Велоактивіст Віктор Загреба: Про роверових ентузіастів, великий велосипедний ривок та де в Івано-Франківську слід будувати велодоріжки

 

Фото: ufra

 

Координатор програми «Тепле веломісто», активіст Віктор Загреба розповів Фіртці про те чому сьогодні набирає популярності велорух, чим Івано-Франківськ зручніший для велосипедистів у порівнянні з іншими містами України, де в місті потрібно, в першу чергу, будувати велодоріжки і коли чекати великого велосипедного ривка.

 

Про це і не тільки далі...

 

Розвинута велокультура завжди була притаманна європейським містам. Сьогодні велорух активно популяризується і в Україні. Що до цього призвело, на Вашу думку?

 
- На мою думку, до цього призвела глобалізація. Українці почали дедалі більше бувати на Заході, навчатися там, працювати, мешкати. Побачили і відчули, наскільки зручно і класно користуватись велосипедом в умовах міста, особливо коли простір міста для цього пристосований. І повертаючись, ці українці почали робити щось для того, щоб українські містяни сміливіше користувались велосипедами як щоденним транспортом, а міста ставали дружніми для велосипеда. Завдяки цим роверовим етнузіастам ми зараз і бачимо значний прогрес в багатьох містах. А в тих містах, де ентузіасти не проявилися, прогресу значно менше або немає зовсім.
 

- У багатьох містах України практикують будівництво велодоріжок. Ми завжди за приклад беремо Львів. Чим зумовлено відставання Івано-Франківська?

Поки що велодоріжки "практикують" далеко не в багатьох містах, не більше п'яти. Львів справді є лідером в Україні, хоча йому на п'яти наступає столиця, і за моїм прогнозом, через три роки лідером стане Київ. Франківськ поки що не має жодної велодоріжки. Чим це зумовлено? Різними факторами. Ресурси Львова і Києва значно більші. Окрім розміру міст і їхніх бюджетів, Львів і Київ отримували урядові дотації під Євро-2012, на які було збудовано чимало велодоріжок. До того ж, групи велоактивістів там значно активінші. Ну і третій фактор, що в обох цих містах існує спецальна велосипедна посада - "радник міського голови з питань велотранспорту". У Івано-Франківську поки що навіть немає мови про цю посаду, хоча це треба робити.
 
 

Наскільки Івано-Франківськ є зручним для велосипедистів?

- В порівнянні з Копегагеном чи Берліном - звісно, Франківськ навряд чи виглядає як місто, зручне для велосипедистів. Але якшо порівняти з тим же Києвом, Львовом чи навіть Чернівцями, то ситуація виглядає значно краще. Франківськ має плаский рельєф, дуже компактне планування - тобто малі відстані поїздок, і також спокійні вузькі вулиці, по яких автомобілі їдуть повільно - а це означає високу безпеку. Варто ще додати величезні пішоходні зони, які по факту є пішоходно-велосипедними. У підсумку, Франківськ зараз не має спеціальної велоінфраструктури, але має дуже сприятливі умови для використання велосипедів у форматі змішаної їзди з автомобілями і пішоходами.
 
 

Бути велосипедистом в Івано-Франківську дещо й небезпечно з огляду на те, що велосипеди часту крадуть. Як ви бачите вирішення цієї ситуації?

- Бути велосипедистом в Івано-Франківську не є небезпечно. Велосипеди крадуть в будь-якому місті, в тому числі в Копенгагені і Стокгольмі. Просто нашим велосипедистам треба вчитися не лише безпечно поводитись на дорозі, але й дбати про свій велосипед. Всі велосипеди, які у нас крадуть, або були пристібнуті дешевим тросиком за 40-100 грн, або взагалі не пристібнуті, наприклад коли вони стояли в коридорі. Рішення просте: купити надійний замок типу U-lock, зроблений з загартованої сталі, який дуже тяжко зламати. І завжди ним користуватися. Взагалі є рекомендація, що замок повинен коштувати близько 10% від вартості велосипеда. Тобто якщо у вас велік від дідуся і його ринкова ціна 300 грн, то тросик цілком підійде. Якщо ж у вас сучасний байк за 6000 грн, то будьте добрі, купіть замок за 600 грн. Для вашої ж користі.
 
 

Яке місто із розвиненою вело мережею ви особисто ставите у приклад для Івано-Франківська?

- Всі міста різні і унікальні. Якогось одного прикладу немає. З одного боку, для натхнення і практичних рішень ми, як і весь світ, дивимось на північно-західну Європу. Наприклад, на данський Копенгаген або місто Гронінген в Голландії, яка має майже таке саме населення і розмір, як Франківськ. Але є і ближчі приклади, скажімо польські міста Жешув і Краків, які ще 10-15 років мало чим відрізнялися від міст України, але відтоді здійснили якісний ривок, зокрема в частині велосипедів як транспорту.

 

Звідки виникла ідея створення велоспільноти, з чого і коли все починалося?

- Думка включити велосипедний рух у сферу діяльності була ще від моменту появи ідеї середовища "Тепле Місто", тобто рік тому. Адже тяжко уявити прогресивне, комфортне європейське місто, частиною якого не був би велосипед. Відтак в липні було презентовано програму "Тепле Веломісто", яка тепер є одним з ключових напрямків "Теплого Міста".

 

Скільки зараз людей входять до неї?

- В наших акціях і заходах брали участь близько 60-70 осіб, а у Фейсбуку нашими фанам є 579 людей. Однак ми приділяємо основну увагу не тому, щоб стати великою групою, а радше прагнемо координувати і поєднувати всі інші велосипедні, урбаністичні і екологічні ініціативи і спільноти. Тобто наша мета - щоб у Франківську було яскраве і активне велосипедне середовище, з бодай десятьма класними групами і ініціативами, які постійно щось придумують, втілюють, організовують якісь акції, спілкуються, допомагають одне одному. І тим самим роблять наше місто велосипеднішим,  а отже - кращим.

