Цьогоріч 12 квітня в Івано-Франківську ПЛАСТ відзначив 111 річницю з Дня першої пластової присяги. В рамках заходу та програми «Івано-Франківськ — місто Героїв» відкрили та освятили анотаційну дошку Назарію Лугарєву, пластуну куреня «Лісові чорти», який загинув у боях за незалежність України.
Назарій Лугарєв був головним сержантом 78-го окремого батальйону 102-ої окремої бригади Територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Крім того, був музикантом та громадським діячем, пише Фіртка.
Герой загинув у бою з російськими окупантами поблизу села Дорожнянка Запорізької області.
«На жаль, цього року у нас не було звичного святкування. Натомість ми відкрили меморіальну дошку Назарію Лугарєву. Він був станичним нашого «Пласту» з 2018 по 2022 рік. Героїчно загинув на війні, захищаючи Україну. Дякуючи таким Героям, як він, ми досі стоїмо.
Назар був неймовірно яскравою особистістю. На жаль, для «Пласту» це непоправна втрата. Але зараз ми продовжуємо працювати, щоб зберегти все, що він закладав, будучи головою протягом чотирьох років.
Ми багато всього організовували з ним і складно у двох словах описати, якою він був людиною», — розповідає Олег Бабецький, очільник пластової станиці Івано-Франківськ сьогодні.
Відтак, віддати шану полеглому захиснику прийшло приблизно двох сотень пластунів різного віку та охочі містяни.
«Я довгий час організовувала з Назаром пластові вишколи. Ми вчили учасників, як працювати за пластовою методою. Також пояснювали волонтерам, які до нас доєднувалися, що таке ПЛАСТ, яка мета організації, як працювати з дітьми та як тут можна розвиватися.
Тому в цей день, можна сказати, я прийшла до доброго друга. Назар — це не пересічна особа. Він заслужив на те, щоб його пам’ятали», — ділиться Катерина Смірнова, членкиня Івано-Франківського «Пласту».
До слова, пластовим юнацьким псевдо Назара було «Лу», а військовий позивний – «Філософ».
«На жаль, в цей день ми отримали ще одну трагічну звістку — на війні загинув колишній окружний Івано-Франківської округи Петро Ткачівський.
З перших днів війни він, не маючи військового досвіду, добровільно пішов захищати Україну, а між відрядженнями все одно приходив до нас і активно займався з дітьми на пластових заходах у своїй станиці «Галич».
У нього залишилося двоє дітей. Такі втрати для нас дуже складні», — розповідає Оксана Яцківська, заступниця окружного Івано-Франківської округи.
За словами дівчини, війна ще більше згуртувала івано-франківських пластунів та актуалізувала цілі організації загалом.
«Ми займаємося вихованням молоді на патріотичних засадах. У час, коли триває війна, пластуни не лише показують добрий приклад, але й самі беруть участь в боротьбі та стають на захист.
Ця річниця — символічний пам’ятний день, бо спогади – це те, що нас кріпить і гартує.
Наш обов’язок — зберегти світлу пам’ять про цих добрих людей. Ця пам’ятна дошка стане добрим спомином і орієнтиром для молодих людей, які не встигли познайомитися з Назаром», — додає Оксана Яцківська.
Назар Лугарєв був також активним й у громадському житті. З 2006 по 2010 рік був гітаристом у гурті "Underground Dimension", а згодом — у поп панк гурті "The Pizza Boyz".
Навчався у школі №16 в Івано-Франківську, після закінчення якої вступив в Івано-Франківське вище професійне училище №21. Вищу освіту здобув за спеціальністю "Політологія" у ПНУ ім. Василя Стефаника, який закінчив у 2021 році.
«Я знався з Назаром не так довго і не так близько, як хотілось би, але навіть за півтора року знайомства було помітно, наскільки він був впертим у хорошому розумінні цього слова і настільки хотів плекати патріотизм серед молодого покоління.
Назар приділяв чимало часу своїй станиці, вкладав в неї свою душу. Тим, хто з ним знався особисто, дуже пощастило. Для мене він став величезним прикладом», — підкреслив Денис Жарков, бунчужний заходу.
