Держстат та Інститут демографії Національної академії наук України (НАНУ) вчора оприлюднили результати дослідження трудової міграції українців, проведеного за рахунок ЄС. Вони опитали 45,5 тис. осіб у віці від 15 до 70 років, які проживають у всіх регіонах України.
Згідно з дослідженням, з січня 2010 року по середину червня 2012 року за кордоном на заробітках перебувало 1,2 млн громадян (3,4% населення зазначеного віку). З них 98,2% вже працювали, а 1,8% шукали роботу, пише "Коммерсант-Україна".
Серед трудових мігрантів найбільше чоловіків - 775 тис., тоді як жінок - 406 тис. При цьому найчастіше роботу за кордоном шукають жителі сільської місцевості.
Портрет типового українського заробітчанина виглядає наступним чином: українець у віці 37 років, одружений, має повну середню освіту, знає мову країни перебування. "У чоловіків після 50 років рівень міграції падає, у жінок, навпаки, зростає. Тенденція пояснюється тим, що чоловіки займаються більш важкою роботою",- говорить директор департаменту статистики праці Держкомстату Інеса Сеник.
Найбільше мігрантів на заході України - 10,8%, в інших чотирьох регіонах їхня частка становить 1-1,9%.
Основним реципієнтом робочої сили є Росія - 43%. Але міграційні потоки українських заробітчан в цю країну скорочуються (-5%) на тлі зростання трудової міграції в Польщу (зростання за 2,5 року на 6,3%), Чехію (+1%) та Іспанію (+1,8%), пише ТСН.
Як повідомив керівник практики "Регіональний бізнес" HR-консалтингової компанії Hudson Костянтин Ткаченко, українські фахівці також затребувані в Ірані, Індії, Єгипті, Туреччині: "За останні два роки у перших двох країнах збільшилася кількість промислових підприємств. Кількість вакансій там росте".
За словами заступника директора департаменту статистики праці Держкомстату Алли Солоп, українці найчастіше їдуть на неконкурентні робочі місця. Порівняно з попереднім дослідженням зросли обсяги найму на найпростіші професії - з 23,9% до 39,1%, і скоротилися потреби у фахівцях, технічних службовцях - з 36,7% до 10,8%.
Найбільше затребувані робітники в будівництві (частка зайнятих скоротилася з 51,6% до 45,7%), у діяльності домогосподарств (зростання з 16,3% до 18,3%), аграрному секторі (зростання з 8,5% до 11,3%). Кількість мігрантів, що працюють згідно з отриманою в Україні кваліфікацією, лише 28,7% мігрантів.
"За спостереженнями Hudson, за останні рік-півтора попит на іноземних кандидатів для роботи на керівних посадах в Україні залишався стабільним. Така ж тенденція й щодо кількості українських управлінців, які залишили країну заради нової посади за кордоном,- повідомив Ткаченко.- Основні вимоги: управління персоналом, бюджетом, вміння планувати і знання мови".
За даними директора Інституту демографії і соціологічних досліджень НАНУ Елли Лібанової, основною причиною трудової міграції є низька зарплата та відсутність прийнятної роботи в Україні. В середньому за кордоном наймані працівники отримують $ 930, що майже втричі більше, ніж в Україні. Найбільші зарплати мігрантів у Німеччині - понад $ 1 тис., хоча тут роботодавці порушують стандарт тривалості робочого часу: 63% українців працюють 41-60 годин на тиждень.
Способи працевлаштування українських заробітчан також змінилися. Більшою мірою мігранти вважають за краще отримувати інформацію від друзів, родичів, знайомих (зростання частки з 73,8% до 77,3%). У той же час частка працевлаштованих через приватні агентства з працевлаштування скоротилася з 9,6% до 4%. Крім того, з'явився новий спосіб працевлаштування, який використовують майже 16% мігрантів,- знаходять роботу через приватних осіб.
