Близько 90% мешканців заходу України виступають за конструктивне вирішення історичних суперечок із Польщею, — КМІС

Попри загострення польсько-українських відносин у червні 2026 року, абсолютна більшість українців не підтримує конфронтацію у питаннях історичної пам'яті. Натомість громадяни виступають за взаємну повагу до історії або за пошук компромісів через діалог істориків.

Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології, пише Фіртка.

Дослідження провели після початку дипломатичної кризи між Україною та Польщею, яка виникла на тлі різних поглядів на спільне історичне минуле. Частина польового етапу відбулася ще до рішення президента Польщі позбавити Президента України Ордена Білого Орла, а частина – вже після нього.

Соціологи запропонували респондентам чотири варіанти підходів до вирішення історичних суперечок між двома державами.

Лише 5% опитаних підтримали конфронтаційні сценарії. Зокрема, лише 1% вважає, що Україна має повністю погодитися з польським баченням історії, а ще 4% переконані, що саме Польща повинна прийняти українську позицію.

Натомість 90% українців обрали конструктивні варіанти.

Найбільша група респондентів — 57% — підтримує прагматичний підхід: кожна держава має право на власне трактування історії, а інші країни не повинні втручатися в ці питання.

Ще 33% опитаних вважають, що Україна та Польща можуть виробити спільне бачення суперечливих історичних подій завдяки роботі спільних комісій істориків і взаємним компромісам, без політичного тиску.

За даними КМІС, така позиція переважає в усіх регіонах України незалежно від віку респондентів.

Соціологи також нагадали результати багаторічного дослідження соціальної дистанції до різних національностей, яке КМІС проводить із 1994 року.

Показник ставлення до поляків упродовж більшості років залишався на рівні близько 4 балів за шкалою Богардуса, що свідчить про загалом толерантне ставлення.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії ставлення українців до поляків суттєво покращилося. Якщо у 2021 році показник становив 3,7 бала, то у 2022 році він знизився до 3,0, а у 2023 році — до історичного мінімуму 2,9 бала. Саме тоді поляки стали другою найближчою для українців національною групою після самих українців.

У КМІС пояснюють це масштабною допомогою Польщі українським біженцям і підтримкою України після російського вторгнення.

Водночас у 2024-2025 роках ставлення дещо погіршилося — показник зріс до 4,0 та 4,1 бала відповідно. Соціологи пов'язують це насамперед із блокуванням польськими перевізниками українського кордону та зростанням антиукраїнської риторики у польській політиці.

Попри це, нинішній рівень соціальної дистанції все одно свідчить про толерантне ставлення українців до поляків.

Крім того, КМІС нагадує результати іншого дослідження, проведеного цього року соціологічною групою «Рейтинг», згідно з яким 58% українців підтримали б відправлення українських військ на допомогу Польщі у разі нападу Росії.

Окремий блок дослідження стосується ставлення українців до діяльності ОУН-УПА під час Другої світової війни.

Якщо у 2013 році діяльність ОУН-УПА позитивно оцінювали лише 19% респондентів, а негативно — 48%, то у 2025 році ситуація суттєво змінилася.

Зараз позитивно діяльність ОУН-УПА оцінюють 37% українців, негативно — лише 8%.

Водночас половина опитаних (50%) зазначили, що їм важко однозначно оцінити діяльність ОУН-УПА, що, на думку соціологів, свідчить про недостатню обізнаність багатьох українців із подіями того часу.

В іншому опитуванні КМІС щодо історичної пам'яті 68% респондентів позитивно оцінили боротьбу ОУН-УПА загалом, тоді як негативно — 17%.

Довідково. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) проводилося 17–23 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю (CATI). Було опитано 1005 повнолітніх респондентів на підконтрольній Україні території. До вибірки не включали мешканців тимчасово окупованих територій та українців, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. За звичайних умов статистична похибка не перевищує 4,1%, однак в умовах війни можливі додаткові систематичні відхилення. У КМІС зазначають, що результати залишаються репрезентативними та дають змогу надійно оцінювати суспільні настрої.