Якщо путін дасть "добро": юридична колізія у міграційній службі або чому прикарпатцям не продовжують тимчасове посвідчення громадянина України (ФОТО)

Своєю історією поділився Василь Джердж, військовий, який з 27 лютого по 15 серпня 2022 року служив у 75 батальйоні територіальної оборони, при цьому маючи громадянство росії та тимчасове посвідчення громадянина України.

Однак 11 листопада термін дії посвідчення  завершується, і юридичного розв'язання цього питання, за словами військового, немає.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з полковником, громадським діячем та військовим експертом Олександром Кривоносовим, який приїхав цього тижня з робочим візитом на Івано-Франківщину. 

Військовий сьогодні активно займається розв'язанням проблем людей, зокрема військових, які опинилися в юридичній колізії по міграційній службі.

Нагадаємо, що на початку повномасштабного вторгнення росії на територію України президент Володимир Зеленський звернувся до українців, які проживають за кордоном, зі словами:

«Повертайтеся на Батьківщину, ви потрібні тут». 

Чимало громадян дослухалися та приїхали, однак тепер у деяких з них виникають юридичні проблеми.

«Українці, які певний час перебували в росії на роботі, з початком війни за покликом серця повернулися в Україну, допомагали та навіть служили, маючи посвідку на тимчасове проживання. Зараз термін цього документу закінчується і міграційна служба нічого зробити не може.

Ми не говоримо про отримання чи повернення громадянства, а хоча б про продовження терміну дії посвідки, але згідно з законодавством зараз це неможливо.

Виходить, в такому випадку людина ніби й може перебувати в Україні, але ходити та оглядатися по вулицях, бо якщо перевірятимуть її документи – одразу відправлять в міграційний табір, за межі якого вже не вийти», - каже Олександр Кривоносов.

Також, додає військовий експерт, люди, які, наприклад, у такій ситуації ведуть в Україні бізнес, не мають права підпису. Безперечно, є проблеми й з нерухомістю, автомобілями та будь-якою іншою власністю.

«Специфіка Івано-Франківщини в тому, що чимало людей звідси працювали у нафтодобувній галузі в Сибірі.

Для прикладу, цей чоловік (Василь Джердж, - ред.) працював у компанії «роснафта», де до питання громадянства ставляться дуже вимогливо, бо це свого роду військова сфера», - пояснює громадський діяч.

Захищав Україну: історія військового з Івано-Франківська Василя Джерджа

Василь Джердж, мешканець Івано-Франківська, до 1996 року чоловік був громадянином України, згодом виїхав на роботу в росію та змінив громадянство. З 2019 року повернувся додому на постійне місце проживання.

Так, у 2019 році чоловік допомагав фінансово конкретним підрозділам, а 27 лютого цього року сам пішов добровольцем у територіальну оборону. І служив понад дев’ять місяців.

Зі служби його звільнили через поранення, чоловік отримав третю групу інвалідності. Про все це у нього є документи. При цьому чоловік має посвідку на тимчасове проживання в Україні, однак 11 листопада термін її дії завершується, і юридичного розв'язання цього питання немає.

«Єдина пропозиція – виїхати у Молдову і спробувати через консульство України отримати такий дозвіл з причини возз’єднання родини. Безглуздість ситуації ще й в тому, що близькі родичі, зокрема дружина та діти, серед яких є й неповнолітні, є громадянами України.

Але гарантії такому способу ніхто не дає. Людина може приїхати у Молдову, консульство відмовить і тоді доведеться взагалі залишитися в іншій країні. Це ризик страшенний.

Я знаю чимало таких випадків, коли людям довелося залишитися в Молдові, або вони потрапили в міграційні табори, звідки взагалі вийти неможливо.

Як військовослужбовець, я до таких питань ставлюся дуже радикально. Є відповідні служби в СБУ, в розвідці, які все це контролюють. Потрібна лише політична воля.

Президент на початку повномасштабного вторгнення сказав: «Українці, повертайтеся на Батьківщину. Ви потрібні тут». Люди не лише повірили, а й повернулися, багато з них пішли служити і що на сьогодні ми отримали? Абсолютна незахищеність цих людей. Обіцяли, що приймуть зміни по спрощенню цієї процедури, але цього не сталося», - обурюється Кривоносов.

За його словами, лише на Івано-Франківщині таких, хто опинився у подібній ситуації, понад дві тисячі. Ще більше їх на Одещині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині.

«У мене єдиний варіант, як можна допомогти у цій ситуації, однак нас підтискати час. Я припиняю своє перебування на Івано-Франківщині, терміново повертаюся в Київ і робитиму все можливе й неможливе.

Планую зустрітися з Головою комітету Верховної Ради, куди входить підпорядкування міграційної служби, зустрінуся з Михайлом Подоляком, а він зараз, розуміємо, в роз’їздах.

Але ж що заважало міграційним службам регіонів підіймати "ґвалт" і протягом останнього року кричати, що в нас є така проблема? Ми ж втрачаємо людей.

