Захистити екосистему Дністра

 

/data/blog/119390/154ffcb7a492a724d921232d35b45634.jpg

 

У відповідь на плани гідроенергетиків побудувати відповідно до ухваленої Урядом країни «Програми розвитку вітчизняної гідроенергетики до 2026 року» серед унікальної природи верхнього Дністра шість низьконапірних гідроелектростанцій, що потягне за собою затоплення основної частини Дністровського каньйону, вчені та видатні особистості країни підписали відкритий листі до Президента України.

 

Провідні науковців, серед яких Герой України академік С. Антонець, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, академік НАНУ Є. Крижанівський, членкори НАНУ А. Шапар, О. Трофімчук, академіки В. Воробйов, Ю. Грицан, лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки М. Рожко, В. Яковлєв, О. Скрипник, професори О. Зберовський, Е. Білецька, В. Шмандій та багато інших, висловили спротив щодо руйнації екосистеми Дністра.

 

Проблема виявилась настільки гострою, що полеміка перенеслась на шпальти газети «Голос України». До дискусії залучили доктора технічних наук, завідувача кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Людмилу Архипову, яка в інтерв’ю розповіла про ризики реалізації планів гідроенергетиків на Дністрі. З найважливішими думками авторитетного науковця можна познайомитись у статті «Дністровський каньйон: туризм і гідроенергетика мають мирно співіснувати» («Голос України», за 28 жовтня 2016 року).

 

Пропонуємо громадськості повну версію інтерв’ю.

 

Які загрози криє реалізація планів гідроенергетиків на Дністрі – розповідає в інтерв’ю Людмила АРХИПОВА, доктор технічних наук, завідувач кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

 

Людмило Миколаївно, гідроенергетики запевняють, що водосховища на нових ГЕС врятують розташовані на Дністрі міста і села від руйнівної сили паводків. Це так?

Не зовсім. ГЕС відрегулюють Дністер від с. Довге і, ймовірно, попередять затоплення с. Нижнів. Але у Івано-Франківській області під час сильного паводку 2008 року дуже постраждали села Галицького, Калуського районів, розташовані вище за течією, а отже запропоновані ГЕС аж ніяк не захистять їх від великої води.

Що стане з Дністром?

Те саме, що з Дніпром після більш ніж півстолітнього існування Дніпровського каскаду водосховищ. Екологічні наслідки плачевні.

Каскад Дністровських водосховищ – це затоплення великих територій, які втратять господарську продуктивність, туристичну привабливість та здатність виконувати свої екологічні функції. Підвищиться рівень ґрунтових вод з підтопленням земель на одних ділянках та осушенням на інших, аж до втрати дністровської води у карстових порожнинах.

Знищення біорізноманіття цього унікального куточка Європи гарантоване. Зникнуть заплави. Водосховища «зацвітуть» синьо-зеленими водоростями, що згубно позначиться на водній фауні і призведе до деградації річкової екосистеми: вона не зможе більше самовідтворюватись.

Цей сумний перелік можна продовжувати.

 

Хтось скаже: економіка, мовляв, потребує жертв, фінансовий зиск перекриє екологічні втрати.

Як свідчить життя, це помилкова теза. Жодні фінансово-економічні показники гідроенергетичної галузі не виправдають втрату сотень тисяч гектарів дністровських родючих земель і чорноземів. Аграрний сектор відмінусує значні території сільгоспугідь, визнані, до речі, законодавством пріоритетними для економіки держави.

Але чи не найбільше від будівництва каскаду дністровських водосховищ постраждає туристична галузь, яку визнано стратегічним напрямком розвитку Карпатського регіону, життєзабезпечення територіальних громад, - продовжує розмову Людмила Архіпова. – Івано-Франківщина минулого року прийняла понад 2 мільйони туристів – більш ніж будь-яка інша область України. Туризм набирає обертів: наповнює скарбниці  міст і сіл краю, створює нові робочі місця, врешті – прославляє Прикарпаття і державу загалом.

Це співзвучно із світовими тенденціями. Торік туристична галузь з її прибутками у 1,5 трильйони доларів випередила виробництво продуктів харчування, сягнувши 10% світового виробництва. Не випадково ХХІ століття визнане ООН століттям сталого розвитку і подорожей. З огляду на перспективи використання Дністровського каньйону, вже найближчими роками доходи від туризму значно перевищать гідроенергетичні.

І в той же час уряд ухвалює рішення знищити одну з найцінніших не лише в Україні, але у Європі туристичних атракцій і побудувати ГЕС з водоймищами на найпривабливішому для туристів відрізку Дністра між устями рік Золота Липа і Збруч, зруйнувавши його туристичний потенціал. 

 

- Дністровський каньйон, що розділяє Прикарпаття й Поділля, визнаний одним із семи природних чудес України. Що ми втратимо з його затопленням?

