Щорічно у третю п’ятницю березня, починаючи з 2008 року, відзначається Міжнародний день сну. У 2025 році він припадає на 14 березня.
Як розповів журналістці Фіртки доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ІФНМУ Іван Тітов, сомнологія в Україні залишається малодослідженою галуззю медицини.
"Недостатньо фахівців і вчених займаються цією проблемою. Шістнадцять років тому, коли ми заснували лабораторію сну на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, таких дослідників було ще менше — практично одиниці.
Цим питанням опікувалися лише фахівці Інституту кардіології імені академіка Миколи Дмитровича Стражеска та Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Феофіла Гавриловича Яновського.Зокрема, академік Фещенко та його команда розробляли цей напрямок у медицині. Лабораторію ми створили завдяки власному ентузіазму. Завдяки друзям вдалося отримати необхідне обладнання для проведення діагностичних досліджень.
Для професійного розвитку ми навчалися у колег із Києва в лабораторії сну доктора Юрія Погорєцького, який першим в Україні почав розвивати напрямок сомнології. Також ми переймали досвід європейських фахівців у Німеччині та Словаччині".
За словами Івана Тітова, одним із їхніх найважливіших внесків у розвиток сомнології стало перенесення діагностики зі стаціонарних лабораторних умов у домашнє середовище.
"Вважаємо, що діагностика у звичному середовищі є найбільш точною, адже пацієнт спить у своїй кімнаті, на власному ліжку та подушці, що мінімізує стресові фактори.
Це стало можливим завдяки використанню портативного діагностичного обладнання. Після інтерв'ю та програмування пристрою пацієнт забирає його додому, самостійно одягає датчики перед сном, а апарат автоматично фіксує всі важливі показники".
Показники:
- дихальний потік;
- насичення крові киснем;
- частоту серцевих скорочень;
- інші параметри, важливі для діагностики.
"Вранці пристрій автоматично вимикається, а пацієнт повертається до нас для аналізу отриманих даних. Ми разом переглядаємо записані параметри, аналізуємо стан його дихання та сну, а спеціальна комп'ютерна програма генерує детальний звіт.
На основі цих даних ми встановлюємо діагноз, який може включати: синдром обструктивного апное уві сні; синдром центрального апное; змішані форми розладів дихання уві сні.
Після визначення діагнозу оцінюємо ризики для пацієнта. У деяких випадках достатньо змінити положення тіла під час сну або скоригувати масу тіла. В інших випадках необхідна респіраторна підтримка за допомогою СІПАП- або БІПАП-апаратів.Якщо показана така терапія, наступного вечора проводимо лікувальну ніч, підбираючи оптимальні параметри роботи апарата. Усі сучасні пристрої мають функцію запису даних, що дозволяє точно аналізувати ефективність лікування.
Якщо терапія показує позитивний результат, пацієнту рекомендується регулярне використання індивідуального апарата вдома".
Лікарі, які найчастіше направляють пацієнтів:
- ендокринологи (пацієнти із зайвою вагою, цукровим діабетом);
- неврологи (пацієнти після інсультів, при неврологічних захворюваннях);
- кардіологи (пацієнти із серцево-судинними патологіями та підозрою на порушення дихання уві сні).
"Процедура обстеження є зручною для пацієнта: вона не впливає на його звичний ритм життя, оскільки проходить у нічний час. Перший візит займає приблизно 20 хвилин, а другий, коли оцінюється ефективність лікування, триває не більше 30 хвилин".
Як зазначає лікар, СІПАП-терапія є "золотим стандартом" лікування синдрому обструктивного апное. Жодні альтернативні методи, які рекламуються в соціальних мережах (магніти, кільця для носа, вставки тощо), не мають наукових доказів ефективності. Тому вони не рекомендовані для клінічного використання.
"Окрім розладів дихання уві сні, діагностуємо і лікуємо інші порушення, зокрема інсомнію (безсоння) та гіперсомнію (підвищену сонливість).
У таких випадках співпрацюємо з неврологами та психоневрологами для пошуку оптимального рішення для пацієнта. В останні три роки ми проводимо спільні дослідження з кафедрою неврології та центром інсультології обласної клінічної лікарні. Виявилося, що значна частина пацієнтів з ішемічним інсультом також має розлади дихання уві сні.
Ми проводимо діагностику одразу після їхнього надходження до лікарні, що дозволяє своєчасно призначати СІПАП-терапію. Олег Білас, один із викладачів нашої кафедри, завершує дисертаційне дослідження, присвячене зв'язку між синдромом обструктивного апное та ризиком розвитку інсультів.
Його результати підтверджують, що порушення вентиляції під час сну спричиняє кисневе голодування мозку та серця, що підвищує ризик інсультів. Завдяки нашим дослідженням ми не лише розуміємо причини цієї проблеми, але й маємо ефективні методи її корекції.
Щомісяця приймають близько 30-35 пацієнтів. Більшість із них не знали про існування лабораторії сну в нашому регіоні. Проте, завдяки висококваліфікованим лікарям інших спеціальностей, які направляють пацієнтів сюди, кількість обстежень постійно зростає.
"Кардіологи, неврологи, ендокринологи та лікарі районних медичних закладів активно співпрацюють із нашою лабораторією, що дозволяє вчасно виявляти й лікувати розлади сну".
Завідувач кафедри Іван Тітов зазначив, з початком повномасштабної війни різко збільшилася кількість військовослужбовців, які потребували полісомнографічного обстеження.
"Чому? Тому що люди пішли захищати нашу країну. Вони мали, особливо добровольці, різний стан здоров'я. І під час служби він, звісно, не покращувався.
Вони несли величезне навантаження, що призвело до перших наслідків. У нас були військовослужбовці, які зверталися з проханням допомогти їм, бо вони хотіли продовжувати службу, але у них виникли розлади, що спричинили патологічну сонливість.
Уявіть собі бійця, який має вести активне спостереження, бути в караулі, але при цьому може заснути. Він це усвідомлює і хоче це виправити. Тому ми проводили таку діагностику. Для військових вона завжди у пріоритеті, без черги.
Ми надавали рекомендації та проводили лікувальні заходи, щоб допомогти їм подолати патологічну сонливість. У цьому нам дуже допомагала університетська клініка, адже ми мали можливість розмістити пацієнтів і кваліфіковано їх спостерігати.
Війна загострила цю проблему: люди стали більш тривожними, емоційно лабільними, вони гостро реагують на різні фактори.
Тому часто доводиться залучати додаткових фахівців — перш за все психологів, психоневрологів, щоб комплексно впливати на проблему та ефективніше з нею справлятися. Ми, зі свого боку, займаємося порушеннями дихання у сні, а психологи працюють із психоемоційним станом пацієнтів".
Лікар додав, війна показала, що цей напрямок потрібно розвивати, залучати більше спеціалістів: психологів, клінічних психологів, неврологів, ендокринологів, кардіологів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