Я знаю, що у вас є схожа ситуація в родині Бутусіних. Людина із Правого сектору поховала на війні двох синів, сам служить і йому відмовляють у громадянстві. Це є не нормально. Це безглуздя влади.

Виходить, якщо служити – то ми беремо, нам потрібні люди. А як така ситуація – то жодного юридичного захисту», - коментує військовий.

За законом, таких людей повинні відправити у міграційний табір і згодом передати росії, чиїми громадянами вони є. Однак, розуміємо, що саме чекає цих людей на території росії після того, коли вони служили в ЗСУ.

Кривоносов каже, що це 20 років позбавлення волі у кращому випадку, в гіршому – розстріл.

На запитання журналістки, наскільки безпечно людину із російським громадянством, хай навіть за національністю українця, брати на службу та довіряти зброю, чоловік відповів, що в цьому напрямку розвідка дуже добре працює.

«Звичайно, трапляються й халепи, однак в цілому такі люди під особливим наглядом. Але що заважає, коли люди самі ж хочуть отримати можливість законно проживати в Україні – дати такий дозвіл?

Бо президент, виходить, сам себе підставляє. Він закликав людей повертатися.

Сказав «А», але ж в алфавіті 33 букви. Де решта? Вся ця ситуація підвисла десь у повітрі, а за нею стоять долі тисяч людей», - пояснює полковник.

За словами громадського діяча, ситуація у прикордонних регіонах взагалі не підлягає оцінці. Люди масово почали тікати на нейтральні території, як от Румунія, Угорщина, Німеччина і так далі.

«Ми втрачаємо людей. Ми й так багатьох втратимо, які виїхали, і знаємо точно, що не повернуться, а тут ще й не даємо можливості тим, хто хоче жити в Україні», - каже він.

Василь Джердж теж потрапив у схожу ситуацію. Сьогодні йому відмовляють у продовженні посвідки на тимчасове проживання.

«Я вже дуже довго звертаюся до міграційної служби  зі своїм питанням. Вони щоразу мене відправляли чекати, обіцяючи, що скоро будуть зміни у законодавстві. Вони бачили мою посвідку. Щоб отримати продовження – треба було зібрати довідки про податки, несудимість і так далі у росії.

Наші працівники настільки переживали, щоб я нічого не був винен податковій росії. Ця ситуація надовго затягувалась, посвідка закінчувалась і доводилося їхати назад у росію.

Російське посольство не видавало жодних дозволів. А в міграційній службі України хотіли довідку від путіна, що він мені дозволяє мати українське громадянство. Це я кажу абсолютно серйозно і без жартів. Такі були вимоги.

У мене була не посвідка на проживання, а тимчасове посвідчення громадянина України. З ним я міг навіть голосувати. Коли став добровольцем – мої документи детально перевіряли. Але тепер термін дії цієї посвідки закінчується, продовжити її не хочуть, і, виходить, я тут вже ніхто і не потрібен, при тому, що дев’ять місяців відслужив в лавах ЗСУ», - розповідає чоловік.

Як наголосили, ключовим є також те, що у Василя Джерджа є ідентифікаційний код, тобто він сплачував податки державі.

«Є ще такий момент, якщо ти в опозиції до путіна і зазнавав утисків на території рф, то мусиш принести довідку про це від російської поліції. Це так по закону. Але ви ж розумієте, що це просто смішно.

Я ставлю посадовцям міграційної служби запитання: «а те, що я служив – не доказ опозиції до путіна?», а вони мене переконують, що це зовсім інша тема», - ділиться Джердж.

Відтак, разом із юристами написали звернення до президента з приводу цієї ситуації, яка в Україні є не поодинокою, Кривоносов планує особисто вручити цей документ Михайлу Подоляку, а відтак передати Володимиру Зеленському. Однак в часі, якого немає, ця процедура доволі тривала.

Якщо протермінувати тимчасову посвідку громадянина України – порушника відправляють у міграційний табір. Там людина може знаходитись до шести місяців. Згодом її відправляють в країну, звідки приїхала.

«У мене прокурор запитував, навіщо я йшов воювати, якщо знав, що з документами не порядок. Але я хотів іти до лав ЗСУ ще з 2014 року. Тоді певні люди із «верхівки» видавали тих росіян, які воювали на боці України.

Мене детально перевіряли. Я ж прийшов до військкомату 25 лютого цього року, а взяли мене лише 27. Та й зрештою, я служив з тими людьми, які мене добре знали, бо до того багато допомагав фінансово.

Мені не дають громадянство, щоразу обіцяючи, що будуть зміни у законодавстві. А поки вимагають, аби путін дав «добро». Такі-от вимоги в нас у час війни.

З такою ж посвідкою в мене жив знайомий, щоправда, він не служив. Йому також продовжити термін не вдалося – тому виїхав назад в росію. Тим часом у росії в мене є ще приблизно 15 друзів-українців, які теж приїхали б воювати за Україну, але через такі проблеми із документами це неможливо», - ділиться військовий, родом з Івано-Франківська.

У довідковій юридичній службі «Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги» кажуть, що до них щотижня звертаються люди з такою ж проблемою, однак розголосу такі історії не набувають.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?