фото: ТФ
Сьогодні депутатам на черговому пленарному засіданні сесії Івано-Франківської облради нарешті, з другої спроби, вдалося прийняти заяву щодо ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70-ти річчя Волинських подій.
Нагадаємо, що на першому пленарному засідання обранці Прикарпаття відмовилися приймати згадану заяву, мотивуючи це тим, щ е мають на руках тексту заяви і приймати її «зголосу» вони не будуть. Тоді голова Івано-Франківської облради Василь Скрипничук розпорядився створити комісію, яка підготує письмовий варіант заяви, а депутат від «Нашої України» Степан Пушик попросив колег ґрунтовно підійти до підготовки цього питання, щоб не «зганьбитися».
І ось сьогодні вранці, перед другим пленарним засідання сесії облради, депутатам таки роздали текст проекту заяви, який ми пропонує Вашій увазі нижче. . Її восновному підтримало депутати, проте кінцевий текст Заяви прес-служба облради надасть тільки після її підписання головою обласної ради.
ЗАЯВА
Брати і сестри українці!
Шановні народні депутати!
Івано-Франківська обласна рада та всі свідомі українці з глибокою тривогою і справедливим обуренням сприйняли інформацію про ухвалення Сенатом Республіки Польща заяви з приводу 70-річчя Волинських подій.
Ми розуміємо важливість стратегічної співпраці України та Республіки Польща. В останні роки багато зроблено для того, щоб налагодити добросусідські стосунки між українським і польським народами. Зокрема, у місцевих радах проводиться робота щодо покращення транскордонних зв'язків, розвитку економічних та культурних відносин.
Проте рішення польського Сенату не сприяє нашим добросусідським стосункам. Зараз фактично перекреслюються спроби примирення у складних питаннях історичного минулого обох народів, де українці ніколи не виступали у якості агресора чи окупанта.
Не може бути партнерства у міжнаціональних відносинах, якщо заперечується право іншого народу мати власну національну гідність, власну незалежність та право на боротьбу з окупантами.
На жаль, більшість представників Сенату, приймаючи таку заяву, фактично осквернили пам'ять загиблих і поляків, і українців, маючи на меті здобуття сумнівного «політичного капіталу».
У заяві зазначено, що «поляки прагнуть примирення і дружби з українцями». Однак текст заяви містить явні ознаки ксенофобії та шовінізму щодо українців.
Дії окремих польських політиків формують негативний імідж України у світі, наносять шкоду євроінтеграційним прагненням українців.
Рішення Сенату, в якому польсько-український конфлікт означено як "етнічні чистки з ознаками геноциду" не відповідає історичній правді. Адже геноцид передбачає односторонні жертви та агресію. Тобто польські політики кажуть лише про польські жертви і не хочуть помічати тисяч вбитих українців. Вони відзначають антипольські акції УПА, але замовчують знищення українців вояками Армії Крайової. В постанові використано нічим необґрунтовану цифру в 100 тисяч польських жертв, що також є політичною спекуляцією на пам'яті людей, які загинули в конфлікті.
Застосування терміну "геноцид" до цих подій є неприйнятним, тому що не відповідає юридичному визначенню, прийнятому ООН в 1948 році. У світовій історії не має жодного випадку геноциду, зорганізованого не державою. Якщо застосовувати підходи польських політиків до знищення українських сіл Сагринь, Павлокома, Верховини та десятків, якщо не сотень інших, то ми теж зможемо кваліфікувати їх як "етнічні чистки з ознаками геноциду". Нагадаємо, що автор терміну “геноцид” всесвітньо відомий юрист Рафаель Лемкін прикладом геноциду називав знищення польським військом українського села Завадка Морохівська.
Застосування терміну "геноцид" є неприйнятним з політичної точки зору, адже заперечує дотеперішні приязні стосунки між Україною та Польщею, є маніпулюванням пам'яттю про минуле, породжує нові конфлікти.
Вважаємо штучне загострення дискусій довкола питань польсько-українського конфлікту, які вже отримали політичну оцінку керівництва України та Польщі у 2003 році, таким, що грає на руку Росії, де відбувається небезпечна реабілітація сталінізму. Розмови про "геноцид на Волині", між іншим, мають за мету завадити поширенню правди про Голодомор як геноцид, що забрав життя мільйонів українців.
Ми закликаємо українське суспільство дати оцінку антиукраїнським діям, що сьогодні відбуваються за межами нашої держав, а також «п'ятій колоні», якою є сьогоднішній панівний режим, якому байдужі національні інтереси. Закликаємо належно вшановувати пам'ять українців, які загинули від різних окупаційних режимів, в тому числі польського. Зокрема тих українців, які загинули в наслідок дій підрозділів Армії Крайової та Батальйонів Хлопських, відзначити річницю трагічних подій, пов’язаних з депортацією українців з їхніх етнічних земель у 1944-1947 роках. знищення українських сіл на теренах Холмщини, Надсяння та Лемківщини протягом 1944-1945 років.
Пропонуємо прийняти Закон України «Про статус депортованих українців», провести парламентські слухання з цієї проблеми у 2013 р.
Польську сторону закликаємо перейти від взаємних звинувачень до конструктивного діалогу та акцентувати увагу на відзначенні дат і подій, коли українці та поляки допомагали одні одним під час захисту своїх спільних інтересів.
