В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу діє лабораторія «Моніторинг стану навколишнього середовища», де проводять прикладні дослідження хімічного та молекулярного складу ґрунтів, води й повітря, а також вивчають наслідки ракетних ударів.
Про роботу та напрямки досліджень журналістці Фіртки розповів кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри технології захисту навколишнього середовища та безпеки праці ІФНТУНГ Андрій Коцюбинський.
За його словами, лабораторія вже співпрацює з великими компаніями та виконує спеціалізовані замовлення, зокрема розробку добавок для зменшення в’язкості нафти.
«Нам приходять заявки від компаній: потрібно зробити присадку, яка би зменшувала в’язкість нафти з одного порогу до іншого. Ми проводимо прикладні дослідження. Це вигідно університету — компанії інвестують у нашу інфраструктуру, і нам — бо можемо себе проявити», — пояснює Коцюбинський.
Він додає, що такі проєкти підтримують міжнародні структури, зокрема Світовий банк, і сприяють розвитку країни та інтеграції в Європу.
Головне завдання лабораторії — комплексна оцінка хімічного та молекулярного складу ґрунтів.
«Ми можемо сказати про ґрунт майже все — у розумних межах. Частково працюємо і з водою та повітрям, але це меншою мірою, бо є інші профільні установи», — уточнює Коцюбинський.
Окремий напрям — дослідження наслідків ракетних ударів та визначення небезпечних речовин у зразках ґрунту.
«Зараз ми шукаємо можливості вилучення небезпечних речовин з ґрунту. Синтезуємо різні порошки, вносимо їх, потім вилучаємо і дивимося, чи вони забрали з собою токсичні елементи. Це очищення ґрунту, актуальне й у контексті ракетних атак», — додає він.
Одним із ключових приладів лабораторії є рентгенофлуоресцентний аналізатор, який визначає хімічний склад зразка з точністю до однієї мільйонної долі. За словами науковця, точність цього приладу перевищує ювелірну експертизу.
«Ми маємо рентгенівську трубку, яка вибиває електрони зі зразка. Детектор ловить відбите проміння, і ми можемо сказати, що це за матеріал і скільки його. Точність визначення — одна мільйонна доля», — пояснює науковець.
У лабораторії також використовують високоточне лазерне обладнання для аналізу молекулярної структури речовин.
«Тут є справжній кристально чистий діамант. На нього світить лазер, а зразок притискається зверху. Так ми можемо визначати молекулярний склад ґрунту та інших матеріалів», — пояснює Коцюбинський.
Лабораторія отримала складне обладнання у комплекті з додатковими інструментами, що дозволяє проводити широкий спектр досліджень.
За словами спеціаліста, сучасне обладнання дозволяє визначати молекулярний склад речовин завдяки коливанням діамантової грані, яка реагує на молекули зразка.
«Грань діаманта починає коливатися в резонанс із тим, що ми до нього притулили. Ми фіксуємо ці коливання і можемо сказати, які молекули присутні в зразку — чи там є молекула H₂O, OH-група, CO чи інші.
Так ми встановлюємо хімічний і молекулярний склад і можемо визначити, чи речовина безпечна або небезпечна», — пояснює Коцюбинський.
За рік команда лабораторії зросла майже вчетверо. До роботи залучають найкращих студентів і випускників. Коцюбинський зазначає, що для роботи з сучасним обладнанням потрібні практичні навички та знання англійської мови на рівні не нижче В1.
«Ми намагаємося перетягнути до себе найкращих. Взяли одну з найкращих випускниць Карпатського університету з хімії, взяли дуже талановитих студентів із сусідньої кафедри. Але ти маєш щось вміти вже на старті — принаймні хотіти вміти працювати з технікою», — каже науковець.
Студенти також працюють із польовими приладами для вимірювання освітленості, сили вітру, параметрів навколишнього середовища, pH, температури та викидів. Одним із проєктів стали датчики якості повітря в місті, але Коцюбинський наголошує, що їхні дані не є науково точними:
«Це несертифіковані прилади, порівнювати їх з професійним обладнанням — як порівнювати Black Hawk і дитячий дрон. Дані варто трактувати обережно», — пояснює він.
Водночас фахівець визнає, що у сфері моніторингу повітря в Івано-Франківську поки немає високоточних систем.
«Немає жодної серйозної установи, яка могла би на дуже високому рівні сказати про якість повітря. На середньому рівні — можливо, але з уточненнями», — додає він.
Натомість лабораторні дослідження води Коцюбинський вважає достовірними:
«У нас є Басейнове управління водних ресурсів, яке моніторить воду. Там є серйозні прилади, сертифікація лабораторії і методики. Цим результатам я довіряю на 99,8 %. А просто поставити датчик у вікно — це не науково».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
