Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано.
До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється, а хтось подекуди і засуджує. Для одних - це спосіб заявити про себе, виділитися із натовпу, для інших можливість приховати якесь горе - шрам від аварії чи операції. До недавнього часу у нас здебільшого зустрічалися татуювання або «наколки» на кримінальну тематику зі своєю символікою і специфікою, а з відкриттям різноманітних тату салонів збільшилась кількість декоративних татуювань.
Татуювання стає доволі популярним серед молоді і являє собою своєрідну прикрасу тіла, але якщо кільце з носа чи вуха (пірсинг) можна вийняти, то з татуюванням так легко не обійдеться. Цей малюнок на шкірі - назавжди.
Звісно, це явище отримало великий шквал критики особливо від старшого населення, яке вирішило підсилитись авторитетом Церкви. Зважаючи, що суспільство в Україні здебільшого представлене християнами різних конфесій, то і до питання татуювань ставлення різне. У когось м’якше, у когось суворіше, але джерело знань одне - Біблія.
Звернімося до Першоджерела і прочитаємо чи насправді в ньому щось є про татуювання тіла? У давньоримський період здебільшого татуювали рабів або військових, щоб знати кому вони належать, такий собі «vin code», як у сучасних автомобілях. Здебільшого татуювання на тілі могли вкриватися певними магічними знаками, що означало приналежність людини до певної релігії та поклонінню якомусь божеству.
Відтак, щоб вберегти ізраїльський народ від боговідступництва в Біблії ми знаходимо наступні слова: «Не зробите на собі наколеного напису». (Лев:19:28).
Вважається, що тіло створене Богом є досконалим і тому не потребує прикрашення у вигляді татуювань.
Щодо тварин та інших міфічних істот типу драконів та ін. -
«Якщо хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено його на чоло своє або на руку свою, сам теж нап’ється вина люті Божої» (Одкр 14, 9).
У Новому Завіті ми знаходимо настанови стосовно зовнішнього вигляду - в апостола Павла є згадка про зовнішній вигляд жінки, хоча це можна застосувати і до чоловіків - не зашкодить, а саме: «Жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором’язливістю і скромністю» (Рим 12:1).
Також в іншому місці ми читаємо «прославляйте Бога в тiлах ваших i в душах ваших, якi є Божi» (1 Кор. 6:15,19-20).
Особисто мене завжди смішили тату у вигляді ієрогліфів, людина вважає, що в неї на шиї чи іншій частині тіла напис насправді пише, наприклад «мужність» чи «боротьба», а в результаті знавці східних мов в когось на шиї чи на плечі читають «не розморожувати» чи «виготовлено в Китаї».
Хоча цікава традиція зберігалася у коптських християн, які випалювали собі на плечі невеличкий хрест через те, що боялися бути вбитими мусульманами, і похованими без хресного знамення.
Зараз кожен має право на те, що йому робити зі своїм тілом, в яку церкву ходити, і в якого бога вірити.
Важливо своїми вчинками не шкодити іншим, і не давати дурний приклад молодшим ще несформованим розумам. Сучасні малюнки на тілі мало чим відрізняються за змістом від тих прадавніх зображень - це ті ж самі міфічні істоти. Часто можна зустріти драконів з серіалу «Гра Престолів» чи знаків зодіаку, і навіть жартівливий витатуйований товарний штрих код з підписом «вироблено в Україні» є своєрідним відлунням маркування римського раба чи воїна, і як тут не згадати слова премудрого царя Соломона він же Екклезіаст
«Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...» (Екк1:9)
Татуювання є наслідком нстанови волі людини -вершина айсбергу. Гедонізм в душі туту на зовні.