В Івано-Франківську майже щодня фіксують засмічення каналізаційних мереж. Причина — небезпечна звичка мешканців змивати в унітази серветки, ганчір’я, ватні палички та жирові відходи.
Раніше про ситуацію журналістці Фіртки розповідав начальник відділу контакт-центру комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром» Володимир Шпег.
«Люди часто забувають, що каналізація не призначена для побутового сміття. Ми регулярно нагадуємо про правила користування мережею, але на жаль, попередження залишаються без уваги», — пояснює Шпег.
За словами Шпега, побутове сміття призводить до постійних аварій труб. У холодну пору мережа може замерзати, а під час дощів та паводків забруднення потрапляє на очисні споруди.
«Перша стадія очищення — грабельна система, один механізм коштує близько мільйона гривень.
Коли він виходить з ладу, ремонт із викликом спеціалістів обходиться у 250–300 тисяч гривень», — зазначає представник водоканалу.
Обладнання очисних споруд закуповували за кошти Світового банку. Втім, навіть посилені решітки не витримують навантаження:
«У Німеччині товщина решіток 0,2–0,3 см, нам поставили 0,5 см, але й цього замало — ганчір’я та сміття все одно забиває систему», — додає Шпег.
Через сміття часто виходять з ладу й насосні станції та колектори.
«Мережа стара, труби зношені, є іржа та жирові відкладення. Усе це разом призводить до регулярних аварій», — пояснює він.
На деяких адресах очищення доводиться робити кілька разів на місяць.
«Наприклад, на Галицькій, 124 лише за три тижні було вісім–дев’ять викликів. З одного колодязя дістаємо по кілька відер ганчір’я», — наводить приклад він.
Володимир Шпег вважає, що ефективно впливати на ситуацію може лише фінансова відповідальність мешканців.
«Якби рахунок за прочистку виставляли на будинок, люди б контролювали, що можна зливати в унітаз, а що ні. Водоканал має обслуговувати мережу, а не витягувати сміття, якого там не повинно бути», — підсумував він.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