 

Якось ви говорили, що франківській владі бракує контакту із користувачами велосипедів. Як ви співпрацюєте із міською владою, чи є якесь розуміння зі сторони чиновників?

- Так, є цілком адекватне розуміння з боку чиновників, зокрема боку департаменту комунального господарства та транспорту. Маємо з ними конструктивну співпрацю в частині планування велосипедної інфраструктури. А от чи є розуміння велосипедної тематики на рівні міського голови і лідерів міської ради - я поки що не впевнений. Втім, це стосується не лише велосипедного руху, а взагалі налагодження транспортної системи у місті. Адже треба робити зміни в організації маршрутів громадського транспорту, реорганізовувати рух автомобілів, запроваджувати, нарешті, якийсь менеджмент паркування. Зараз цього всього немає, а у виконкомі за всі транспортні питання відповідає лише дві людини. Це дає зрозуміти, що транспортна проблематика не є пріоритетною у лідерів міста. 

 

З огляду на розміри нашого міста, скільки кілометрів велодоріжок потрібно, щоб забезпечити комфорт його мешканцям. Маєте якийсь проект облаштування велодоріжок в Івано-Франківську?

- У грудні 2014 року була прийнята міська Програма розвитку велосипедної інфраструктури та популяризації велосипедного руху, яка передбачає створення 100 кілометрів велосипедних шляхів. Вони включать велосипедні доріжки (фізично відділені від дороги та тротуару), велосипедні смуги (виділені розміткою в межах дорожнього простору), та пішоходно-велосипедні доріжки. Якщо бодай 50% цих планів до 2020 року будуть виконані, і все буде втілено максимально якісно, за найкращими європейськими взірцями, то це, безумовно, підійме зручність і престижність велосипеда як щоденного засобу пересування.

 

Які плани у вас щодо Набережної? як там має виглядати велодоріжка?

- За нашим баченням, яке вже знайшло підтримку у проектувальників, замовників та виконавців ремонту Наберержної, велодоріжка має бути створена по всій довжині вулиці, від вул. Галицької до вул.Мазепи. На всій довжині вона має бути відділена від автомобільного руху, матиме ширину 3 метри, і буде виконана з якісно вкладеного асфальту. Спочатку доріжка йтиме західним краєм вулиці (з боку річки, але знизу від дамби), відділена від дороги газоном, кущами та деревами. В районі вулиці Кармелюка на світлофорі перейде на протилежну сторону, де йтиме до вул.Левицького. Ділянка від вулиці Левицького до Мазепи поки що не узгоджена остаточно, оскільки там значно менше простору і більше забудови обабіч вулиці. Тому яке буде там рішення, поки що питання відкрите.

 

Окрім Набережної, у яких напрямках, в першу чергу, потрібно будувати велодоріжки в Івано-Франківську?

В першу чергу потрібно знаходити інфраструктурні рішення на складних ділянках. Це вулиці і перехрестя з напруженим рухом, яких недосвідчені велосипедисти просто бояться, але які неможливо об'їхати. Наприклад, сполучення Пасічної з центром або тунель на Вовчинецькій. Відтак, ми зараз починаємо роботу над вулицею Галицькою, капітальний ремонт якої запланований на найближчі роки. Якщо за два роки ці дві вулиці стануть велосипедними, це буде великий велосипедний ривок для міста. Однак, знову ж таки, це за умови, що вся ця інфраструктура буде спланована та побудована не "для годиться", а максимально якісно, як в Копенгагені.

 

Які цікаві ідеї в найближчому майбутньому плануєте реалізовувати?

- Плануємо соціологічне дослідження, аби з'ясувати транспортну поведінку містян. Знайти відповіді на запитання: скільки людей мають велосипеди, як часто вони їх використовують і з якою метою. Принагідно з'ясуємо, якими іншими видами транспорту користуються івано-франківці. Плануємо декілька просвітницьких і навчальних акцій - зокрема, продовжити програму "Велопатруль" і започаткувати програму "Велошкола" для тих, хто хоче впевненіше почуватись на велосипеді у місті. Стосовно інфраструктури, то ставимо за мету відсвяткувати відкриття першої велодоріжки на Набережній, спроектувати другу на Галицькій, та у співпраці з бізнесами встановити принаймні 50 нових зручних велостоянок.
 
 
 
Розмовляла: Марія Лутчин


16.01.2015 Марія Лутчин 1239 0
Коментарі (0)

07.05.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала в керівниці служби у справах дітей Івано-Франківської громади Ірини Рохман, які виклики стоять перед службою, як працюють в умовах повномасштабної війни та яку допомогу можуть отримати діти.  

352
30.04.2025
Олег Головенський

Рейтинг зарплат всіх 62-х міських, селищних та сільських голів Івано-Франківщини. Хто з мерів має банківські рахунки в США та нерухомість в Туреччині, чия дружина заробила в минулому році 20 мільйонів гривень та в кого найбільше автомобілів.

3647
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

1342
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

1242
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

2467
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3877

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

268

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1110

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

948

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

895
05.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

195
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10570
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

207
02.05.2025

У житті кожної людини бувають моменти, коли вона звертається до Бога в надії на підтримку, відповідь чи знак.  

519
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5585
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

1301
02.05.2025

Презентували «Життєпис Івано-Франківська», а саме — другу книгу, яка охоплює період з 1939 по 2022 роки.  

689
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

516 2
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

943
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

823
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

878