як саме «вчити». Ми читаємо нотації, моралізуємо, кажемо, як не треба. Але рідко пояснюємо, як треба. Ще рідше ділимося власним досвідом.

І ще рідше — поділяємо почуття дитини. Наприклад, сказати: «Я знаю, як ти себе почуваєш. Мені здається, ти наляканий і почуваєшся невпевнено — тому й агресуєш. Спробуймо з цим розібратися.

А що це за агресія? Кого вона захищає? Може, когось маленького і беззахисного? Поговорімо про це"».

 

 

Фахівчиня наголошує: робота з дитиною — це завжди й робота з її оточенням. Адже дитина живе в середовищі — і це середовище формують реакції батьків, учителів, вихователів.

«Якщо ми не змінюємо ці реакції, ми можемо зруйнувати той тендітний стан дитини, який тільки починає формуватись. Важливо, щоб усі, хто причетні до виховання дитини, мали спільний напрямок», — каже спеціалістка.

Психологиня розповідає, що багато батьків самі формують ті поведінкові стратегії, які хочуть виправити. Наприклад, якщо дитина починає вередувати при зустрічі — можливо, вона просто хоче побути маленькою. І це нормально. Натомість батьки часто кажуть: «Ти вже дорослий — так не можна».

«Спробуйте пограти у гру: ви всі по черзі — маленькі дітки. Потім — дорослі. Потім — старі птахи або хто завгодно. Дайте дитині задовольнити цю потребу. І подивіться на себе: як ви самі формуєте цю потребу?», — радить психологиня.

Спеціалістка порівнює процес змін із вирощуванням рослини:

«Ви посадили її — і щодня дивитесь, чи з’явились корінці. Але якщо постійно витягувати її із землі, аби перевірити — вона не вкоріниться. Дитині потрібен час на адаптацію».

Цей самий принцип стосується й дорослих, які звертаються до психолога: зміни не можуть бути миттєвими. Це не «зробіть щось — і змініться», а шлях внутрішнього розуміння й прийняття.

«Я не виправляю. Я дивлюсь, якого пазлика бракує. Якщо дитина агресує, бо сумує — ми не боремось з агресією, ми працюємо із сумом», — пояснює Ірина Волощук.

Психологиня також дає дітям «секретики дружби»: по-перше — посмішка, по-друге — вміння говорити, по-третє — бачити потреби іншого. Це вміння — основа здорової взаємодії не тільки в школі, а й у житті.

Якщо ж дитина має труднощі в колективі, варто подивитися, як вона взаємодіє вдома. І не завжди причина — у сварках.

«Іноді дитина звикає, що вся увага належить тільки їй — і тоді у соціумі стикається з нерозумінням: інші діти не будуть враховувати лише її почуття. І саме на цьому етапі дитині особливо потрібна допомога — без тиску, але зі спільною підтримкою дорослих».

«Тому я дуже рекомендую не чекати серйозних проблем. Якщо бачите труднощі з адаптацією чи комунікацією — звертайтесь. І це не означає, що ви — погані батьки. Це як налаштування музичного інструменту.

Інструмент не є поганим. Він просто розладнався. Його треба налаштувати. Це — нормальний процес кожної сім’ї», — резюмує Ірина Волощук.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розлучення батьків: івано-франківська психологиня розповіла, як підтримати дитину

«Не підсилювати страхи та тривоги». Як говорити з дітьми про війну?

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

«Дитяча наркоманія, розшуки неповнолітніх та випадки самогубств»: інтерв'ю з керівницею ювенальної превенції Івано-Франківщини Аллою Бойчук

Найбільш вразливими є підлітки: психологиня розповіла, як підтримати дитину з суїцидальними думками


Коментарі ()

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

762
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3369
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3427 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2126
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3274 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6385 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2069

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1313

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1119

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1980
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9342
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8564 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8109
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5529
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5977
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1625
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1855
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8403
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

331
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1329
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1528
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1437