Клаус Шваб: Чому економіка вже не повернеться до часів швидкого зростання

 

 

Новая технологическая революция поражает страны стремительно, подобно цунами. Но не стоит ждать столь же стремительного экономического роста. Хватит оглядываться назад: миру нужно привыкать к умеренности.

 

Медленные рыбы умрут

 

Мир должен перестать смотреть назад. После финансового кризиса 2008 года мы потратили слишком много энергии на попытки вернуться в период быстрого расширения экономики. Политика, основанная на ошибочном предположении, что проблемы посткризисного мира всего лишь временное явление, принесла лишь анемичное восстановление и не позволила справиться с главными проблемами, такими как высокая безработица и растущее неравенство.

Посткризисная эра миновала, перед нами «постпосткризисный мир». Это время для принятия нового набора реалистических решений, способствующих распределению коллективного процветания внутри мировой экономики и сегодняшнего дня, и завтрашнего.

В этой новой эре экономический рост будет более медленным (но потенциально более устойчивым), чем он был до кризиса. Его движущей силой станут технологические перемены. Промышленная революция изменила производственный потенциал общества в XIX и XX столетиях. Также и новая волна технологических прорывов задает сейчас новую экономическую и социальную динамику. Разница в том, что эффект от новой революции будет даже сильнее.

Одна из отличительных черт этой революции – масштабы и размах перемен. Промышленная революция совершалась относительно медленно, подобно длинным волнам в океане. Хотя она началась еще в 1780-х, ее реальный эффект не чувствовался вплоть до 1830-х и 1840-х. Нынешняя технологическая революция, напротив, поражает экономику разных стран, как цунами, почти без предупреждения и с неумолимой силой.

Взаимосвязанная природа сегодняшнего мира способствует ускорению темпа перемен. Технологический прогресс свершается внутри комплексной, глубоко интегрированной экосистемы, он одновременно влияет и на экономику, и на правительства, и на безопасность, и на повседневную жизнь людей.

Чтобы воспользоваться плодами быстрых, далеко идущих перемен и подготовить свои страны к этому, политики обязаны рассматривать экосистему, в которой происходят эти перемены, во всей совокупности, обеспечить адаптацию властей, бизнеса и общества к каждому новому сдвигу. Иными словами, конкуренция в экономике XXI века потребует неустанной адаптации.

Ничто не останется нетронутым. Все практики и стандарты придется переосмыслить. Каждой отрасли грозит риск быть перевернутой с ног на голову. Например, сервис краткосрочной аренды автомобилей Uber не только изменил модель передвижения людей, но и, похоже, стал лидером в розничной революции, когда товары и услуги «уберизируются» – потребители платят за их использование, но не владеют ими.

Промышленность схожим образом изменит технология 3D-печати. Цепочки поставок исчезнут или трансформируются – таковы ожидания гендиректора одного крупного производителя алюминия. Он уверен, что для своего успеха фирмам придется предугадывать и реагировать на подобные тенденции. Прошли те дни, когда большие рыбы ели маленьких. В постпосткризисном мире будут доминировать быстрые рыбы, а медленные умрут.

 

Мяч на стороне государства

 

Однако нынешняя технологическая революция не просто меняет все, что мы производим, и то, как мы это производим. Она фундаментально меняет нас самих – наши привычки, интересы, мнение о мире. Взгляните на огромную разницу в том, как молодые люди и старшее поколение интерпретируют конфиденциальность в эпоху интернета. Эта революция также продлевает длительность жизни: сейчас ожидается, что один из двух новорожденных в Швейцарии проживет более 100 лет.

Если подводить баланс, то эффект технологического прогресса будет позитивным. Но это не отрицает ту массу проблем, которые он создает.

Например, автоматизация труда в конечном итоге позволит большему числу людей иметь лучше оплачиваемую и более продуктивную работу. Она лучше подходит к новой эре «талантливости», когда человеческое воображение и инновационность, а не финансовые или природные ресурсы становятся двигателями экономического роста. Однако, если работники не сумеют получить навыки, необходимые для таких новых позиций, они останутся позади.

Власти (больше, чем кто-либо еще) способны контролировать эффект технологических перемен, гарантируя, что проблемы не останутся без внимания, а шансы не упущены. Правительства должны быть в авангарде этих перемен, должны создавать среду, стимулирующую инновации и креативность частного сектора, одновременно заботясь о том, чтобы граждане были готовы к конкуренции.

Конечно, власти не могут всегда опережать тенденции. Им также придется реагировать на новые нужды и потребности. Например, есть ожидания, что государственные сервисы должны соответствовать технологическому уровню и удобству услуг, предлагаемых частными компаниями.

Перемены могут пугать, но они неизбежны. И они дают нам важную возможность улучшить наши системы, наши стратегии и нас самих. Последняя волна технологических перемен еще не поднялась. Мы можем лишь с нетерпением и надеждой ждать, куда она нас принесет.

Клаус Шваб,


Засновник і керівник Всесвітнього економічного форуму,

РБК


25.02.2015 1157 0
Коментарі (0)

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

649
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2148
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5078
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3936
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5068
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3164

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

560

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

507

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1336

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4199
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8868
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5974
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6613
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

863
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1836
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1477
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8346
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1041
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

338
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

370
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1372
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

981