"Нас було троє, а нам назустріч вийшли 19 противників": історія прикарпатця Володимира Труша, якого звільнили з російського полону

Під час одного з найбільших обмінів військовополоненими, що відбувся 19 березня, обміняли військового 24 бригади імені короля Данила Володимира Труша із Бурштина

Своєю історією воїн поділився з Еспресо.Захід, пише Фіртка.


Вийшов по хліб – поїхав на війну


Хоч Володимир був обмежено приданим через проблеми зі здоров'ям, долучитися до ЗСУ хотів ще від початку російсько-української війни. Під час Антитерористичної операції декілька разів приходив до військкомату, але йому відмовляли. Коли почалась повномасштабна війна – усе змінилося.

"Я є патріотом своєї країни й не міг дозволити собі відсиджуватися вдома, поки мою землю будуть топтати москалі. Хоч є проблеми зі здоров'ям, але маю руки-ноги, тому вважаю себе повноцінною бойовою одиницею і не можу пустити ворогів глибше у свою країну", – розповідає Володимир.

Увесь бойовий досвід він здобув уже на передовій. У перші дні не всі мали змогу пройти півторамісячну базову військову підготовку.  Володимир на підготовку мав усього три дні, далі на нього чекав Бахмут, куди сам добровільно погодився поїхати.

"Я ніколи не вірив, що буду військовослужбовцем, бо знав, що не потраплю до війська через хворобу. Знав, що мене не візьмуть. Так було, коли почалась АТО, мене не брали, хоча приходив і навіть пропонував їм гроші. Але вже коли почалася повномасштабна війна, мене відразу взяли", – пояснив він.

Мама Іванна Труш розповідає, що син з дитинства любив пісні Української повстанської армії й виріс на духові тих пісень. 

"Гасло "Слава Україні" для нього було не просто словами. Ця фраза в нашій родині глибоко у серці. Знала, що він хоче піти воювати, але була спокійна, бо раніше не брали служити. Але 25 лютого попросила його вийти по хліб, а він поїхав у Галич до військкомату і добровольцем записався на війну. Тоді вже брали усіх", – пригадала жінка.


Люди в полоні божеволіли


У полон Володимир потрапив у середині червня 2024 року біля Часового Яру разом зі ще двома своїми побратимами. Росіяни вимагали, аби він здав позиції ЗСУ, але отримали відмову. Тоді почали погрожувати розстрілом.

"Напередодні ми з напарником вийшли на дорозвідку місцевості. Проходили понад добу, лив сильний дощ і ми дуже промокли. Знайшли окоп, там переночували.

За якийсь час зустріли ще наших піхотинців і йшли в напрямку Часового Яру, де вже були росіяни. Так вийшло, що ми потрапили в засідку до їхніх розвідників. Нас було троє, а нам назустріч вийшли 19 противників. Так втрьох ми й потрапили в полон. На допитах казали, що не знаємо нічого один про одного, аби не нашкодити своїм хлопцям", – пригадує Володимир.

Росіяни залишили його на позиціях і вже там почали свої знущання.

"Я з москалями просидів сім днів ще на позиціях. На третій день вони мене примушували видати позиції наших військових. Звісно, відмовився це зробити, на що вони мені сказали, що будуть "расстрєлівать". Кажу: "Та стріляйте, думаєте, мені страшно? І стріляли – над головою, біля ніг", – додає воїн.

Полон, каже, річ дуже неприємна. Допомагали триматися думки про сім'ю.

"Єдине, що можу сказати – потрібна сила духу, воля і витримка, щоб там вижити. На початку ти молишся. Просиш у Бога, молишся до всіх святих, щоб якнайшвидше приїхати до рідної домівки. Перші пів року – дуже важко, а далі вже потрохи звикаєш до того режиму.

Згодом намагаєшся якомога менше йти на контакт будь з ким і навіть зі своїми хлопцями, бо там також є зрада. Все настільки складно, що люди в прямому значенні божеволіли. Годували нас лише так, щоб не вмерли", – розповів Володимир.