До слова, на події також була присутня Оксана Савчук, народна депутатка України та пластунка-сеньйорка.
«Сьогодні пластуни по цілій Україні показують приклад того, як гідно виборюють свою землю. Ще зранку було 30 загиблих пластунів, яких ми вшановуємо на 111 річниці. На обід ця цифра зросла до 31.
Коли заснували курінь Липинського, я дуже добре пам’ятаю перші зустрічі. Виховники тоді сиділи й думали, що зробити такого цікавого, щоб вихованцям було дуже добре в «Пласті» і вони правильно розуміли ідею організації.
Тоді прийшов Назар. Він зумів не лише захопитися нашою великою грою, але й стати її яскравим лідером — те, чого ми вчимо один одного в «Пласті». Лідером не можна бути фальшиво, для цього треба чимало докладати зусиль. І Назар докладав.
Він був дуже веселим юнаком і неймовірно багатогранним і талановитим. Коли після 2014 року Назар пішов захищати наші кордони – він ще більше виріс духовно. До нього почали тягнутися і дослухатися, а він просто був самим собою. Нам було приємно перебувати в його товаристві.
Ми дуже співчуваємо його родині: батькам, дружині та сину, бабусі. Сьогодні бабуся сказала таку фразу: «Добре, що є дошка, але хочу його обійняти». Це безперечно. Втім, сьогодні відкриття таких анотаційних дошок у нашому місті є тим символом, якого нас навчали у «Пласті».
Чому наші курені називаються Липинського, Ленкавського, Рудницького чи Підгірянки? Бо на цих постатях ми вчилися любити Україну! І майбутні покоління так само вчитимуться цьому на постаті Назара Лугарєва», — наголосила Оксана Савчук.
Депутатка наголошує, що «Пласт» і сьогодні вчить бути вірним Богові та Україні. А відтак бути вірному самим собі та своїм принципам, які вчать бути лідером ще із зовсім юного віку.
«Надзвичайно прикро, що ми сьогодні на війні втрачаємо таких людей, за якими могли б іти із заплющеними очима.
Просто тому, що довіряємо. Пам’ять ніколи не вмирає, як і Герої. Вони живі доти, доки ми про них пам’ятаємо і беремо з них приклад», — додала Оксана Савчук.
Назар Лугарєв загинув з двома побратимами зі своєї роти під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу у Запорізькій області.
У захисника залишилася дружина Мар’яна та син Данило.
«Слава захисникам полеглим і живим. Наша родина вдячна усім присутнім за те, що прийшли віддати шану нашому сину.
Назар завжди був активним і веселим хлопчиком. Був впертим і завжди хотів зробити щось корисне для всіх. Завжди вірив у краще.
Я часто говорив йому, коли він був на війні: «Сину, бережи себе і хлопців». А він відповідав: «Тату, все нормально». Ніколи не скаржився. Для нашої родини це горе важко пережити, але я надіюся, його праця буде корисною для нащадків.
Нехай Бог допомагає усім нашим Героям, хто сьогодні боронить українську землю. Ми маємо за честь бути батьками Назара», — каже Олексій Лугарєв, батько полеглого Назара.
Додамо, що захисника України планували призначити на офіцерську посаду з подальшим присвоєнням офіцерського звання.
«На одному із заходів було приблизно 20 пластунів і митрополит подарував кожному вервицю. Згодом, коли вже всі розійшлися, черговий будинку єпархії сказав, що хтось забув одну вервичку.
Я одразу зателефонував до Назара і сказав про це. А він мені відповів: «Я свою подарую тому, хто забув, а ця нехай залишиться і десь при нагоді передасте її для мене, коли зустрінемося.
Це був кінець 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення залишалося не так багато часу.
На жаль, так і не зустрілися і ця вервиця з того часу була в приміщенні єпархії. Це по суті вервиця Назарія.
В цей день я хочу подарувати її Данилкові — сину Назарія, на згаду», — сказав отець Михайло Віхоть.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
