Леся Соломчак навчається в Івано-Франківському національному медичному університеті на стоматологічному факультеті та паралельно волонтерить у Краматорську.
Про свою історію та допомогу війську студентка розповіла журналістці Фіртки.
Так, каже Леся Соломчак, щойно побачила оголошення про набір стоматологів на Краматорський напрямок, без вагань зголосилась.
«В око впало оголошення київського стоматолога, який зараз служить в Збройних Силах України, про те, що потрібні медики, які б могли лікувати військових.
Коли я побачила те оголошення, то зрозуміла, що це моє.
Проте, моя поїздка відклалася, адже на зиму та весну їм вдалося набрати волонтерів. Але з нового навчального семестру, тобто з осені, мені сказали, що є вільні тижні на ротацію», — ділиться студентка.
Леся Соломчак пояснює, ротація — це тиждень, коли працює пара лікарів. Один з них робить терапію, а інший — хірургію.
«Я без вагань поїхала. А дорогою туди все ж не могла повірити, що наважилась на такий крок.
Я вмовила свого колегу з клініки, в якій ми працюємо, їхати зі мною. Було таке відчуття екстриму, адже ми не мали багато інформації.
Не знали, на що саме ми погодились, які там будуть умови. Невідомість розвіялася, коли ми приїхали та познайомилися з нашою командою».
Добиралася студентка зі Львова прямим потягом до Краматорська, де її вже зустріли інші лікарі.
«Насправді, сюди приїжджають лікарі зі всієї України — Харкова, Львова, Києва. Тобто з кожного куточку країни є люди, які готові допомагати та волонтерити.
У нашому колективі була головна асистентка, яка вела записи військових, все стерилізувала. Загалом ми проживали в будинку з медиками та парамедиками, тому що «Центр спасіння життя», від якого ми волонтерили, займається ще евакуацією військових.
Усі ці люди дуже позитивні та класні, адже вони працюють на благо перемоги».
За словами волонтерки, умови проживання були комфортними. Проживали вони неподалік Краматорська.
«Ми жили в одній кімнаті з асистенткою. В іншій кімнаті жили чоловіки. Ми самі готували, прибирали, розподіляли обов’язки».
Леся Соломчак каже, працювала команда з 9:00 до 20:00 години.
«Бували моменти, що військові телефонували та говорили про те, що не зможуть приїхати, адже їх викликали терміново на позицію.
Тоді ми виходили на вулицю та шукали інших пацієнтів, аби даремно не втрачати час».
Волонтерці разом з колегами за тиждень вдалося пролікувати близько 60 військових. Щодня до них приходили від восьми до чотирнадцяти пацієнтів.
«Коли я вже поїхала, прийшов військовий, який хотів знайти мене та подякувати за лікування. Це було дуже приємно. Такий прояв вдячності я пам’ятатиму все життя».
Як зазначає волонтерка, обладнання, на якому працювали, було якісним.
«Ми могли зробити роботу якісно. У нас були хороші інструменти. Звичайно, є розхідні матеріали, які закінчуються і їх треба поповнювати.
Проте цим займаються самі стоматологи або ті, що приїжджають, або друзі по всій Україні».
Студентка наголошує, нарешті відчула себе на своєму місці, бо завжди мріяла вкладатися в перемогу більше, ніж просто донатити на збори.
Страху, каже дівчина, не відчувала, адже розуміла, що до лінії зіткнення 23 кілометри.
«Сюди тільки долітала артилерія. Але страху не було. Вважала, що як має, так й трапиться. У мене було тільки велике бажання та натхнення працювати. Я не хвилювалася та навіть не мала сумнівів й переживань.
Просто позбавила себе зайвих емоцій і думок про своє життя. Від початку повномасштабної війни ношу з собою особисту аптечку, аби надати допомогу собі чи ближньому».
Волонтерка додає, наступну свою поїздку планує вже цієї зими.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
