В Івано-Франківську за круглим столом вирішували проблеми підготовки фахівців світового рівня на кафедрі біохімії та біотехнології (фото)

 

 

В Івано-Франківському Інституті природничих наук ПНУ ім. В. Стефаника кафедра біохімії та біотехнології зібрала за круглим столом професорів, ректорів, проректорів, майбутніх біохіміків, а сьогодні студентів, а також випускників і аспірантів кафедри, які працювали за кордоном і працюють там дотепер.

 

Тема обговорення: «Сучасні виклики у підготовці фахівців світового рівня: досвід кафедри біохімії та біотехнології», повідомляє кореспондент Фіртки.

 

Учасники круглого столу ділились думками, досвідом і вносили свої пропозиції щодо якості підготовки фахівців навчального закладу, викладання навчальної програми і що потрібно від студента, щоб він міг осягнути цю навчальну програму. Також обговорювали матеріально-технічну базу: робочі площі, прилади, ресурси.

 

«Кафедрі 13 років, і це певний зріст нашого досвіду, ми ділимся ним і хочемо отримати зворотній зв'язок, щоб робити свою роботу ще краще», - говорить завідувач кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету Володимир Лущак.

 

Випускники, які працюють в діагностичній лабораторії «Медекс+», ділились основними вимогами, якими керується дана лабораторія по підбору персоналу. Це знання англійської мови та практичні навички роботи в лабораторії, адже більшість методів, що використовуються в сучасній лабораторній медицині описані лише англійською. Не зайвими також є ініціативність, креативність і вміння працювати в команді.

 

Щодо практичних навичок в лабораторії, то з цим погодився і професор кафедри органічної та аналітичної хімії Інституту природничих наук Сергій Курта.

 

«На першому курсі я з задоволенням приймаю людей в нашу лабораторію, що на третьому поверсі, бо ви маєте працювати в лабораторії зразу, а не на п’ятому курсі, перед тим як треба здавати курсову. Тільки своїми руками ви можете здобути свій фах», - говорить науковець.

 

Також професор запропонував зменшити кількість дисциплін, які загалом потрібні лише для загального розвитку.

 

Проректор Прикарпатського університеу Андрій Загороднюк закликав і студентів, і викладачів подавати заявки на міжнародні гранти і при цьому відмітив дуже млалу активність потенційних бажаючих.

 

«Є певні можливості по обміну студентами з різними закордонними вузами, але студенти не дуже хочуть їхати, бо це довготривалі поїздки. Тим не менше, потім, вони не хочуть звідти повертатися. Вони бачать інший сівт, інші можливості і розуміють, що вони не дурніші за іноземних студентів, і хочуть працювати вже на їхньому рівні. Тому я пропоную робити і на молодших курсах короткотермінові виїзди на навчання на тиждень-місяць. Для цього треба лише подати заявку на запропоновані гранти, які публікуються на сайті університету», - зауважує Загороднюк.

 

«Проблема в тому, що ми вчимо студентів теорему і її доведення, а їм не треба вчити доведення, їм треба знати, де це можна застосувати», - так Андрій Загороднюк вмістив всі проблеми в одну.

 

Директор Інституту природничих наук Володимир Кланічка привів до прикладу Люндський університет, що на півдні Швеції:  «В його системі роботи є тільки 15 основних курсів на напрямі біології і 47 – вибіркових. Студенти мають право вибирати ті курси, які потрібні саме їм.У нас же виборність по інтересах студентів – це проблема. Ще однією проблемою є проблема онлайн-освіти. Сьогодні група передових університетів світу створила інтернет платформу edX. Це система безкоштовного онлайн-навчання. Там є величезний масив лекцій ведучих професорів світу, в тому числі по біохімії. І вам, студентам, треба користуватися цими світовими ресурсами».

 

Людмила Моргулець, яка в 2011 році закінчила Прикарпатський університет і два роки пропрацювала в Люндському університеті ділилася своїм досвідом і висловлювала думки українських студентів, які, на її думку, бояться говорити:  «Найкраща робота – це робота вживу в маленьких групах. А у нас студенти ідуть масою, і викладачу складно справитися з великою кількістю студентів, так само як студентам складно зрозуміти чого хоче викладач. Іноземні студенти дуже вільно викладають свої думки, роблять свої припущення, заперечують поданий їм матеріал – вони вчаться відстоювати свою особистість. Якщо студент чогось не зрозумів, то він запитує, а у нас студент може почути у відповідь: «що ти робив на лекції?». В нашій системі освіти хотілось би більш демократичних стосунків між викладачем і студентом. Шведська система освіти у вишах прагне універсалізації, коли студент може вільно брати окремі курси в інших університетах».

 

Студентів закликали не бути пасивними учасниками навчання, бо навчання – це взаємодія, і студенти мають бути зацікавлені отримати знання, а викладачі в свою чергу, мають допомогти. Для цього й буде проведена додаткова робота з викладачами.

 

«Студенти – це те, заради чого ми тут працюєм. Має бути взаємодія викладачів, студентів і тої інфраструктури, яка існує, з метою досягнення фахівців вищого гатунку. Наша мета – не працювати на західний ринок, а працювати на Україну. Про це свідчить те, що практично всі випускники нашої кафедри мають роботу в Україні - це Львів, Київ, Івано-Франківськ», - підсумував Володимир Лущак.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


07.05.2015 618 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1075
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

763
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

958
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6933
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1619
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2374

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

484

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

780

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1523

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

897
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

494
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

864
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2566
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

726
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1290 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

895
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1350
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37221 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

922
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1204
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

717
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2751 12