ВІЛ – не вирок? або Чому на Прикарпатті теща забрала дитину у ВІЛ-інфікованого зятя

 

 

ВІЛ не вирок і з ним живуть. Проте не завжди так, якби хотілося. Приклад цьому – біда, яка спіткала іванофранківця Сергія. Через його страшний діагноз теща забрала у нього рідну дочку. Батько у відчаї і шукає справедливості у суді.

 

Шанс на інше життя

42-річний мешканець обласного центру Прикарпаття Сергій – колишній наркоман і ВІЛ-інфікований. Проте, про свій страшний діагноз чоловік дізнався тільки тоді, коли чекав поповнення у сім’ї.

 

Розповідає, що познайомилися із своєю майбутньою дружиною коломиянкою Наталею на роботі і у 2008 році одружилися. Подружжя оселилося в Івано-Франківську у трьохкімнатній квартирі чоловіка разом із його мамою.

 

Згодом, коли дізнався, що стане батьком, вирішили разом здати усі необхідні аналізи і були шоковані – обидвоє отримали ВІЛ-позитивний результат. Втім, лікарі запевнили, що за умови чіткого дотримання усіх вказівок і належної терапії, дитина народиться здоровою. Так і сталося - у 2009 році на світ з'явилася дівчинка Софійка.

 

З цього моменту, як каже Сергій, він зрозумів, що це шанс змінитися і почати життя з нового аркушу паперу.

 

«Це було наче якесь провидіння для мене. Я намагався присвятити дитині увесь свій вільний час. Ми разом гралися. Я хотів відзняти на відео і фото усі моменти», - говорить батько.

 

Увесь цей час подружжя приховувало від батьків Наталі, що вони ВІЛ-інфіковані. Хоча, як розповідає чоловік, не раз казав дружині зізнатися, але вона мовчала. Мабуть тому, що окрім страшного діагнозу мала і інші проблеми зі здоров'ям. Наприкінці літа цього року жінка злягла у лікарню із запаленням легень і все стало відомо. А після її смерті розпочався справжній детектив – теща забрала дитину і навідріз відмовляється віддавати дівчинку її рідному батькові.

 

Чоловік дивується такій позиції тещі, адже наче ніколи не мав із нею особливих конфліктів, хоча та і не долюблювала зятя. Втім, не до такої межі.

 

ВІЛ – не вирок

Сергій розповідає, що проходить лікування і не становить жодної загрози для життя дитини. Має і усі необхідні документи, які підтверджують те, що він безпечний для спілкування із оточуючими, а тим більше із дочкою.

 

Родичі ж дружини іншої думки – звинувачують його у тому, що він ВІЛ-інфікований, а відтак, перебування поряд із ним становить загрозу для життя і здоров’я дитини. Згадують йому минуле, коли він вживав наркотики, а ще кажуть, як зазначає Сергій, що дитина йому не потрібна і він не переймається її вихованням.

 

Однак, такого чоловік навіть чути не хоче. Запевняє, що зробить усе, щоб повернути дочку і тільки боїться одного, що б за цей час, поки він її не бачить, Софійку не налаштували проти нього.

 

«Як дитина мені може бути не потрібна? У мене з нею були прекрасні відносини. Дочка мене любила, з рук не хотіла йти. А тут я приїжджаю, а вона плаче. Чому вона плаче? Їй розказують, що я вбив маму. Це ж п’ятирічна дитина. Як таке можна було вигадати», - дивується чоловік.

 

У пошуках хоча б якоїсь можливості побачити рідне дитя, батько неодноразово оббивав пороги тещиної хати у Коломийському районі, але ті його навіть близько не підпускають до дочки і защораз вигадують нову історію про те, що дитина то у родичів, то у школі (хоча їй тільки 5 років), то ще десь.

 

«Я намагався спокійно, шляхом розмов і вмовлянь забрати дитину, але нічого не допомагає, - говорить Сергій. Вони мене не підпускають до дитини. – Втім, що я маю доводити, коли за законом це моя дитина. Я ж не буду битися із матір’ю покійної дружини, чи її родичами».

 

Тому далі вирішив шукати правди у відповідних інстанціях: «Ви не повірити, але коли я звернувся до профільних служб, то вони з мене сміялися – казали піди і привези дитину - це ж твоя дочка. Але я нічого зробити не можу. Хочу, щоб усе було в рамках закону».

 

Сергій звернувся до сектору кримiнальної мiлiцiї у справах дітей Управління МВС України в Івано-Франківській області, щоб ті допомогли повернути дочку.

