В Івано-Франківській обласній лікарні за допомогою унікального методу врятували ногу військовому

Наприкінці серпня в Івано-Франківській ОКЛ провели унікальну  операцію за методою «вільного клаптя».

Оперували військового, який внаслідок мінно-вибухового поранення мав відкритий перелом стопи з обширним дефектом тканин. Упродовж десяти годин дві операційні бригади боролися за збереження його ноги, повідомили на сайті лікарні, передає Фіртка.

Як розповів лікар-комбустіолог Микола Пилипів, який був оперуючим хірургом, вони із завідувачем опікового відділення Костянтином Кіршаком робили забір «клаптя» з аксилярної ділянки з-під пахи, з грудної клітки – брали шкіру, жир і м’язи з судинами.

А паралельно хірурги Роман Скалій і Микола Варвадюк робили на нозі доступ до артерії і вени, які він потім зшивав під мікроскопом. 

«Наша мета полягала в тому, щоб очистити цю рану, підготувати і закрити всі уламочки, кісточки його ж живими тканинами, щоб перевести відкритий перелом у закритий.

По-перше, щоб не дати можливості потрапити туди інфекції.

А, по-друге, щоб усі ті уламочки почали живитися від цих тканин. У подальшому травматологи зможуть загоювати, відновлювати тощо», – розповідає хірург.

Лікарі відділення кажуть, якби не зробили цю операцію, то ногу треба було б ампутувати. Чоловік отримав мінно-вибухове поранення з обширним дефектом тканин стопи.

По медіальній поверхні була відкрита рана з ураженням п’яткової і таранної кісток, з дефектами цих кісток.

Рана інфікована. Якщо б почався остеомієліт, то вся кістка могла б вигнити. До того ж, не було м’яких тканин, якими то можна закрити, тому рана просто ставала би глибшою.


Ризики і складнощі

Микола Пилипів каже, що в області це перша така операція, яку зробили місцеві хірурги. Раніше дві схожі операції провели в Івано-Франківську американціі, коли приїжджали з місією «Face the future». 

«Ця операція – кульмінація всіх наших напрацювань, нашої практики, всього того, що ми вчилися за останні півтора року, – підсумовує лікар. – Вона потребує багато навиків і знань у пластичній, реконструктивній, мікросудинній хірургії. Навиків роботи з тканинами, судинами, з навігацією, анатомією, з усім». 

При проведенні таких операцій є як загальнохірургічні ризики – інфікування, кровотеча, так і специфічні, основний з яких – висока ймовірність тромбозу судин «клаптя», через що він може відмерти.

Адже зшивали артерію діаметром усього 2 міліметри. Крім того, одна артерія була здорова, нормальна, а реципієнтна, тобто та, до якої пришивали, – контужена, потовщена, з ослабленим кровотоком. У такому випадку відбувається турбулентність крові. 

«Ця складність під час операції була для мене несподіванкою. Ситуація була нетипова,  але вдалося зорієнтуватися і вийти зі становища.

Постаралися компенсувати це технічно, як могли», – згадує мікрохірург.

А після операції проводили строгий моніторинг «клаптя». У першу добу Микола Пилипів кожну годину перевіряв, чи є пульсація у «клапті».

Наступної доби це робили вже через чотири години, а на третю добу – через 12.

«Якби щось таке сталося, беру пацієнта знову в операційну і пробую або анастомоз перешити або видалити тромб», – пояснює він.

Коли минуло три доби, а потім вісім діб після оперативного втручання, стан пацієнта був стабільний, а клапоть – життєздатний, без ознак некрозу та інфікування.

Це означає, що технічно операція виконана добре, зазначає лікар.

Пацієнт – молодець, виконує всі рекомендації щодо режиму лікування.

Коли стане на ноги – це залежатиме від його організму й роботи травматологів. Але ходити він буде, матиме функціональну стопу. 


Страх і надія

«У мене було багато складних операцій, але ця не йде ні в яке порівняння», – полегшено зітхає Микола Пилипів.

Він зізнається, що мав розуміння того, що має зробити, але впевненості не було. Був страх і була надія, що вдасться допомогти. 

За його словами, пів року йшла підготовка. Це з теоретичною підготовкою, закупівлею інструментарію, оптики тощо.

На такі операції потрібний специфічний інструментарій, мікросудинний, специфічні оптика й розхідні матеріали.

Цей інструментарій дрібненький, делікатний і, відповідно, дорогий. З мікроскопом, налобною оптикою допомогла лікарня, а за дрібний інструментарій хірурги вже подбали самі. 

Лікар каже, що «вільні клапті» – найскладніший тип втручань у рекоструктивній пластичній хірургії. Невипадково небагато хірургів в Україні цим займаються. Бо то є «довга підготовка, багато переживань і стресу».

Словом, «легше не робити, ніж робити». І тому потреби в таких операціях набагато вищі, ніж лікарі-мікрохірурги можуть запропонувати. Надто зараз, у зв’язку з війною.

Вчився Микола Пилипів у Дніпрі та у Києві, їздив на навчанея й закордон. «Треба шукати такі можливості самостійно.

Треба брати ризик і відповідальність на себе, ставати і робити. Інакше нема. Не той час і не ті умови, що хтось триматиме за ручку. Бо хірурги, які це виконують давно, перевантажені роботою», – констатує він.

За останній рік молодий хірург Пилипів вже  звик робити операції, які до того не робив. І ось що його мотивує:

«Мене їсть то, що я чогось не знаю, не можу зробити. Що є люди, які то роблять, а ми того не можемо.

Це – не заздрість, а, напевно, професійна амбітність. Особливо, коли бачу роботу хороших спеціалістів.

Іноді сумніваюся чи  в таких складних випадках можна допомогти, а вони відновлюють функції, неймовірні речі роблять. І тоді вже  просто неможливо працювати, як раніше...»


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

На Прикарпатті понад дві тисячі пацієнтів з онкологією отримали медичну допомогу за Програмою медичних гарантій з початку року

Пандемія не зникла. Де прикарпатцям та переселенцям вакцинуватись проти COVID-19 на Івано-Франківщині

COVID-19: яка ситуація в Івано-Франківській області з початку повномасштабної війни


07.09.2023 Іван Муканик 1215
16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1546
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

874
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1346
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2570 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3658
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3126 3

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

663

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

338

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

307

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

938
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5084
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10468 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8929
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7502
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

758
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

953
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1240
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15720
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1278
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1680
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1582
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1808