Дев'ять місяців очікування з полону сина для Іванни Труш були повні відчаю. Щоденно вона молилась і вірила, що дочекається зустрічі.

"Коли він воював, у мене дуже багато голосових повідомлень було. Пам'ятаю, 15-го числа написав: "Матусю, ми йдемо на роботу. Я тебе дуже сильно люблю". Це було крайнє голосове повідомлення. 17 червня  до мене подзвонив побратим Володі і сказав, що він пропав. Ніхто точно ще тоді не знав, що хлопці в полоні. Але сказав також, що тіл не знайшли.

Я тоді перестала жити, не хотіла нікого чути й бачити, просто шукала по російських каналах, чи є хоч якісь відомості про сина. Знайшла його фото і ще двох наших хлопців, а за три тижні росіяни виклали відео з допитом Володі", – розповіла жінка.


Від хвилювання забув мамине ім'я


Коли був обмін полоненими, каже Володимир, він зовсім не вірив, що це відбувається насправді.

"Я не вірив навіть у той момент, коли почув голос мами. Уявіть, які це були емоції, що мене запитали, як звати маму, а я не міг відповісти на це запитання. Відчуття було таке, ніби мене вдарили чимось важким по голові і я впав у кому", – пригадав Володимир Труш.

Пані Іванна розповіла, що за весь час, відколи син був у полоні, лише в день повернення Володі перестала плакати.

"Коли вже знала, що буде скоро новий обмін, розуміла, що є ті, які значно довше перебувають у полоні й навряд чи обміняють мого Володю. Бо вже було кілька обмінів, а його не повертали. Вранці того дня поговорила з його фото, яке біля всіх іконок і образів удома, помолилась і сказала – дочекаюся. Пішла на зустріч, де збирались родичі безвісти зниклих і полонених, а там отримала довгожданий дзвінок з Координаційного штабу. Почала емоційно кричати, а як почула голос сина – це взагалі словами не передати.

Це був перший день, коли я перестала плакати. Надзвичайно сильно бажаю всім матерям такого дочекатися", – схвильовано каже жінка.

Зараз Володимир відновлюється після пережитого в полоні окупантів, грає в улюблений волейбол і обіцяє повернутися на війну, аби помститися за товариша Ігоря.

"Володя в момент поранення Ігоря був командиром і сказав, що "ми зайшли всі й вийдемо всі". Тоді вони винесли пораненого побратима з поля бою, але внаслідок складного поранення він через кілька днів помер у лікарні. Мама Ігоря казала нам, що завдяки наполегливості нашого Володі має хоча б куди прийти на могилу. А багато хто цього зараз не має, а дехто, можливо ніколи й не матиме. За таких сумних обставин у нас з'явилася ще одна родина – сім'я полеглого побратима Ігоря", – розповіла Іванна Труш.

Мати каже: як би їй не було прикро, що син знову збирається на війну, але вона навіть не намагається його відмовити, адже знає характер Володимира. Він прагне якнайшвидше відновитися від пережитого, щоб знову стати пліч-о-пліч у бій зі своїми побратимами.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

З російського полону повернули прикарпатця Володимира Труша

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну


11.05.2025 Діана Струк 1845
Коментарі ()

20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

767
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

3370
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

3429 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2127
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

3276 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

6385 1

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

2072

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

1313

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

1119

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1980
20.04.2026

Регулярне вживання алкоголю призводить до серйозних порушень роботи шлунково-кишкового тракту, печінки, підшлункової залози, органів дихання, нирок і статевих залоз.

9342
16.04.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

8564 2
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

8111
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

5532
15.04.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5977
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

1625
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1855
19.04.2026

Ростислав Держипільський розповів про трансформацію глядацької аудиторії за роки його керівництва.  

8404
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

333
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

1329
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

1528
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

1438