В Івано-Франківську попрощалися зі спецпризначенцями ГУР Тарасом Шпуком і Романом Веркальцем (ФОТО)

У п'ятницю, 26 вересня, в Івано-Франківську попрощалися із полеглими на фронті спецпризначенцями ГУР Романом Веркальцем і Тарасом Шпуком.

Віддати шану військовослужбовцям прийшли сотні містян, побратимів та друзів, повідомили кореспонденти Суспільного, передає Фіртка.

Уранці в місті прощалися з Романом Веркальцем — військовослужбовцем підрозділу Головного управління розвідки.

Воїн загинув 17 вересня — через тиждень після свого 38-ліття.

Боронити Україну чоловік пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення рф, розповідає його друг Руслан Сенів. З його слів, Роман Веркалець був не лише хоробрим воїном, але й меценатом.

"У Грабівцях ми займаємося незрячими. Це — місія всеукраїнська. І те, що він побачив, що там відбувається, його зачепило. Роман захотів бути дотичним до цього, хотів чимось допомогти.

Він домовився і приїхало чимало машин зі щебенем. Він засипав дорогу", — розповів Руслан Сенів.

Теща полеглого військового Любов Костурович називає його сином. Жінка каже, що його втрата для всіх рідних є найважчим ударом.

"Він був сильним, мужнім, відповідальним, розумним. Чесно вам скажу, я йому постійно казала: "Ромчику, тобі так важко! Дитино, вже звільняйся". А він відповідав: "Як всі будуть думати так, як ви, України не буде. Я іду до кінця".

Таких сильних і мудрих хлопців дуже мало. І ми то горе не переживемо", — говорить Любов Костурович.

Попрощатися з бійцем до архікатедрального і митрополичого собору Воскресіння Христового УГКЦ прийшли сотні людей: рідні, побратими та друзі.

"Ми його любимо. І не можемо, не хочемо, не будемо сприймати, що його вже немає в живих. Ромчик був щирим, відданим своїй сім'ї, родині та нашій Україні", — каже теща Романа Веркальця.

Військовослужбовець був душею класу, завжди позитивним, відкритим та добрим — таким його пригадує однокласниця Анастасія Кенез. Жінка каже, що вони разом навчалися в Івано-Франківській школі №12.

"Це були тільки веселі спогади. Це була людина-свято нашого класу. Завжди активний і намагався жити на позитиві. Також Роман мав велике, добре серце", — говорить Анастасія Кенез.

Спецпризначенця Романа Веркальця поховали на міському кладовищі у селі Чукалівка. У воїна залишилися дружина, шестирічний син, батьки та сестра.

Опівдні в Івано-Франківську попрощалися зі ще одним загиблим розвідником ГУР, колишнім працівником і другом фонду "Повернись живим" Тарасом Шпуком.

"Це — людина слова, людина дії, відповідальна. Справжній друг та брат. Людина, яка пройшла Майдан і у 2014-2015 роках повністю перемкнулася на ветеранську справу.

Люди мають знати єдине. Про це вам сказали б і ті, хто загинув, і живі: пам'ятати тих, хто віддав своє життя, й підтримувати тих, хто продовжує воювати. А також віддавати якнайбільше себе задля спільної перемоги", — говорить військовослужбовець, друг Тараса Шпука Ігор Чернецький.

У Будинку смутку присутні ділилися спогадами про загиблого воїна.

"У нас із Тарасом завжди було таке. Коли ми зустрічалися, я йому завжди говорив: Тарасе, ти — в "зальоті". Він мені відповідав: "Ой, що знову сталося?" Це наша була така тема, коли ми зустрічалися. А зараз це не можна назвати "зальотом".

Тарас віддав життя заради всіх нас, країни, щоб ми жили далі, боролися далі. І я хотів сказати батькам: дякую за такого сина", — сказав друг полеглого і ветеран на псевдо "Легкодух".

Далі кортеж із тілом спецпризначенця Тараса Шпука рушив вулицями міста до архікатедрального собору.

Там у пам'ять про воїна виконали скорботні пісні. Опісля — відслужили панахиду.

"Він був таким енергійним хлопцем, зібраним і мав свою думку щодо будь-якого питання. І найголовніше — умів відстоювати власну думку.

Тарас уже в четвертому класі прочитав усю програму літератури за п'ятий. У старших класах він був основним політінформатором у класі. Він це все всмоктав з молоком матері, тому що сім'я — українська. Ми мало знали про те, що він зробив для України. Ми дуже вдячні йому і батькам — Галині та Василеві", — розповіла перша вчителька бійця Любов Мелевич.

Матір Тараса Шпука Галина хоче, аби її сина запам'ятали веселим, щирим та добрим.

"Я все казала: Тарасику, ти не рятуй цілий світ, бо не врятуєш. Ти сам-один москалів не спиниш. Неможливо було його переговорити. "Мамо, я йду. Таких, як я, мало. Одні загинули, одні — з інвалідністю, одні — в лікарні. Як я ще вмію щось допомогти, то допоможу, поки ще можу", — пригадує Галина Шпук.

Зі слів матері Героя, востаннє Тарас Шпук приїжджав додому наприкінці травня 2025 року.

"Переночував. Казав, що буде їхати пізніше, але вранці зірвався о пів на дев'яту: "Мамо, я вже їду". Останній раз він мені написав у вівторок: "Певно, не буде зв'язку. Як буде — вам напишу, не переживайте". Та і я не переймалася. Знаю, що дитина напише. А тут зателефонували й сказали, що так сталося", — розповідає матір полеглого воїна.

Для мами Тараса Шпука було несподіванкою, що про її сина знали багато людей ще за його життя:

"Він мені нічого не розповідав. Коли я почала читати у коментарях, скільки людей пишуть щирі співчуття. Мені було дивно, що мою дитину пів України чи ціла Україна знає".

Тарас Шпук брав участь у Революції гідності. У 2014 році долучився до війська, боронив Україну у складі одного з добровольчих батальйонів.

З 2019 року почав працювати у фонді "Повернись живим", займався розвитком ветеранського руху, а також був тренером на "Іграх нескорених". У листопаді 2023 року Тарас Шпук пішов з фонду у військову розвідку.

Воїн прийняв свій останній бій 17 вересня під час бойового завдання у складі групи спецпризначення. Йому було 34 роки.


Редакція Фіртки висловлює щирі співчуття сім’ї, родичам, близьким та друзям з приводу непоправної втрати. Світла пам'ять Героям України!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5813
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1528
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5187
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7158 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2990
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1751

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2711

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

591

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2708

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1176
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5031
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1019
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2415
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17891
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12294
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1324
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8243
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

2105
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

754
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1318
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1168
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1626