Триває третій рік повномасштабної російсько-української війни, а відтак робота психолога та психотерапевта в умовах сьогодення набуває ще більшої актуальності для кожного українця.
Про свій досвід під час етеру програми «Новий погляд» розповіла Наталія Чаплинська, депутатка обласної ради, голова постійної комісії з питань захисту прав учасників і ветеранів та їхніх сімей, психологиня та психотерапевтка, голова громадської організації «Центр допомоги «Людина»» і благодійного фонду «Інтегро», передає Фіртка.
До слова, волонтерською роботою жінка займається понад 10 років.
читайте також: Військовим з Івано-Франківська, які потребують психологічної реабілітації, виплачуватимуть по 10 тисяч гривень
«Почався Майдан, Революція Гідності і я вирішила, що потрібно бути не тільки учасницею цих дійств, але й надавати відповідну підтримку тим, хто цього потребує. Тобто спочатку учасникам Революції Гідності, а згодом, коли почалася війна з російським агресором, то військовим.
Цю роботу ведемо до сьогодні на волонтерських засадах. Є когорта моїх колег-психологів, а тепер вже й ветеранів, які також долучаються до психології, з якими ми проводимо велику роботу – активно допомагаємо нашим військовим, ветеранам, їхнім родинам і родинам загиблих.
Так долею склалося, що я перший психолог-практик у нашій області. Раніше такого фаху і спеціальності не було, натомість були лише викладачі психології.
У 1989 році я закінчила Харківський педагогічний інститут – відділення практичної психології, після чого повернулася до Івано-Франківська. Тут почала практикувати. Я знаю ці хвилювання, бо слово «психолог» одразу прирівнювалося до психіатра, а радянська психіатрія мала дуже поганий спадок у нашому житті. Це страшна була річ.
Раніше я займалася психологічним лікбезом – і по радіо, і по телебаченні, і в своїй роботі, роз’яснювала, що психолог працює з людьми, які абсолютно нормальні, які просто стикнулися з певними життєвими ситуаціями і їм зараз складно розібратися.
Я не кажу слово «проблеми», а саме життєві ситуації, де психолог дає можливість людині побачити цю ситуацію з іншого боку, як в кіно, і знайти шлях і зокрема вихід.
Можу сказати, що людей без комплексів немає і це є нормально, тому що життя так складається: хтось робить якісь зауваження чи вчинки, про які потім шкодує. І, звичайно, вони розвивають певні комплекси. Деякі ситуації пов’язані з батьками, які потім дають свої наслідки, чи, до прикладу, з педагогами. Єдине, що складніше було тоді - нас хотіли робити «ідеальними», а людина не може бути ідеальною. На сьогодні ми пройшли той етап», - розповідає Наталія Чаплинська.
Жінка додає, що в умовах сьогодення насамперед багатьох дуже змінила війна, адже це глибокий та важкий стрес.
«Військові – перша лінія фронту, а ми вторинна, бо ж ми з ними спілкуємося, за них переживаємо. І хто б що не говорив, але війна зачіпає всіх – навіть тих, хто знаходиться далеко від фронту. Вона змінює суспільство в цілому.
Пізніше потрібно буде ще одні зміни проживати, коли з фронту військові прийдуть і повернуться до мирного життя. І їхні рідні так само не знають, як себе з ними поводити. Наші військові повернуться просто іншими», - наголошує психологиня.
Наталія Чаплинська ділиться, що вона, як фахівець, працюючи з військовими, емоційно проживає все те ж, що й вони.
«Я проживаю все те, що проживає воїн або людина, яка сидить переді мною. Я інколи плачу разом з ними, сміюся разом з ними, сумую й так діла. Але я знаю, що мені треба мати ресурс, щоб їм допомагати.
Ресурсом для мене стає добра музика, природа, мистецькі речі. Я люблю вишивати – вишиваю бісером картини моря, але ні одної картини вдома не маю. Задоволення отримую, коли їх дарую», - розповідає депутатка.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
У неї є ютуб-канал чи вона інший психолог?