300-ліття прийняття в Україні так званої конституції П. Орлика відзначили вчені-історики з Києва та Західної України у Львівському історичному музеї. Організатором дійства, в якому взяла участь і делегація з Івано-Франківщини, виступив Всеукраїнський благодійний фонд «Україна – Свята Родина». А цікавинкою події, що вилилась у наукову дискусію, стала презентація щойно виданого за сприяння названого фонду «Конституційного акта, прийнятого 5 квітня 1710 року під керівництвом гетьмана Пилипа Орлика».
«Уклад прав і вольностей Війська Запорозького та угоди, укладені поміж ясновельможним паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, генеральною старшиною, полковниками, а рівно і самим Військом Запорозьким, схвалені обома сторонами і скріплені найяснішим гетьманом на вільних виборах відповідною присягою року Божого 1710 квітня п’ятого дня у Бендерах» – така повна назва конституції П. Орлика. Її видали як у латиномовному варіанті, так і в перекладі на сучасну українську мову єдиною брошурою.
Як розповів президент Всеукраїнського благодійного фонду «Україна – Свята Родина» Іван МАТІЄШИН, на його прохання директор інституту держави і права Юрій Шемчушенко та керівник наукового центру цієї наукової установи В’ячеслав Олещенко ще восени побували у Національному архіві Швеції, де в особливих умовах зберігається чи не єдина у світі латиномовна копія того документа, й виготовили його фотокопію. Вона й лягла в основу видання.
«Маємо надію, що ця книжечка стане для молодих інтелектуалів поштовхом для нових звершень. Переконаний, що завдяки нашим спільним зусиллям про конституцію П. Орлика дізнається кожен наш співвітчизник. Адже той документ був маніфестом державної волі української нації перед світом. Уже тоді наші козаки офіційно утвердили цінності, котрі нині є ознаками демократії», – наголосив І. Матієшин.
Під час святочного дійства також відзначили і учасників конкурсу учнівських робіт на тему конституції Орлика, серед яких – дев’ятикласник Івано-Франківської СШ № 16 Богдан Блендюк. У диспуті ж за круглим столом учені говорили і про те, що, по суті, з пактів Пилипа Орлика починається історія європейського конституціоналізму. І про це, мовляв, треба говорити на весь світ, а не замовчувати й далі. Принаймні «Уклад прав і вольностей...» більше заслуговує на статус першої конституції в Європі, ніж, скажімо, прийнятий у травні 1791 року «Статут уряду Речі Посполитої», який так підносять на той п’єдестал у теперішній Польщі. Тим часом 300-ліття Орликової конституції святкують нині і в Молдові, й у Швеції. Лише в Україні Верховній Раді забракло десятка голосів, аби визнати цю дату гідною офіційного відзначення. І то ще один ганебний штрих в історії нинішньої Української держави, яка й на 19-му році незалежності все ще більше нагадує УРСР, ніж справдешню Україну.
Учасники зібрання подякували керівникам фонду «Україна – Свята Родина» за розгортання в Україні масштабного культурно-просвітницького проекту з популяризації постаті Пилипа Орлика та його пактів, який стартував торік і триватиме й упродовж 2010-го. Вони також вирішили ініціювати через цей самий доброчинний фонд спорудження в Києві чи й у Львові пам’ятника видатному українському патріотові та запропонувати українській громадськості святкувати День Конституції не 28 червня, а 16 квітня – в день прийняття «Конституційного акта...» за новим календарним стилем. Висловлювали й думки, що не зле було б переконати і світову спільноту відзначати ту дату й як день міжнародної конституційності.
