"Давно не вважаю себе чистим біохіміком", — професор Володимир Лущак про шлях у науці

Володимир Лущак — доктор біологічних наук, професор, лауреат премій «Scopus Awards Ukraine» та «Web of Science Award Ukraine». Науковець увійшов у топ-0,15% найцитованіших вчених світу.

Про шлях в біохімії й розвиток біохімії в Україні та світі, Володимир Лущак розповів в інтерв’ю Фіртці.

"Мій шлях в біохімії почався з захоплення біологією. Біохімія — це одна з частин біології. Скільки я пам'ятаю себе, мене завжди цікавила біологія.

З раннього дитинства, коли я жив у селищі, завжди була зацікавленість природою. Очевидно, це стимулювалося оточенням, батьками, родиною.

Пізніше з’явилися ширші інтереси. Я почав читати книжки, інтерес поглибився. Проте я мріяв бути зоологом, тому що це ближче і зрозуміліше.

Біохімія з'явилася значно пізніше, тому що з нею пізніше знайомляться. Біохімія вивчає основи життя", — зазначає професор.

Володимир Лущак продовжує: усвідомлював, що зрозуміти, як функціонують живі організми, можна саме через призму біохімії.

"Якщо зоологія, ботаніка пояснюють загальні речі [що, де і як росте], то біохімія пояснює, чому саме листя зелене, чому восени воно жовтіє, чому у нас з’являється  засмага, чому пити соду, як дехто радить, не дуже добре та інші речі, які пояснюють біологічні процеси на глибшому рівні.

Саме біохімія пояснює механізми функціонування живих організмів. Вона має передбачувальну силу, тому що, знаючи певні властивості в одному організмі, ми можемо екстраполювати їх на інші, бо є універсальні закони біології на рівні біохімії.

Загальні принципи побудови живих організмів біохімічно подібні від бактерій до людей.

Основні принципи функціонування живої матері починаються від бактерій і закінчуються людиною: обмін речовин, розмноження, регуляція — все це на молекулярному рівні єдине", — ділиться Володимир Лущак.

Вчений працював в лабораторіях багатьох країн світу, його часто запрошували на постійну роботу, втім він завжди повертався в Україну. 

"З країн, у яких я працював як науковець і викладач: Фінляндія, Швеція, Данія, Німеччина, Польща, Велика Британія,  був недовго у Бельгії. У Франції, Італії, Чехії, Словаччині, Румунії – на конференціях. Пів року працював у Канаді, півтора року — в Бразилії.

Я обираю найсильніших партнерів у галузі. «З ким поведешся — того й наберешся» — це однозначно. Ніколи я в житті не їхав щось просити, а завжди був на партнерських началах.

На нашій кафедрі в Прикарпатському університеті були двоє лауреатів Нобелівської премії, близько двадцяти світових науковців першої категорії.

Міжнародна співпраця — це важливо. Треба триматися на плаву, бути конкурентоспроможним. Конкуренція позитивна в науці", — каже науковець.

Щодо розвитку біохімії Володимир Лущак підкреслює, наука розвивається стрибкоподібно, а не постійно та лінійно.

"Є моменти, коли щось сколихнулось і воно активно розвивається, або якесь відкриття спонукало. За останні роки — COVID-19 теж черговий поштовх. Війна — черговий поштовх.

Єдине, що країна від країни дуже відрізняється. Так звані постіндустріальні, цивілізовані країни давно зрозуміли, що інвестувати в науку — це вигідно.

Це виробничий фактор, який має дуже потужну норму прибутку — буває понад 1000%. Тільки справа в тому, що оберт капіталу тут дуже повільний.

Для фахівця від початку першого приходу в лабораторію і до захисту дисертації проходить до 10 років. Отже, скільки один фахівець за життя зможе підготувати наступного покоління, якщо йому це вдасться?

Знову ж таки, країни, які потужно індустріально розвинені, вони вкладають в науку шалені гроші, особливо якщо говорити про фундаментальні науки на молекулярному рівні.

Я вже давно не вважаю себе чистим біохіміком, оскільки зараз і близько вже немає того, що раніше власне і називали біохімією. Те, що мене навчили в університеті — це багаж і фундамент. Але на цьому фундаменті добудовується щось інше, нове", — підкреслив вчений.

Більше читайте в інтерв'ю: «Біохімія має передбачувальну силу»: професор Володимир Лущак про Джеймса Бонда і вільні радикали, біодобавки та мультивітаміни, COVID-19 та вплив війни на організм людини


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Уникати білого хліба та цукру: прикарпатцям пояснили, як харчуватися, аби бути здоровим

«Щоб молодь бачила себе в Україні», — ректор ПНУ Ігор Цепенда про університет під час війни, спеціальності майбутнього, мобілізацію та наукові школи


11.03.2025 2918
Коментарі ()

07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

30
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

466
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

538
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

2645 11
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2048
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

1092

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

147

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

235

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

876 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

499
04.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

386
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2264
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

527
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

282
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

809
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

460
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1112
04.08.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36841 1
07.08.2025

фото: РБК Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на дані опитування Gallup. Серед 14 відом

180
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

425
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

461
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2008 1