- Тут Дністер тече каньйоноподібною долиною, утворюючи фантастичні краєвиди. Від схилів карколомної крутизни, вкритих реліктовою лісовою та степовою рослинністю, віє таїнами палеозою. В усьому світі дорожать такими куточками первозданної природи, оберігають їх як національне надбання.

Унікальними туристичними об’єктами світового масштабу є дністровські травертинові скелі з природними і рукотворними печерами. Здавна в них облаштовували печерні храми і монастирі. Зберігся до наших днів кам'яний грот «Скеля монахів», що біля села Литячі на лівому березі Дністра.

Особливо приваблює українських та іноземних мандрівників можливість пройтися сплавом на плотах та катамаранах. З річкового плеса відкриваються дивовижні карстові печери і гроти, що ведуть у підземні лабіринти. Скелями, зарослими густими мохами, струменять водоспади.

Віднедавна туристи можуть помилуватися каньйоном з палуби корабля «Юрій», що ходить мілководдям. Усе це може зникнути навіки під товщою води через непродумані кроки гідроенергетиків.

Дністровський каньйон – це ще й унікальна геологічна енциклопедія, що чітко зафіксувала еволюцію земної кори та еволюцію життя, яке було в морському та континентальному середовищах понад 400 мільйонів років тому. У долині Дністра та його притоках відслонюється потужний комплекс осадових товщ аж до найдавніших – девонських і силурійських відкладів палеозойської ери. Вони становлять велику науково-пізнавальну цінність. Скельні відслонення на Дністрі – пам’ятки природи, подібних до яких у світі немає.

За свідченнями українського вченого В. Гаврилишина, у Дністровському каньйоні присутній своєрідний, властивий тільки йому пізньоюрський комплекс морських організмів. Серед 179 видів, вивчених науковцями наприкінці 19 століття, 125 виявилися новими, вперше описаними в літературі. Найбагатшими на залишки викопних організмів є відслонення юрських вапняків біля села Буківна та Татунської гори.

Верхній Дністер має надзвичайне значення для гніздування та міграції диких птахів, насамперед водоплавних, серед яких багато рідкісних і зникаючих не лише в масштабах України, а й усієї Європи.

Різноманітність екологічних умов сформувала в межах Дністровського каньйону як ніде багату флору і фауну. Маємо понад 1100 видів рослин. З них більше 100 – ендемічні і реліктові, 21 вид внесений до Червоної книги України, два - до Європейського Червоного списку, 43 -  до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення.

На цій території проживає 315 видів тварин. Стерлядь, вирезуб, рибець малий, рись та борсук звичайний, кіт і полоз лісовий, видра річкова та інші занесені до Червоної книги України, а 11 видів тварин охороняються за списками Бернської конвенції. З будівництвом водосховищ чимало з них приречені на зникнення. Місцевість Дністра багата об’єктами природно-заповідного фонду, пам’ятками історії та культури, архітектури, рекреаційними ресурсами. Тут знаходяться значні запаси мінерально-лікувальних вод.

 

- Дністер перебуває під захистом міжнародного екологічного законодавства. Які зобов’язання несе наша держава?

- Щоб запобігти деградації природних комплексів Дністровського каньйону, забезпечити охорону довкілля при його рекреаційному освоєнні, був створений регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» площею 42 тисячі гектари, а згодом з такою ж назвою – національний природний парк.

Статус заповідних територій зобов’язує владу усіх рівнів, керівників  енергетичної галузі дотримуватись принципів інтегрованої екологічної політики та взятих нашою державою міжнародних зобов’язань.

Нагадаємо про міжнародну відповідальність України за дотримання природоохоронного законодавства. Зокрема, положення конвенцій Еспоо та «Про охорону біорізноманіття», Гельсінської конвенції про захист та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Боннської, Рамсарської, Європейської ландшафтної, Орґуської конвенцій. До того ж чекає імплементації в рамках національного законодавства низка положень шести водних директив ЄС. Згадана «Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року» порушує положення зазначених документів.

 

Науковці підтримують вимоги громадських екологічних організацій в тому, що ця Програма повинна пройти не лише громадське обговорення, але й процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що передбачена ратифікованим Україною Протоколом до Конвенції Еспо, а також чинним законодавством. Тому виконання урядового рішення стосовно сумнівних за своєю доцільністю планів гідроенергетиків має бути зупинене до проведення відповідного громадського обговорення та набрання сили Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». За підсумками громадського обговорення та оцінки екологів до Програми розвитку гідроенергетики мають бути внесені відповідні корективи.


04.11.2016 4042 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

339
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

795
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2116 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3199
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2664 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5431

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

537

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

708

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1184
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8534
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10994
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5381
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

792
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

632
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22701
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

995
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5526
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1180
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1160
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1416
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1713