Тікали пішки з Маріуполя. Історія від журналістки-переселенки

Олена Калайтан понад 30 років працювала журналісткою газети «Приазовський Робочий» у рідному Маріуполі та від початку повномасштабної війни працює у виданні «Донбас 24». Там жінка виросла, навчалася та працювала усе своє життя.

За словами жінки, від початку повномасштабного вторгнення ніхто не сподівався, що ситуація буде аж настільки критичною.

«Ми пам’ятаємо війну ще 2014 року, коли Маріуполь був окупований та за одну ніч звільнений. І 16 лютого, коли всі говорили про початок війни, але нічого не відбувалося, ми були впевнені, що нічого не відбудеться», - каже Олена.

За словами журналістки, спочатку почали обстрілювати високовольтні мережі, тому одна за одною вони виходили з ладу. І як згодом з'ясувалося, диверсійні групи "працювали" у кожному комунальному підприємстві міста, тож росіяни знали розташування усіх веж, які згодом бомбили.

«Міська влада намагалася ремонтувати електромережі, але значна частина Маріуполя вже на початку війни була знеструмлена.

Лівобережний, наш район опинився без світла. Я жила в центральному районі, то він найдовше залишався з усіма комунікаціями, адже спочатку бомбили околиці міста.

Але з кожним днем російські війська просувалися до нас. Спочатку ми дивилися усі новини по телевізору, але коли світло зникло і в нашому районі – почали відчувати війну щодня біля себе», - каже жінка.

читайте також: «Тиждень ми вшістьох спали на двох матрацах на підлозі», - історія багатодітної родини, яка врятувалася від війни на Прикарпатті

З середини березня до центральної частини Маріуполя почали переїжджати люди з околиць міста, що дуже постраждали від обстрілів. До Олени також переїхали родичі з більш небезпечного району міста.

«У квартиру родича потрапив снаряд, але їм пощастило, що він розірвався в іншій кімнаті, а вони були в кімнаті поруч.

Але ж уламки травмували, а в машині були вибиті вікна. Це був такий жах. Але і нас не оминуло, почали обстрілювати центр "градами".

Були авіаудари, бачили наш підірваний підземний перехід – там була семиметрова воронка, ми ходили на неї дивитися, як на жахливе диво»,- пригадує Олена.

Жінка разом із сином хотіла евакуюватися ще з початку березня, але гуманітарні коридори щораз зривали. Другого березня в Маріуполі зникла мережа Київстару,  але частково працював Водафон.

«Весь цей час, коли в нас не було інтернету, люди збиралися біля драмтеатру, що був підірваний, як ви знаєте, там комунікували, обмінювалися якимись новинами.

Було дуже багато фейкової інформації, якій не можна було довіряти, то ми читали тільки офіційні джерела – Маріупольська міська рада або від Ірини Верещук – тільки на цю інформацію орієнтувалися», - розповідає журналістка.

З 7 березня в місті зникло газопостачання, тому їсти готували на вогнищі біля під'їзду. Коли в когось не було продуктів, ділилися між собою.

«Міська влада запевняла нас, що ситуація під контролем, але коли після 2-3 березня зникло світло в Маріуполі зовсім, то ми розуміли, що ситуація погіршується. А коли після 6-го не було ні зв’язку, ні Інтернету, зрозуміли, що чекати вже не можна – треба тікати», - каже Олена.

читайте також: “Важлива сильна мотивація до перемоги”, — психотерапевт Ірина Сафронова про те, як жити під час війни

Оскільки зникло й опалення, вдома температура повітря була близько 6-7 градусів,  а коли через бомбардування вибило вікна – вдома було -3 – 4 градусів. Зв'язок працював лише в кількох місцях Маріуполя.

«Ловили Інтернет біля драмтеатру. Ми з сином ходили на 37-ми метрову вежу. Раніше там була гарна панорама міста, а зараз можна було споглядати панораму бойових дій.

Я не розуміла, чому люди не ходять туди. Але коли піднялися, то зрозуміли чому - там під ковдрами лежали мертві люди. 

Мало  хто підіймався на верх. Але ми підіймалися, адже там можна було спіймати сотовий зв'язок та Інтернет», - зазначає Олена Калайтан.

З кожним днем ситуація в місті погіршувалася. У квартирі хоч і було холодно, але Олена із сином намагалися залишатися там якомога довше. В підвал спускалися після 15-го березня, коли почалися сильні масові обстріли "градами". Проте, навіть там було небезпечно і страшно.

«Було так страшно, що в підвалах ми навіть не спали усі ці ночі. Я бачила, що гради пробивають знизу доверху, тому боялася, що і ми можемо не вижити.  Але ми не постраждали», - пригадує жінка.

Одного дня, коли вчергове пішли із сином ловити Інтернет, щоб дізнатися останні новини – прочитали інформацію про евакуаційні автобуси. Тому за лічені години зібрали речі і побігли до «Комсомольця», звідки мали відправлятися автобуси.

 «Вибігали з під'їзду, а в нас йшов бій якраз. І наші сусіди казали, що ми з глузду зійшли, що треба чекати. Ми бігли, а обстріли не припинялися. Прийшовши туди, побачили, що людей дуже багато, а автобусів нема – виявилося, що це рейкова інформація.

Ми розуміли, що не можна чекати. Тому залишили речі і пішли пішки», - каже жінка.

читайте також: Інформаційний тил: як прикарпатські журналісти працюють в період війни (ФОТО)

Олена із сином вибиралися з Маріуполя пішки. Жінка каже, тікали не звичним шляхом виїзду з Маріуполя, а іншою трасою, яка була погоджена на той момент. Йшли пішки і беззупинно голосували, щоб зупинити якусь автівку і доїхати хоча б до виїзду з міста.

«Всі їхали настільки напружені, адже брали по 12-13 людей в одну машину.  Тому зупинити когось було вкрай важко, але нам пощастило. Разом проїхали усі блокпости, а далі зупиняли ще кілька машин, які  в результаті привезли нас до Франківська», - розповідає журналістка.

На виїзді з міста були вже російські блокпости – у всіх перевіряли телефони, а чоловіків роздягали до пояса - дивилися, чи немає українських тату.  Дорогою було близько семи таких постів – не на кожному роздягали, але документи перевіряли.

«Коли виїхали, були дуже щасливі, що врятувалися. Я бачила, що російська окупація наближається, а жити при такій владі ми не хотіли. Зараз я продовжую працювати на сайті «Донбас 24» і готую новини Донецької та Луганської областей.

У нас багато корисної інформації для тих, хто хоче евакуюватися та пишемо про те, як отримати допомогу», - резюмує Олена Калайтан.


Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Війна: як пережити смерть рідних

«Будьте поруч та підтримуйте». Як говорити з дітьми про війну?

«Найголовніші ліки — розмова та підтримка». Як протистояти страху та паніці під час війни

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці


12.06.2022 Ілона Шевченко 5478
Коментарі ()

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

170
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1613
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1162
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6561
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1785
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2116

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

244

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

797

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

895

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1468
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

548
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1633
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1525
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

435
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3531
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3654
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7231
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

442
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

194
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

945
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

371
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

579