 

Однак, як розповідає керівник Алла Лемчак, дане питання не належить до компетенції її відомства і чоловіка відправили в орган опіки – у даному випадку службу у справах дітей Івано-Франківського МВК.

 

Там, створили спеціальну комісію, яка вивчила питання і рекомендувала повернути дитину батькові. Але і це не допомогло - теща наполягала на своєму. Тоді чоловік знову прийшов у міліцію – цього разу із заявою про те, що не знає, де перебуває дочка.

 

«Комісія Служби у справах дітей МВК прийняла рішення про те, що доцільно було б, щоб дитина проживала з ним і зобов’язала бабусю повернути дитину батькові. Але це мало рекомендаційний характер. Жінка сказала, що дитину не поверне. Тоді батько звернувся до нас вдруге із заявою про те, що дитина зникла, - розповідає Алла Лемчак. - Ми виїхали на місце. Дитина проживає в селі, але на той час, коли ми були, то дівчинки не було на місці. Нам сказали, що вона у родичів. Ми дочекалися, коли її привезли. Але з дитиною можливості нам спілкуватися не дали. Ми її бачили, але не говорили».

 

Феміді головне справедливість?

А далі почалися суди. Сергій звернувся у Громадську приймальню УГС з прав людини в Івано-Франківську, яка надає первинну юридичну допомогу. Тут юрист допоміг йому скласти позовну заяву про витребування дитини у бабусі, а згодом, за рішенням організаторів проекту, справу взяли на повний безкоштовний юридичний супровід.

 

Оскільки відповідач проживає у Коломийському районі, то провадження відкрито у Коломийському районному суді.

 

Правозахисники дають батькові надію. Кажуть, що Феміді головне справедливість, а не діагноз. Хоча, зізнаються, що справа доволі заплутана – ніби зрозуміло, що закон на стороні батька, а от яким буде рішення суду…

 

«Малолітня дитина повинна проживати разом із батьками, якщо один із батьків або якась інша особа змінює місце проживання, то інший батько має право звернутися у суд і вимагати відібрання дитини. Сергій це і зробив, - розповідає юрист компанії «LEXConsulting», яка веде справу у суді, Михайло Романюк.

 

Окрім того, Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» говорить про те, що дискримінація за ознакою того, що людина ВІЛ-інфікована, заборонена. Відтак, те що чоловік хворий до уваги суду взагалі не може братися.

 

«Відповідно до Сімейного кодексу України, якщо помирає мати, то батько має переважне право на виховання і утримання дитини. Навіть попри те, що він є ВІЛ-інфікованим, він має усі необхідні документи, які засвідчують, що він може повноцінно проживати у суспільстві і проживати із дитиною в одному приміщенні. Дійсно, до народження дитини він вживав наркотичні засоби. Зараз перебуває на замісній терапії, не вживає ніяких наркотиків», - говорить Алла Лемчак і додає, що усі можливі комісії обстежили уже і умови проживання батька, його роботу – тут усе у нормі.

 

Є й інша сторона медалі – закон, за словами Михайла Романюка, встановлює і обставини, за яких дитина не може бути повернута. Серед них – те, що повернення може становити загрозу життю і здоров’ю дитини, або ж відбулася зміна обставин, яка свідчить про те, що повернення суперечить інтересам дитини.

 

Тут і виливають усі звинувачення зі сторони тещі до зятя.

 

Однак, чоловік ще раз наголошує, що має усі необхідні документи про те, що він може і повинен виховувати дочку. Усе це зараз залучено до судового провадження.

 

Представники міліції кажуть, що не захищають батька, - усе має бути згідно закону, - але дуже хочуть, щоб дитина повернулася до нього, бо це його стимул до життя.

 

Це говорить і сам батько, адже сумує за дочкою і хоче якнайшвидше, щоб вона повернулася додому. Інакше – просто не уявляє, як житиме далі.

 

А тим часом наступне судове засідання призначено на 25 грудня…


07.12.2014 Марія Лутчин 1848 0
Коментарі (0)

23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

1836
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

2109
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

10693
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10947 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

8285
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

7481

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

724

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

866

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1396

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10595 2
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

6433
21.05.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

4677
17.05.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5725
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7843
20.05.2026

У суботу, 24 травня, на Прикарпатті відбудеться свято почитання Погінської чудотворної ікони Божої Матері. Для паломників підготували програму богослужінь, урочисту ходу та молебень перед чудотворною іконою.

978
17.05.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4240
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21515
26.05.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

4177
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

531
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1313
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1691
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1889