Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.
Пригадуємо, що тоді політичні сили починали реанімувати свої передвиборчі штаби та регіональні структури.
Деякі політики почали шукати «виходи» на структури та людей новообраного президента США Дональда Трампа, брали участь в президентських молитовних сніданках в США та двозначно натякали про хороші контакти з республіканцями США і самопроголошували себе їх представниками в Україні...
Але війна продовжується. І як стверджують наші джерела в місцевих партійних організаціях, зараз орієнтація на можливі вибори аж на осінь 2026-го, чи й на 2027-й рік.
Крайня «президентська» соціологія
Якби вибори президента та Верховної Ради України відбулися зараз, то найбільше голосів в першому турі (дуже цікаво, як було б в другому турі?) отримав би чинний президент Володимир Зеленський, а до Верховної Ради найкращі шанси на перемогу мала б політична сила, очолювана Валерієм Залужним.
Про це свідчать дані останнього соціологічного опитування, проведеного 22-27 липня соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень (CISR) Міжнародного республіканського інституту (IRI) — авторитетної міжнародної організації, близької до Республіканської партії США, яка зараз там є «партією влади».
Очевидно, що результатам цих досліджень можна довіряти, оскільки саме вони є одним із фундаментів прийняття рішень американської влади щодо України.
Зауважимо, що саме в перший день опитування (22 липня) в містах України проходили «стихійні» «картонні» мітинги проти щойно прийнятого закону, який позбавляв деяких повноважень і незалежності антикорупційних органів НАБУ і САП.
То ж п’ять днів опитування тривало саме на тлі цих протестів «проти влади і Зеленського», що могло й дещо понизити довіру до них та рейтинги.
Разом з тим, в даному опитуванні не міг бути врахованим позитивний для рейтингу Володимира Зеленського результат зустрічі, пізніше, 18 серпня, в Вашингтоні із президентом США Дональдом Трампом.
Тому можемо припустити, що рейтинг Зеленського в цей час має більше потенціалу до росту, аніж до падіння. При тому, що наразі його головний опонент – Валерій Залужний, окрім гламурних фотосесій в глянцевих журналах та загальнопафосних текстів, не позиціонує жодного свого політичного бачення та поглядів (а вже було б дуже пора, якщо він справді має президентські амбіції).
Мовчання працювало на Залужного допоки він асоціювався з успіхами українських Збройних Сил 2022 року. Далі мовчання — шкідливе. За політичних амбіцій треба займати політичні позиції. А фотографії з токсичними персонажами (підрахуєм Ківаловим) повинні бути табу, навіть попри особисту «чоловічу» дружбу.
Так само, спроби Петра Порошенка клеїтися до «залізного генерала» останньому варто присікати, щоб не стали вони гирями на ногах можливого політичного шляху.
А ще варто було б покинути чиновницьку посольську службу, яка обмежує політичну діяльність та вільність висловлювань, пропонування альтернативних програм та сценаріїв…
Не менш цікаві також результати президентських рейтингів по регіонах України.
Як бачимо, лише на заході України Валерій Залужний на якісь долі відсотка випереджає чинного президента (обоє мають близько 27% «голосів»), тоді як в інших регіонах очевидна значна перевага Зеленського.
Партійні парламентські рейтинги
Щодо партійних політичних вподобань, то вона значно різниться від президентських.
Чому саме «партія Залужного» є лідером такого рейтингу, можливо, пояснює інший результат опитування:
Очевидно, що «партію Залужного» багато з респондентів асоціюють саме із партією «Збройних Сил України», до яких як до державної інституції, довіра (більш ніж в 2,5 раза) вища, аніж до президента.
Фактор Залужного, бригади, батальйони та латентний політичний процес
Насправді партійно-блокові рейтинги можна вважати доволі умовними. Як ми зазначали, умовний рейтинг «партії Залужного» — це меншою мірою проєкція рейтингу самого Валерія Федоровича, а в більшій — проєкція довіри до військових.
Оскільки в час війни активна і показова політична діяльність є не лише шкідливою політично і «рейтингово», а й етично, то політичну перевагу в процесі отримують ті, хто «має право» на публічність.
Скажімо, ми не бачимо зараз зовнішньої бордової реклами політичних сил, натомість суперпозитивно сприймаємо борди «Азова», «Третьої Штурмової», «Хартії», «Едельвейса», батальйонів «Свобода» чи «Січ».
До слова, загальнонаціональний рейтинг ВО «Свобода» на рівні Батьківщини» чи «партії Разумкова» саме за рахунок однойменного батальйону, напевне, має більший потенціал росту.
І якщо раніше «Свобода» розглядала можливість блокування з УДАРом Кличка, то після останніх корупційних скандалів, така ідея не виглядає «ок». Альтернативний сценарій — на базі батальйону «Свобода» створити цілий «полк» в спілці з іншими батальйонами з «милозвучними» назвами — «Січ», «Братство», чи «Да Вінчі».
Так само можемо собі змоделювати ситуацію об’єднання в політичний «армійський корпус» «Азова», «Хартії», «Третьої Штурмової» та «Едельвейса»… А якщо додати сюди ще й волонтерський «батальйон» Притули, а його самого - командиром з тилового забезпечення… А якщо сюди ж додати інтелект Клімкіна… Іякщо всі командири цих підрозділів та харизмати оголосять про створення своєї "патріотичної" партії...
То де тоді опиняться рейтинги «партії посла в Британії Валерія Залужного», Батьківщини чи Порошенка—ЄС, якщо вони опиняться поза процесом?
Прихід до влади через політику колишніх військових — природній і виправданий процес.
Про це свідчить і світова історія. З 47 президентів США 31 — колишні військові. Чинний президент Дональд Трамп хоч і не пішов шляхом військової кар’єри, все ж закінчив Нью-Йоркську військову академію.
А прізвища Де Голля, Ейзенхауера чи Піночета асоціюються з вольовими та результативними керівниками держав.
А що Зеленський?
Очевидно, що він буде йти на другий термін. Бо «люди просять», та й війна не дала можливості реалізувати свою програму «світлого майбутнього».
…А як красиво було б просто піти на вершині, коли ти вже «в історії», коли політики цілого світу мріють про селфі з тобою, і коли керівники світових країн-лідерів одного тебе (а не Трампа!) зустрічають стоячи й з оплесками (як то було в Нотр-Дамі в Парижі)…
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
