Лікарі припускають, що майбутні колонізатори Марсу не зможуть мати дітей. До Червоної планети вони можуть долетіти вже стерильними. І навіть якщо цього вдасться уникнути, діти-марсіани, швидше за все, будуть розумово відсталими.
Причиною тому стане жорстка космічна радіація, присутня як в космосі, так і на Червоній планеті.
Високоенергетичні частинки, які постійно атакуватимуть космічні кораблі і марсіанські станції, майже напевно стерилізують будь-які зародки дітей, зачатих в космосі або на Марсі. З урахуванням цього, кажуть фахівці, заселяти інші планети буде набагато важче.
"Нинішні можливості створення захисних обшивок космічних кораблів і станцій, швидше за все, стануть перешкодою на шляху зачаття дітей на Марсі або по дорозі до нього", - говорить біофізик Тор Страум з Науково-дослідного центру НАСА імені Еймса, повідомляє СyberSecurity.ru.
"Перш ніж, ми задумаємося над майбутніми колоніями на Марсі, нам потрібно переконатися, що чоловіки і жінки не стануть стерильними", - говорить Страум.
Відзначимо, що тема інтимних відносин в космосі, коли команди астронавтів перебувають по півроку в замкнутому просторі, знаходячись в тісному колективі, - це лоскітлива тема для всіх космічних агентств.
Проте зараз у всіх агентствах запевняють, що на орбіті сексу не було і ні, оскільки це порушує "професійні стандарти" поведінки, а вони в серйозних космічних умовах повинні дотримуватися неухильно.
Але без сексу у разі довгих міжпланетних перельотів і тим більше у разі створення позаземних колоній, не обійтися, і це важко буде заперечувати. А раз так, то вже зараз медики намагаються зрозуміти, які особливості будуть у космічного сексу і позаземної вагітності.
Тор Страум говорить, що у разі підкорення Марсу та інших планет, природне відтворення людей - це ще і найзручніший спосіб розширення колоній і розвитку позаземної інфраструктури.
Проте, дослідження показують, що молекула ДНК, що відповідає за розвиток заплідненого ембріона, дуже легко руйнується під дією радіації.
Дію радіації вже сьогодні відчувають на собі астронавти, що працюють на МКС. Очевидно, що ще більше його відчуватимуть на собі люди, які вирушатимуть в космос не на півроку, а, скажімо, років на 5-10.
Одна з загроз виходить від сонячних спалахів, які викидають високоенергетичні протони по всій Сонячній системі. Хоча терміни та інтенсивність таких спалахів передбачити важко, ці частинки досить легко заблокувати. Спеціальний щит шириною в пару сантиметрів здатний на це.
Складніша проблема - це космічні промені, що пронизують Сонячну систему ззовні.
Галактичні промені складаються з протонів надвисокої енергії, а також включають заряджені атомні ядра різних елементів, аж до заліза, які є досить важкими.
Такі заряджені частинки становлять серйозну небезпеку для біологічних молекул, зокрема ДНК. Найгірше, що це випромінювання легко проникає крізь обшивку.
Медики досить упевнено говорять про те, що космічна радіація може убити або завдати серйозної шкоди репродуктивним здібностям людей, оскільки вже на Землі такі досліди раніше були проведені.
Як "піддослідні" виступали жінки і чоловіки, що пройшли курс променевої терапії від раку.
Більш того, недавні дослідження, проведені на приматах, говорять про те, що навіть низькі дози іонізуючого випромінювання здатні знищити більшість незрілих яйцеклітин в організмі самки. Ці ж результати можна застосувати і до людей.
Ще одна небезпека для майбутніх дітей, в паспорті яких в графі "Місце народження" буде написано "Марс", полягає в тому, щоб космічна радіація не завдала шкоди головному мозку дитини і не призвела до важких захворювань опорно-рухового апарату.
Попередні теоретичні розрахунки показують, що доза радіації, яку могла б отримати дитина при перельоті на Марс в утробі матері, достатня до отримання розумової відсталості.
Є проблеми і для чоловічих статевих клітин. Учені говорять, що на сьогодні є підтвердження того, що радіаційне випромінювання згубно позначається на стовбурових клітках, які пізніше служать основою для сперматозоїдів.
Учені говорять, що щоб мінімізувати збиток від дії радіації, перші місії з колоністами можна було б відправляти не на Марс, а на його супутник Фобос, де природний ландшафт усіяний кратерами, що виконують роль природних екранів для радіації.
З іншого боку, жителі Фобоса зіткнуться з іншою проблемою - низькою гравітацією на супутнику Марса.
А ось британські учені попереджають, що "земляни" на Марсі можуть нашкодити Червоній планеті.
15
