Держава перебирає на себе повноваження: що варто знати про вплив місцевої влади на будівництво

Сьогодні вкрай важливо знайти оптимальний баланс між тим, щоб громада стала активним учасником будівельного процесу, забудовник не мав змоги зловживати, а місцева влада - реально впливала на самочинне будівництво.

У цьому випадку варто згадати скандальний закон про реформу містобудування, який, зокрема, критикували очільники міст та селищ України, архітектори та активісти.

Раніше законопроєкт № 5655 критикували й Мінкульт, й Асоціація міст України, й Головне юридичне управління, а також НАЗК, яке зауважувало, що запропонована редакція закону не узгоджується з Антикорупційною стратегією та не розв’язує проблем недосконалості чинних інструментів контролю та недостатньої прозорості в галузі будівництва.

Попри це, законопроєкт № 5655 зрештою прийняли у другому читанні 13 грудня 2022 року, що спричинило масове обурення. 

Так, тоді Рух "Чесно" звертав увагу, що скандальну містобудівну реформу протягнули майже мінімальною кількістю голосів (228 при 226 мінімально необхідних). Жодного голосу не дали "Європейська солідарність" та "Батьківщина". У "Голосу" лише один депутат проголосував "за".

Разом з тим, низка громадських організацій та медіа випустили заяву, де наголошували, що реформу проводять без належного обговорення, а тому законопроєкт №5655 треба відтермінувати.

"Це реформа, за якою буде відбуватися відбудова країни та громадяни не будуть мати на цей процес належного впливу.

Президент має ветувати законопроєкт, який зроблений виключно в інтересах забудовників і не враховує зауважень інших стейкхолдерів", — заявила лідерка Руху "Чесно" Віта Думанська.

Ключовим моментом реформи містобудування є передача містобудівного контролю приватним структурам. Відтак, забудовники зможуть створювати такі компанії для контролю самих себе. Це своєю чергою унеможливлює притягнення забудовника до будь-якої відповідальності, адже очевидно, що такі приватні суб’єкти працюватимуть необ'єктивно.


Органи місцевого самоврядування суттєво обмежують в правах


Разом з тим, як наголошує архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати України Анна Кирій, права органів місцевого самоврядування значно обмежені. Вони не можуть додавати жодних додаткових умов або обмежень щодо будівництва до містобудівних умов, крім висотності, щільності та відстаней від вулиць.

Згідно з концепцією, органи місцевого самоврядування можуть створювати свої власні органи містобудівного контролю, але забудовник сам вирішує, до кого звернутися — до цих органів чи до своєї приватної структури. Відтак, утримання таких органів стає неефективним, оскільки очевидно, що забудовники вибиратимуть свої приватні структури.

Окрім того, органи місцевого самоврядування мають зобов'язання контролювати будівництво, але не мають навіть права заходити на ділянку.

Органи місцевого самоврядування повинні візуально перевіряти незаконну забудову, заглядаючи через паркани будівництва. Якщо все ж таки виявляється незаконна забудова, органи місцевого самоврядування можуть лише написати скаргу в містобудівний контроль, який є приватною структурою у забудовника на основі контракту.

Здійснення міської політики в історичних або інших містах та вплив на забудову стає неможливим для органів місцевого самоврядування. Усе це підриває одну з найуспішніших реформ в Україні — реформу децентралізації.


Права громади також обмежені


Нардепи виключили можливість обговорення проєктів будівництва. Громада лише може брати участь у слуханнях, що стосуються вже розробленої містобудівної документації.

Для громади не передбачено права ініціювати перевірки, писати скарги або висловлювати свою думку щодо об'єктів будівництва. Ініціювати містобудівний нагляд Мінрегіоном зможуть лише ті фізичні особи, у кого зареєстровані речові права на конкретний об'єкт будівництва.


Суперечки не стихають: чи має міська влада повноваження впливати на відновлення готелю "Дністер"


Щойно зняли огорожу навколо будівлі на розі Січових Стрільців та Шевченка, у мережі «розв’язалася» суперечка щодо розіскління колонади.

Втім, питання щодо розіскління мають адресувати не місту. Чи були у міської влади повноваження впливати на ситуацію прокоментував очільник Івано-Франківської громади Руслан Марцінків.

"Це об’єкт СС3, тобто дозвільна документація дається в Києві, Київським ДАБІ, погодження дає обласна державна адміністрація (ОВА).

Я не розумію, чому сьогодні громадськість апелює саме до міста, якщо дозвільні документи дають зовсім інші люди – ОДА та Держархбудконтроль Києва.

Щодо розскління колонади — неодноразово я звертався до пана Бойка, але це його воля виконати те, про що він домовлявся з громадськими активістами.

Тому я ще раз звертаюсь до пана Бойка, по можливості розісклити даний прохід, щоб мешканці могли ним користуватися. І громадськості – все-таки активніше відстоювати права, а не займатись політикою", — наголосив міський голова. 


Замість висновку


Відповідно до законодавства, процеси контролю та затвердження будівництва зосереджені в центральних органах влади, зокрема в столиці країни. Рішення щодо будівництва, змін в містобудівному плануванні та видання дозволів здійснюються на центральному рівні. Місцева влада не має повноважень для безпосереднього регулювання цих питань. 

Це означає, що міська влада не несе безпосередньої відповідальності за контроль та нагляд за будівництвом у своєму місті. Рішення щодо дозволів та затвердження проєктів здійснюються централізовано відповідно до процедур, встановлених національним законодавством.

З одного боку, такий підхід забезпечує стандартизацію та єдність у процесі затвердження проєктів будівництва на національному рівні. Втім, така централізація нерідко призводить до втрати локального контролю та врахування особливостей конкретного міста.

Таким чином, міська влада відіграє обмежену роль у процесі будівництва, а відповідальність за контроль та затвердження проєктів знаходиться на центральному рівні.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Реставрація чи імітація: чому страждають архітектурні пам’ятки в Івано-Франківську


31.05.2023 1505
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1598
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

914
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1379
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2606 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3700
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3176 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

722

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

387

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

330

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

965
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5118
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10500 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8963
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7516
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

787
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

987
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1270
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15748
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

120
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1311
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1720
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1616