Кожен народ, маючи свої традиції, по-особливому святкує будь-яке свято.
Через безліч фільмів та подорожей ми познайомилися з так званим «європейським» або «американським» Різдвом.
Багато кого приваблює святкування Різдва Христового на так званий «європейський» манер або, як зараз в ході календарних дискурсів почали часто вживати в просторах інтернету слово - «цивілізовано».
Людей вабить оця зовнішня, маркетингова або «кіношна» сторона так званого «європейського» Різдва.
Красива картинка теплого каміна, ялинка, прикрашена оселя в очікуванні чуда і подарунків від сивобородого дідуся Санти.
Але поміж оцих красивих гірлянд зовсім не видно жодної згадки про Христа. Різдво Христове без Христа.
Згадаймо слова нашого видатного поета Т.Г.Шевченка - «...і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь...».
Як легко ми можемо розпрощатись зі своїми унікальними традиціями заради традицій чужих. Адже справді святкування Різдва Христового в Україні є явищем унікальним. Оскільки зуміло поєднати в собі дохристиянські вірування і традиції, та власне згадку із вшануванням народження Богодитяти Христа створивши унікальний симбіоз, якого немає в інших європейських народів.
Згадаймо основні складові святкування Різдва Христового. Святвечір - вечеря напередодні Різдва з виключно пісними стравами та безалкогольними напоями.
Вважається, що таких страв повинно бути 12, відповідно до кількості апостолів Ісуса Христа. Хоча, обов’язкового припису немає в цьому, як вдасться господині, так і буде, але всі стараються наблизитись до цього числа.
По суті, це поминання померлих. Центральна страва - кутя обрядова їжа, яку відносять до культу предків, тобто вшанування померлих родичів (звідси й традиція залишати ложку і кутю на столі після вечері). Кутя здебільшого готується з пшениці - символ надії на воскресіння для померлих.
Ну і звичайно найвеселіше заняття різдвяного часу це коляда або колядки - обрядові пісні, які в дохристиянську епоху співалися на честь свята коляди або початку Нового Року.
У європейців також є свої пісні схожі на наші колядки, так звані Різдвяні пісні, чиї тексти розповідають нам біблійну історію до народження Христа. В текстах колядок ми зустрічаємо не тільки вшанування народження Ісуса Христа та коротенький виклад біблійних подій, але й догматичні віроповчальні сторони, наприклад «пастиріє клячуть в плоті Бога бачуть…» - християнський догмат про втілення Бога.
Також не забуваймо, що ми народ землеробів. Культ землеробства теж рясно оспівується в колядках у формі побажань на хороший урожай або достаток у сім’ї.
Біль і страждання народу відобразилась у колядках «Сумний Святий Вечір в 46-м році».
Ще однією особливістю українського Різдва є вертеп або вертепна драма – театралізоване дійство, в основу якого покладено євангельську розповідь про народження Ісуса Христа з такими дійовими особами: три царі, Ірод, чорт, жид та іноді замість трьох царів могли бути три воїни Січових Стрільців, це надавало більш українського забарвлення.
Ми, українці інколи любимо переймати святкування традицій, які непритаманні нашому народу.
Але та форма секулярного європейського Різдва, яке приходить до нас з телеекранів, вітрин магазинів та туристів скоріше нагадує красиву обгортку всередині якої порожнеча, адже за сяйвом гірлянд та барв подарункових упакувань ми не бачимо Христа. Його замінили іграшками, вечірками, Санта-Клаусом та подарунками.
Різдво Христове в Україні - це поєднання дохристиянських традицій вшанування померлих та землеробських культів, які відображаються у народно-драматичній творчості та гастрономічних традиціях зі згадкою народження Сина Божого - Ісуса Христа.
Саме такий симбіоз додає святу особливої містерії та винятковості. У нас настільки глибокий унікальний культурний код, що багато чого можна запозичити й в нас.
